Аналіз ліквідності балансу Лютенського споживчого товариства

за 2010-2012рр.

Група	Види оборотних активів	Роки			Група	Види зобов’язань	Роки			Надлишок (+) або нестача (-) платіжних засобів (А-П)
		2010	2011	2012			2010	2011	2012	2010	2011	2012
А1	Високоліквідні	-	1	3	П1	Найбільш термінові	137	69	61	-137	-68	-60
А2	Середньо- ліквідні	9	13	15	П2	Кортко – термінові	-	-	-	+9	+13	+15
А3	Низьколіквідні	175	146	157	П3	Довгост- рокові	-	-	-	+175	+146	+157
	Разом	184	160	175		Разом	137	69	61	+47	+91	+116

Проаналізувавши ліквідність балансу підприємства спостерігаємо, що у 2010, 2010, 2012 роках А₁≤П₁, А₂≥П₂, А₃≥П₃. Враховуючи те, що перша нерівність не виконується і має протилежний знак, ніж в оптимальному варіанті (А₁≥П₁, А₂≥П₂, А₃≥П₃), можна зробити висновок, що ліквідність балансу не є абсолютною. Це викликано двома причинами:

- по перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів, так як вони знецінюються в першу чергу;

- по друге, в умовах високої інфляції підприємству невигідно своєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства.

Загалом ми бачимо, що Лютенське споживче товариство проводить таку політику, що збільшує обсяги свого товарообороту за рахунок боргів перед постачальниками та своїми працівниками. З метою оперативного аналізу поточної платоспроможності підприємства, щоденного контролю за надходженням коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), в результаті погашення дебіторської заборгованості та іншими надходженнями, а також контролю за виконанням платіжних зобов’язань перед постачальниками та іншими кредиторами складається документ, який має назву платіжного календаря.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною структурою балансу, рівнем залежності суб’єкта господарювання від кредиторів та інвесторів.

Фінансова стійкість – це багатогранне поняття, яке включає характеристику різних аспектів діяльності підприємства [74].

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).

Оцінка фінансової стійкості має на меті комплексний аналіз величини та структури активів і пасивів балансу, визначення на цій основі міри фінансової стабільності і незалежності підприємства, а також відповідності його фінансово-господарської діяльності статутним завданням [70]. Сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів. Оцінка фінансової стійкості, як критерій надійності, дозволяє зовнішнім суб’єктам аналізу визначати фінансові можливості підприємства на тривалу перспективу.

Фінансова стійкість являє собою комплексне поняття, яке формується під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів, і є головним компонентом загальної економічної стійкості підприємства (табл. 2.4).

Аналізуючи дані показники, можна відмітити те, що показники структури джерел формування капіталу характеризують співвідношення між розділами пасиву балансу та по досліджуваному підприємству вказують на позитивну динаміку.

Таблиця 2.4.

Відносні показники оцінки фінансової стійкості на Лютенському споживчому товаристві за 2010 – 2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення, (+,-) 2012 р. до 2010 рр.
Коефіцієнт автономії	0,702	0,833	0,850	+0,149
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,298	0,167	0,150	-0,149
Коефіцієнт фінансової залежності	1,425	1,201	1,176	-0,249
Коефіцієнт фінансової стабільності	2,350	4,986	5,672	+3,322
Коефіцієнт фінансового ризику	0,425	0,201	0,176	-0,249
Коефіцієнт поточних зобов'язань	1,000	1,000	1,000	-
Коефіцієнт страхування бізнесу	0,009	0,010	0,010	+0,001
Коефіцієнт страхування власного капіталу	0,012	0,012	0,012	-0,001
Коефіцієнт страхування статутного (пайового) капіталу	0,013	0,012	0,012	-0,001
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,146	0,265	0,329	+0,184
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	0,255	0,569	0,651	+0,396
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними коштами	0,269	0,623	0,726	+0,458
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	0,000	0,011	0,026	+0,026
Коефіцієнт виробничого потенціалу	0,656	0,680	0,663	+0,008
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні	0,599	0,613	0,570	-0,029
Коефіцієнт нагромадження амортизації	0,583	0,597	0,631	+0,047
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів	0,669	0,632	0,754	+0,085

На підприємстві спостерігається низький рівень коефіцієнтів страхової стабільності, які з кожним роком наближаються нуля. Одержання позитивної суми власних оборотних коштів протягом досліджуваного періоду свідчить про наявність у підприємства власних оборотних активів на дату складання балансу. У цьому випадку коефіцієнти маневреності власного капіталу, забезпеченості оборотних активів власними коштами і забезпеченості запасів власними коштами доцільно вважати такими, що не задовольняють свої потреби. Коефіцієнт виробничого потенціалу коливається з 0,656 у 2010 р., 0,680 у 2011 р. до 0,653 в 2012 р., а коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні – коливається відповідно з 0,569 у 2010 р., 0,613 у 2011 р. до 0,570 у 2012 р., що вказує на зміну частки основних засобів і оборотних виробничих фондів у майні. Проте коефіцієнт нагромадження амортизації свідчить, що рівень зношеності основних засобів Лютенського СТ має тенденцію до зменшення, що є досить позитивним моментом. За динамікою коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів підприємство підвищило рівень забезпеченості оборотними коштами. Якщо у 2010 р. на 1 грн необоротних активів припадало 0,669 грн оборотних, то у 2012 р. – 0,754 гривень.

Аналізуючи фінансову стійкість підприємства ми можемо зробити висновки, що показники джерел формування капіталу відповідають нормативним значенням, згідно показників оборотних активів ми бачимо що вони не відповідають нормативним значенням, згідно показників основного капіталу нормативному значенню відповідає тільки коефіцієнт виробничого потенціалу який зменшився в порівнянні з 2010 роком на 0,008 [73].

У широкому змісті поняття рентабельності означає прибутковість. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва і, крім того, утворять суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, доходність різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, адже їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні [71].

Оцінка прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства проводиться за допомогою багатьох показників, розрахунок яких представлено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5