3. Студент повинен уміти; правильно поводитись з точки зору техніки безпеки при ремонті машин і електрообладнання.

4. Література: [2, с. 149 -163].

5. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Вимоги до приміщень ремонтних майстерень.

2. Вимоги безпеки під час користування електроінструментом і пристроями, розбирально-екладальних робіт.

3. Техніка безпеки при використанні шкідливих речовин.

VI. Теоретичні відомості:

1. Вимоги до приміщень ремонтних майстерень.

Приміщення ремонтних майстерень повинні задовольняти вимоги охорони праці: виробничі процеси повинні бути пожежо-вибухобезпечними, не забруднювати повітря робочої зони і навколишнє середовище викидами шкідливих речовин; технологічні процеси повинні не допускати безпосередній контакт працюючого з шкідливими речовинами; організація технологічного процесу повинна передбачати раціональну організацію праці і відпочинку, з метою профілактики монотонності і гіподинамії, а також обмеження тяжкості праці; робоче місце розміщують у зоні, зручній для роботи, обладнують безпечним технологічним обладнанням, пристроями, інструментом, робочими меблями, засобами зв'язку і сигналізації, засобами колективного і індивідуального захисту; раціональне розміщення обладнання органів керування, інструменту, пристосувань, заготовок, готової продукції, а також правильна організація роботи і вибір зручної пози в робочій зоні з урахуванням ергономічних вимог.

2. Вимоги безпеки під час користування електроінструментом і пристроями, розбирально-складальних робіт.

За гарантуванням електробезпеки ручні електричні машини бувають І, II, III класів причому машини І класу може застосовувати лише виробничий персонал, їх не продають населенню. Заземлююча (занулююча) жила у їхньому живильному кабелі або шнурі мав зелено-жовтий колір. Розетка і штепсельна вилка повинні мати таку конструкцію, щоб помилкове ввімкнення замулюючого штирка вилки в гніздо під напругою було неможливе. Крім того, цей цгтирок повинен бути довший, щоб вмикати замулення раніше, ніж робочі жили.

Машини II класу (з подвійною або посиленою ізоляцією усіх деталей) повинні мати знак: квадрат всередині квадрата. Номінальна напруга машин І і її класів має бути не вище 380 В.

Машини Ш класу (на напругу не вище 42 В) повинні мати таку конструкцію штепсельних вилок, щоб вони не вмикалися в розетки з напругою понад 42 (50) В або на іншу частоту.

Усі машини повинні бути обладнані захисними засобами від дотику до деталей, що перебувають під напругою. Напруга від розряду конденсаторів, вмонтованих у машині, не повинна перевищувати на штирках штепсельної вилки 34 В.

Кожна ручна електрична машина повинна маги інвентарний номер, її закріплюють за спеціально підготовленою особою, в якої III кваліфікаційна група. Ця особа має вести журнал інвентарного обліку, періодично перевіряти і ремонтувати машину, перевіряти мегомметром на 500 В не менше одного разу на місяць.

Під час зварювання металу виділяються шкідливі гази, пари, багато променистої енергії і дуже дрібного пилу, який більш небезпечний, ніж великий. Щоб захистити очі і шкіру обличчя, зварники та їхні помічники повинні користуватися щитками або шоломами з світлофільтрами, а під час газового зварювання - спеціальними окулярами. Світлофільтри різні залежно від виду зварювання і сили струму. Шкіру рук захищають від ультрафіолетового проміння і бризок металу брезентовими рукавицями. Для захисту робітників місце зварювання огороджують ширмами з вогнетривкого ізоляційного матеріалу. Постійні зварювальні пости обладнують місцевими відсмоктувачами у вигляді зонта або шланга з розтрубом.

Електрозварювання проводять при зниженій напрузі 65-110 В. Корпус зварювального трансформатора або генератора заземлюють, а струм до електрода підводять шланговим проводом із справною ізоляцією. Рукоятки електродотримачів роблять з ізоляційних матеріалів. При зміні електрода зварник відокремлений від електрода, що перебуває під напругою, тільки брезентовою рукавицею. Під час роботи у вологих місцях або всередині металевих резервуарів цього не досить. Тут зварники повинні користуватися ще й діелектричними калошами або килимками, а для того, щоб уберегти себе від випадкового дотику до металевого резервуара, всередині якого провадять зварювання, надівають ще й гумові наколінники і налокітники та пластмасову каску.

При електрозварюванні потрібно застосовувати пристрій, який автоматично знімає напругу 65-110 В з електрода після розривання зварювальної дуги. Згідно з ГОСТ 12.2.007.8-75 на вимоги безпеки до пристроїв електрозварювання або плазменної обробки, це повинно відбуватися не більш як через 1 с після розмикання зварювального кола, а напруга, яка після цього може залишитися на вихідних затискачах цього кола, не повинна перевищувати 12 В. Видержку часу створюють для того, щоб усунути зайві спрацювання контактних пристроїв обмеження напруги при випадкових короткочасних згасаннях дуги, а безконтактні можуть не мати видержки зовсім.

Під час газового зварювання або різання ближче 10 м від газогенераторів і бензогасових бачків та 5 м від балонів з ацетиленом не повинно бути відкритого вогню, предметів, нагрітих до 500 С, і людей, що палять цигарки. Тому шланг між пальником і редуктором балона або газогенератором має довжину, не меншу від цих відстаней. Шланг повинен бути цілком справним (наприклад, без підмоток ізоляційною стрічкою).

