4. Література: [2> с. 180 -190], [3, с 109 - 123].

5. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Основні особливості вимог безпеки в електро механізованому тваринництві.

2. Безпека праці на свино- і вівчарських фермах.

3. Вимоги безпеки в житлових і громадських приміщеннях на селі.

VI. Теоретичні відомості:

1. Основні особливості вимог безпеки в електро механізованому тваринництві. Більшість приміщень тваринницьких ферм за ступенем небезпеки ураження електричним струмом відноситься до особливо небезпечних. Виходячи з цього до них ставиться ряд вимог електробезпеки.

1. Освітлювальне навантаження необхідно розподіляти по фазних проводах.

2. Пускозахисну апаратуру потрібно розміщувати в окремих сухих приміщеннях.

3. Електрообладнання, електроустановки вибирають відповідного кліматичного виконання, категорії розміщення і захищеності умовам середовища.

4. Влаштовують вирівнювання електричних потенціалів (ВЕП).

5. Встановлення ізоляційних вставок.

6. Застосування елементних електроводонагрівачів. Трифазні електродні котли встановлюють в окремих приміщеннях.

2. Безпека праці на свино і вівчарських фермах.

Під час роботи в цих приміщеннях, крім правил безпеки, зазначених вище, треба додержуватись таких правил.

Щоб у нульовому проводі під час нормальної роботи установки не було струму і спаду напруги, який призводив би до тривалого існування на занулених частинах потенціалу відносно землі, освітлювальне навантаження слід рівномірно розподіляти триполюсними вимикачами. Усі інші однофазні електроприймачі, крім тих, в яких потужність менша 0,6 кВт, вмикають на лінійну напругу, причому і в цьому випадку їхня потужність не повинна перевищувати 1,3 кВт (бо треба буде застосовувати трифазні).

Вимикачі і запобіжники розміщують у сусідніх (поряд з вогкими) сухих приміщеннях, а кнопки керування пусковою апаратурою встановлюють біля робочих місць. Кнопки і світильники вибирають такої конструкції, щоб вони були придатні для вогких приміщень (кнопки, наприклад, К-23Т,ГОСТ у тропічному пилеводонепроникному виконанні; світильники типів ППД-Х200, ПШМХ100, придатні не тільки для пильних приміщень або таких, що мають активне середовище, а й для пожежонебезпечних і деяких вибухонебезпечних приміщень (В-Іб і В-ІІаХ плафон НСПО-1 X Х60 для ламп розжарювання і ПВЛМ 2X40 або ПВЛП 2X40 для люмінесцентних).

Електродвигуни також повинні бути спеціальні сільськогосподарські, наприклад, типів А02...СХ, АОП2...СХ, 4А...СХ, Да...С або вологоморозостійкі А02...ВМ або хімічно стійкі А02..Х Відповідність виконання електроустаткування умовам середовища важлива з точки зору електробезпеки: менше пошкоджується ізоляція.

На свино- і вівчарських фермах безпека тварин гарантується природним вирівнюванням потенціалів зануленими металоконструкціями будинку та устаткуванням без спеціального влаштування в підлозі, але при цьому глибина закладання стояків металоконструкцій у бетонну підлогу повинна бути не менше 20 см. На діючих фермах вона може бути іншою.

Якщо до вирівнювання потенціалів не вдаються, то металеві трубопроводи, кормороздавальні і гноєзбиральні транспортери та інші машини, до яких можуть торкатися тварини, слід ізолювати від нульового проводу і корпусів електроустаткування ізоляційними прокладками, муфтами. Металеві трубопроводи до автонапувалок відокремлюють ізоляційною вставкою завдовжки не менше 1 м від магістрального трубопроводу, металево зв'язаного з корпусами електродвигунів, електроводонагрівників та ін. Заземлювати або занулювати автонапувалки і трубопроводи до них не можна, бо ізоляційна вставка буде зашунтованою.

Ізоляційні вставки і прокладки замість вирівнювання потенціалів доцільні тільки на фермах, де порівняно мало металу (дерев'яні стійла, зовсім немає або мало протяжних механізмів). Застосовувати вирівнювання потенціалів та ізоляційні вставки не треба одночасно, бо ці захисні заходи взаємно виключають один одного за принципом дії. Проте для боротьби з впливом на вим'я корів під час доїння навіть малих напруг, які знижують надій молока, у вакуумпровід доїльної установки завжди треба вмикати ізоляційні вставки завдовжки 20-25 см. Будь-які ізолюючі прокладки і вставки слід щороку перевіряти на чистоту зовнішньої і внутрішньої поверхонь.

Робітники, що обслуговують електростригальний агрегат, повинні знати правила електробезпеки і правила подання першої допомоги. Стригалям слід працювати в сухому взутті, стоячи на діелектричних ковриках (доріжках), на сухому дерев'яному щиті. Овець також кладуть на дерев'яні щити або стіл. Електродвигуни стригальної машинки в нових установках повинні бути розраховані на напругу 36 В і вмикатися в мережу штепсельною вилкою із заземлюючим контактом.

