- •23.Поляризація діелектриків.
- •24.Опис поля в діалетриках(вектор електричного зміщення,відносна діелектрина проникність)
- •29.Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома для замкненого кола. Закон ДжоуляЛенца.
- •32) Циркуляція вектора магнітної індукції Поле соленоїда. Циркуляція індукції магнітного поля
- •Магнітне поле соленоїда.
- •33) Сила, що діє на струм у магнітному полі. Закон Ампера
- •33. Сила,що діє на струм у магнітному полі.Закон Ампера.
- •Енергія магнітного поля в просторі задається формулою
- •34.Намагнічування речовини.Гіпотеза Ампера.
- •35. Опис поля у магнетиках. Напру́женість магні́тного поля.Відносна магнітна проникність.
- •Рівняння Максвела
- •36.Природа діамагнетизму та парамагнетизму.
- •Суть явища
- •39. . Індуктивність контура.Індуктивність соленоїда.
- •41.Коливальний рух.Види коливань.Коливальна система.Гармонічні коливання.
- •42.Вільні електромагнітні коливання.
- •43. Згасаючі електромагнітні коливання.
- •44. Вимушені електромагнітні коливання.Резонанс.
- •45. Пружні хвилі,їх характеристики,види хвиль.
- •46. Рівняння плоскої хвилі
- •47. Електромагнітні хвилі та їх властивості
- •48. Світло і його природа. Світлова хвиля. Перехід світлової хвилі через мережу розподілу двох середовищ. Інтенсивність світла.
- •49. Інтерференція світла
- •50. Умови для інтерференційних максимумів і мінімумів
- •51.Дифракція світла.Принцип Гюйгенса-Френеля.
- •54.Теплове випромінювання та його характеристики.
- •4. Поглинальна здатність.
- •55.Закони теплового випромінювання:Стефана-Больцмана,Віна,Кіргофа.
- •56.Гіпотеза де-Бройля.Хвильові властивості частинок.Дослід по дифракції електронів.
- •57.Розподіл електронів в атомі за енергетичними рівнями.Принцип Паулі.
29.Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома для замкненого кола. Закон ДжоуляЛенца.
Сила
струму на ділянці кола прямо пропорційна
прикладеній напрузі і обернено пропорційна
опорові цієї ділянки:
.
Вперше цю залежність сили струму від
напруги й опору встановив у 1827 р. німецький
вчений Георг Ом. На його честь вона
називається законом Ома для ділянки
кола. На малюнку 2 показано графіки
залежності сили струму від напруги для
трьох різних металевих провідників.
Звичайно такі графіки називають вольт
амперними характеристиками провідника.Іноді
формулу закону Ома записують
так:U=IR,добуток IR називають спадом напруги
на даній ділянці кола. Якщо вона не
містить джерела струмку, то поняття
напруги і спаду напруги співпадають.
Напряжение
в замкнутой цепи равно электродвижущей
силе источника (тема 1). Полное сопротивление
цепи складывается из внешнего и
внутреннего сопротивления. Поэтому "сила
тока в замкнутой цепи равна отношению
э.д.с. к ее полному сопротивлению":I
= e /
(R + r) . Формула (11) представляет
собой закон Ома для
замкнутой цепи.Из (11) следует,
что e =
I*R + I*r. Таким образом э.д.с. равна сумме
падения напряжений во внешней и внутренней
цепи.Закон
Джоуля — Ленца — кількість
теплоти,
що виділяється струмом в провіднику,
пропорційна силі струму, часу його
проходження і падінню напруги.
де
I — сила
струму,
U — падіння напруги,
t — час.Закон Джоуля-Ленца справедливий
у межах застосовності закону
Ома.
30) Магнітне поле
Магнітна індукція Зображення магнітних
Полев за допомогою силових ліній:
Магнітне
поле —
особлива форма матерії, за допомогою
якої здійснюється взаємодія
між рухомими
електрично
зарядженими
частинками.
Магнітне поле -
складова електромагнітного
поля,
яка створюється змінним у часі електричним
полем,
рухомими електричними
зарядами
або спінами
заряджених частинок. Магнітне поле
спричиняє силову дію на рухомі електричні
заряди. Нерухомі електричні заряди з
магнітним полем не взаємодіють, але
елементарні
частинки
з ненульовим спіном,
які мають власний магнітний
момент,
є джерелом магнітного поля і магнітне
поле спричиняє на них силову дію, навіть
якщо вони перебувають у стані спокою.
Магнітне поле утворюється,
наприклад, у просторі довкола провідника,
по якому тече струм
або довкола постійного
магніту.