Зубила, крейцмейселі, борідки тощо з розбитими головками використовувати не дозволяється, бо під час удару по них молотком можна травмувати руки осколками, що відлітають від головки, або молотком, який зіскочив з неї. Довжина цих інструментів повинна бути не менш як 150 мм.

Поверхня бойка слюсарного молотка має бути трохи випуклою, не косою або розплющеною. Ручку молотка треба робити трохи грубішою донизу. Виготовляють її з дуба, клена або інших міцних порід дерев. Деревину підбирають без сучків, тріщин та інших дефектів і роблять так, щоб волокна були спрямовані вздовж ручки. Молоток на ручці закріплюють клинами.

Напилки, шабери та інші інструменти з гострими кінцями для насаджування дерев'яних ручок не можна використовувати без ручок. Ручка повинна бути без тріщин, мати гладеньку поверхню. Шийку її скріплюють металевим кільцем. Не можна застосовувати гайкові ключі більшого розміру, ніж потрібно, і вставляти між гайкою та щелепою ключа прокладки.

Забороняється користуватися спрацьованими ключами з гранями щелеп, не паралельними одна одній. Не слід надівати на ручку ключа трубу для збільшення зусилля затягування. Це може призвести до ламання болта, зривання нарізки або ключа з гайки і до травм рук.

Під час рубання металу користуються запобіжними окулярами. Щоб робітник менше втомлювався і хребет його не скривлявся, висоту верстака і ґратки під ногами роблять такими, щоб він, горизонтально поклавши напилок на деталь, яка трохи виступає з лещат, і тримаючи його у правій руці за рукоятку в нормальній робочій позі, згинав праву руку в лікті під кутом 90°. Виконуючи слюсарні і верстатні роботи, волосся треба прибирати під кепку або косинку. Щоб не порізати руки краями листів або ножицями, під час обробки листового металу треба працювати в брезентових рукавицях. Механічні ножиці повинні мати лінійку-обмежувач, далі за яку посувати руку не можна.

Під час роботи на заточувальному або шліфувальному верстаті треба стежити за тим, щоб не було розривання абразивного круга. Щоб запобігти пораненню оточуючих кусками круга, його огороджують, залишаючи відкритою тільки ту частину, яка потрібна для роботи. Крім того, передбачають відсмоктування пилу. Очі захищають прозорим екраном або окулярами. Щоб запобігти ушкодженню рук, для упору оброблюваного виробу застосовують регульований підручник. Перед установленням на верстати абразивні круги оглядають і простукують дерев'яним молотком (круг з тріщиною видає глухий або тремтливий звук). Під час транспортування круги оберігають від ударів і поштовхів.

Верстати часто обладнують блокіровками, які не дають можливості відкрити загороду при ввімкненому верстаті, просунути руки під прес. Але і на таких верстатах подавати заготовки під прес і виймати деталь з штампа треба кліщами або пінцетом.

2.Техніка безпеки при використанні шкідливих речовин

Шкідливою називають речовину, яка в контакті з організмом у разі порушення вимог безпеки спричиняє виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, які виявляють сучасними методами як у людей, що працюють, так і в подальшому їх житті або в наступних поколіннях. Це, наприклад, їдкі, отруйні, радіоактивні речовини.

Крім зазначених вище правил поводження з шкідливими речовинами, під час ремонту електроустаткування Треба знати правила обережного поводження з такими розчинниками, як бензол, ксилол, толуол.

Особи, які постійно працюють з фарбами, лаками і клеями, що містять бензол, ксилол або толуол, проходять медогляд перед прийняттям на роботу і потім через кожні 6 місяців з обов'язковим клінічним аналізом крові, бо ці речовини токсично впливають на органи кровотворення і нервову систему. Під час роботи, особливо під час пульверизаційного фарбування нітрофарбами, влаштовують місцеве відсмоктування повітря або витяжні шафи; замість видаленого в приміщення вводять свіже повітря (узимку - підігріте). Приймати їжу в приміщеннях, де працюють з цими речовинами, забороняється. Для нанесення фарб або лаків зануренням у них деталей застосовують щипці або інші пристрої, які запобігають забрудненню рук. Мити руки із застосуванням бензолу, толуолу, ксилолу або розчинних сумішей, в яких вони в, не можна. Щоб захистити шкіру від випадкової дії цих та інших органічних розчинників, наприклад ще більш отруйного дихлоретану, рекомендують захисні мазі типу пасти ИЗР-1. їх наносять на шкіру вимитих з милом і насухо витертих кінцівок рук і втирають долонею. Через кілька хвилин паста висихає, утворюючи сухий захисний покрив.

VII. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

1. У чому полягають вимоги безпеки праці до приміщень ремонтних підприємств?

2. Вкажіть вимоги безпеки при використанні електроінструменту і пристроїв?

4. Вимоги безпеки при електрозварюванні?

5. Техніка безпеки при використанні шкідливих речовин.

6. Вкажіть вимоги безпеки при слюсарних і верстатних роботах.

Інструкційна картка

для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни "Основи охорони праці"

I. Тема: «Безпека праці при монтажі і експлуатації електроустановок в тваринництві, в житлових і громадських

приміщеннях»

II. Студент повинен знати:

- вимог безпеки в електромеханізованому тваринництві;

• вимоги безпеки праці до тваринницьких приміщень;

• вимоги безпеки в житлових і громадських приміщеннях на селі