Електромонтер, що обслуговує електроустаткування тваринницьких чи птахівницьких ферм, може сам змінювати плавкі запобіжники, робити перемикання на щитах і збірках (користуючись при цьому діелектричними рукавицями та окулярами). Друга особа, що має кваліфікацію II групи, потрібна тільки під час роботи на висоті понад 2 м з драбин чи помостів або дід час роботи без зняття напруги (в приміщеннях без підвищеної небезпеки). Персонал, що обслуговує установки для ультрафіолетового опромінення тварин та птиці, повинен мати НІ групу по електробезпеці. Під час роботи треба користуватися окулярами типу С-14 з світлофільтрами або з безбарвними, але грубими стеклами (не менше 3 мм) і, якщо можливо, не перебувати в зоні дії ультрафіолетового проміння. При зміні напряму руху установки ультрафіолетового опромінення беруться тільки за її ізольовані рукоятки. Щоб ввімкнути опромінювальну установку в приміщенні, герметичне ставлять розетки із занулюючим гніздом, наприклад У-94-Б.

При використанні електроогорожі забороняється братися за дріт, якщо він під напругою, поправляти або оглядати її, вмикати пульсатор до приєднання до дроту огорожі і відкривати кришку пульсатора у сиру погоду в полі. Суворо забороняється вмикати батарейну електроогорожу в електромережу.

3. Вимоги безпеки в житлових і громадських приміщеннях на селі.

Обставини, за якими виникає ураження людини електричним струмом в побуті, поділяють на дві групи: безпосереднє торкання потерпілим до струмоведучих частин електроустановок, що перебувають під напругою, або до металевих конструкцій електроустановок, які внаслідок пошкодження ізоляції опинились під напругою.

Відповідальність за технічний стан, техніку безпеки побутових електромереж до квартирного лічильника несе організація, у відомстві якої знаходиться будинок. За технічний стан, експлуатацію електричної проводки і побутового електрообладнання в квартирах, на підсобних та присадибних ділянках та інших об'єктах, що знаходяться у власному користуванні окремих громадян, відповідають мешканці.

Основною умовою безпечного застосування електричної" енергії' в житлових і* громадських будинках є справний стан ізоляції електропроводки, електроприладів, вимикачів, штепсельних розняттів, світильників та шнурів.

Електропроводка повинна відповідати умовам навколишнього середовища, а спосіб її прокладання вибирають з врахуванням вимог електро- та пожежної безпеки.

Відкрито прокладати електропроводку рекомендується у вогких і особливо вогких приміщеннях, насосних та І підвалах. У санвузлах проводку виконують спеціальними проводами під штукатуркою. Не дозволяється розмішу, вати електропроводку поблизу радіаторів, труб центрального опалення, газо-, водопроводу та каналізації. Не можна вішати на проводи або засовувати за них речі і предмети, при ремонті білити та зафарбовувати їх, тому що це призводить до швидкого руйнування ізоляції.

Ввід електропроводки в будинок рекомендується виконувати через стіни в ізоляційних трубах так, щоб вода не могла збиратись в проході й проникати в приміщення. Його можна виконувати через покрівлю в стальних трубах, при цьому відстань від покрівлі до проводів повинна бути не менш як 2,5 м.

На квартирних щитках для захисту електропроводок від коротких замикань встановлюють плавкі запобіжники або автоматичні вимикачі не тільки на фазних, але й на нульових проводах. При перегорянні запобіжник (плавку уставку) замінюють новим такого ж типу. Заміна уставки металевими провідниками («жучками») може стати причиною пожежі і нещасного випадку.

Для захисту людей від ураження електричним струмом в побутових мережах застосовують пристрої захисного вимикання, які встановлюють на ввідних щитках в квартирі

Важливе значення має вибір і розміщення освітлювальних пристроїв. Конструкція світильника повинна відповідати номінальній напрузі мережі, а також умовам навколишнього середовища. Особливо небезпечно встановлювати звичайні (незахищені) світильники у вологих приміщеннях. Освітлювальну арматуру та електролампи забороняється чистити під напругою, а також вогкими ганчірками.

Пошкоджені вимикачі, патрони, штепсельні розняття та інші електроприлади не можна ремонтувати під напругою, їх потрібно вимкнути з мережі, а при ремонті проводки — вимкнути вимикач або викрутити запобіжник. На безпеку впливає і місце встановлення вимикачів, розняттів. Так, у ванних та душових кімнатах встановлювати вимикачі та звичайні розняття забороняється. Вимикач потрібно розміщувати у фазному проводі. Електричні лампи під час горіння не повинні торкатися до матеріалу абажура, їх не можна накривати папером.

VII. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

І.Які є засоби і заходи захисту людей від уражень електричним струмом?

2. Вимоги безпеки до тваринницьких приміщень.

3. Назвіть засоби і заходи захисту тварин від уражень електричним струмом.

4. Назвати вимоги електробезпеки у житлових і громадських приміщеннях.

Інструкційна картка

для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни "Основи охорони праці"

1. Тема: «Надання першої допомоги потерпілим»

2. Студент повинен знати:

способи звільнення потерпілого від дії електричного струму;

способи оживлення організму при клінічній смерті;

як надавати першу допомогу при ураженнях електричним струмом.