Магнітне
поле є векторним
полем,
тобто з кожною точкою простору пов'язаний
вектор
магнітної індукції
який характеризує величину і напрям
магнітого поля у цій точці і може мінятися
з плином часу. Поряд з вектором
електромагнітної індукції
,
магнітне поле також описується вектором
напруженості
.
Експериментально буловиявлено, що: 1)
рухомі електричні заряди створюють
магнітнеполе; 2) магнітнеполе, усвою
чергу, діє на рухомі електричні заряди.
Ці факти вказували на існування
істотних зв’язків між магнітними і
електричними явищами.
Магнітне поле є
вид матерії. Воно виявляється за дією
на магнітну стрілку, провідник із
струмом; воно намагнічує, деформує і
змінює електричний опір тіл тощо.
Властивості магнітного поля мають
важливі практичні застосування.
Силовою
характеристикою магнітного поля в
кожній точці є вектор магнітної індукції
B . Напрям і величину вектора індукції
визначають за дією магнітногополя на
магнітнустрілкута провідник із струмом.
Для графічного
зображення магнітного поля користуються
лініями магнітної індукції. Лініями
магнітної індукції називають криві,
дотичні до яких у кожній точці збігаються
з напрямом вектора B в цихточкахполя.
Для визначення ліній магнітної
індукції користуються правилом свердлика:
якщо свердлик повертати так, щоб його
поступальний рух збігався з напрямом
струму I, то обертальний рух рукоятки
покаже напрям ліній магнітної індукції.
Також зручним є правило обхвату правою
рукою: якщо великий палець правої руки
спрямувати в напрямі струму, а рештою
пальців обхопити провідник із струмом,
то вони покажуть напрям ліній магнітної
індукції .
Магнітна індукція-вектор, напрямок якого визначається рівноважним напрямком додатної нормалі до пробного контуру. Формула: В = М / І * S = F / I * l (Тл), визначає модуль вектора В Зображення магнітних полів за допомогою силових ліній:
Силові лінії
магнітного поля можна проявити за
допомогою залізних опилок, які відносяться
до магнетиків і мають магнітний момент
.
Ці опилки фактично є плоскими лінійними
магнітами, подібними до магнітної
стрілки компаса. У просторі магнітного
поля опилки розподіляться вздовж силовим
лініям, як це показано на Мал.106а для
колового струму, а на Мал.106б для соленоїда
(котушки з струмом) та на Мал.26в для поля
плоского магніту. У плоского магніту
силові лінії виходять із північного
магнітного полюса N
та входять у південний магнітний полюс
S.
Замкненість силових ліній відображає той факт, що в природі не існують магнітні "заряди" (монополі Дірака), як джерел магнітного поля (принаймні досі їх не знайдено). При діленні магніту на дві частини його полюси не розділяються.
31)Закон Біо-Савара .Поле прямого струму. Біо-Савара-Лапласа закон — закон, який визначає напруженість магнітного поля електричного струму, що тече у прямолінійному дуже довгому провіднику.
Мал. 1.
За законом Біо-Савара
:
де H — напруженість магнітного поля в точці М на відстані r від прямолінійного провідника із струмом I (мал. 1); k — коефіцієнт пропорційності, величина і розмірність якого залежать від вибору системи одиниць, r — радіусвектор.
Закон Біо-Савара експериментально відкрили 1820 Жан-Батіст Біо і Фелікс Савар. Цей закон є частковим випадком більш загального закону Біо-Савара-Лапласа, сформульованого П. Лапласом 1820 на підставі матеріалів з численних дослідів Ж.-Б. Біо і Ф. Савара.
Мал. 2.
За цим законом величина напруженості магнітного поля в точці М на відстані r від елемента М провідника довільної форми визначається формулою:
де α — кут між напрямом струму I і напрямом радіуса-вектора r (мал. 2). Повна напруженість магнітного поля H, створюваного струмом у провіднику довільної форми і скінченної довжини, дорівнює геометричній сумі елементарних напруженостей.
Напруженість магн. поля в центрі колового струму
напруженість магнітного поля в середній частині дуже довгого соленоїда H = k4πIn та ін. Напрям напруженості магнітного поля в усіх випадках визначається за правилом ґвинта.
Поле прямого струму.
Магнитна індукція поля прямого струму визначається формулою:
Із цієї формули можна побачити, що на відстані
від прямого проводу
по,якому тече струм силой 1 а, магнітна
індукція = магнітной сталой
В гаусовій системі ця формула має вид:
Лінії магнітної
індукції поля прямого струму являють
собою систему охватуючих проводів
концентричних окружностей.
