Висновки

Загальні висновки за результатами досліджень, що проведені у ході виконання дипломної роботи полягають у наступному:

1. Раціональна організація системи обліку витрат діяльності підприємств вимагає накопичення даних різного рівня деталізації, що відрізняються цінністю для потреб управління та сформовані управлінським обліком.

2. У ході досліджень було систематизовано сутність категорії «витрати» з точки зору різних нормативних документів та літературних джерел. Виявлено, що національні стандарти бухгалтерського обліку П(С)БО 1 та П(С)БО 16 визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу; послідовники К.Маркса поділяють витрати на суспільно-необхідні витрати живої та уречевленої праці. Сучасні обліковці у своїх працях при розгляді витрат визначають їх як загально-економічну категорію, що характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання.

3. Визначено, що основними критеріями, якими необхідно керуватись при відображенні витрат у бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду, є зменшення активів або збільшення зобов’язань; відображення їх одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені.

4. Одним з основних методологічних питань в обліку витрат є співвід-ношення категорій «витрати» і «затрати». Автор розділяє позицію науковців, що процес перетворення грошей на ресурси має характер витрачання й називається «витрати», всі інші операції, що не призводять до змін у фінансово-податкових відносинах повинні характеризуватися як «затрати».

5. У ході дослідження узагальнено природні, технологічні та організаційні особливості діяльності сільськогосподарських підприємств, що суттєво впливають на організацію обліку і аналізу витрат діяльності.

6. З метою забезпечення раціональної організації обліку, визначення величини витрат і здійснення контролю за формуванням собівартості продукції, важливе значення має науково обґрунтована класифікація витрат. В роботі наведено узагальнену класифікацію витрат за ознаками: для оцінки запасів та визначення фінансового результату; для прийняття управлінських рішень; для контролю і регулювання [75].

7. Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляються на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, розподіляють на витрати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Складовою основної діяльності аграрних підприємств є сільськогосподарська діяльність, що полягає в здійсненні керованих перетворень біологічних активів.

8. Проаналізовано методи калькулювання собівартості, що прийняті у вітчизняній та зарубіжній обліковій практиці, а саме: попередільний, позамовний, простий, попроцесний, нормативний для вибору оптимального методу калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. Для удосконалення облікової роботи запропоновано підприємству виконувати первісне визнання продукції за справедливою вартістю, а результати виробництва обліковувати згідно вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи».

9. Для налагодження раціональної організації обліку витрат діяльності слід відпрацювати нормативні засади та обмеження, що систематизовані у чинних законодавчих, інструктивних, методичних матеріалах.

10. Об’єкт обліку в роботі досліджено з використанням інформації Лютенського споживчого товариства Гадяцького району.

11. Аналіз майнового стану досліджуваного підприємства виявив, що у 2012 році порівняно з 2010 роком майно в загальному обсязі зменшилось на 52 тис грн або на 11,3 %. Необоротні активи у 2012 році порівняно з 2010 роком зменшуються на 43 тис. грн., що становить 15,6 %, що свідчить про зниження рівня матеріально-технічної бази підприємства.

12. Аналіз структури і динаміки витрат і відрахувань виявив, що збільшуються витрати майже за всіма статтями. Так, у 2012 році порівняно з 2010 роком податок на додану вартість зменшився на 77 тис. грн (37,5 %), собівартість реалізованої продукції зросла – на 1318 тис. грн (у 0,5 рази), витрати на збут – на 477 тис. грн (95,2 %), інші операційні витрати – на 3 тис. грн (18,3 %).

13. Обліковий апарат Лютенського споживчого товариства побудований за принципом централізації. Форма обліку – журнально-ордерна.

14. У Лютенському споживчому товаристві затверджено Наказ про облікову політику та ряд додатків до нього. Було досліджено пункти положення, що стосуються обліку витрат та запропоновані уточнення змістовної частини Положення про облікову політику.

15. При досліджені стадії первинного документування фактів здійснення витрат було вивчено і систематизовано типові документи з обліку витрат за видами діяльності та систематизовано їх у табличній формі.

16. Робоча інструкція щодо формування первинних документів в набуває вигляду таблиці, що містить вказівки із заповнення розділів та подальшого просування первинного документа. Розроблено таку робочу інструкцію для документа «Наряд», що посвідчує факт витрат на оплату праці за відрядною формою.

17. Порядок здійснення синтетичного обліку витрат за видами діяльності визначено Інструкцією із застосування Плану рахунків № 291. Згідно неї для обліку витрат за видами діяльності призначено ряд рахунків: 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99. Спільним між усіма цими рахунками є накопичення витрат за їх дебетом та списання за кредитом. Відмінності полягають у порядку списання, так рахунки класу 9 (крім загально виробничих витрат 91) списуються на фінансовий результат.

18. Загальновиробничі витрат для удосконалення їх обліку і аналізу доцільно поділяти на постійні та змінні, що потребують розподілу.

19. Для відображення загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства призначений рахунок 92 «Адміністративні витрати». За дебетом рахунка 92 «Адміністративні витрати» відображають суму визнаних адміністративних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 «Фінансові результати». На даний час облік адміністративних витрат на підприємствах організований без деталізації місць виникнення витрат та відповідальних осіб, що, на нашу думку, зменшує ефективність виявлення резервів їх зниження.

20. У Лютенському СТ за дебетом рахунку 94 визнавалися витрати за видами: соціальні допомоги працівникам, що не входять до складу фонду оплати праці, лікарняні за рахунок підприємства, витрати на утримання закладів соціальної інфраструктури, нестачі а втрати від псування цінностей. За кредитом відповідного рахунка 94 обліковується списання таких витрат на фінансовий результат від операційної діяльності.

21. Щодо обліку фінансових витрат, то у Наказі про облікову політику Лютенського СТ зазначено, що норми П(С)БО 31 використовуються тільки якщо запозичення даної організації створюють кваліфікаційні активи, чого не спостерігалося протягом досліджуваного періоду.

22. Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» призначено для обліку втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства.

23. Лютенське СТ не є платником податку на прибуток. Сучасна система бухгалтерського обліку розглядає витрати підприємства на сплату податку на прибуток як витрати діяльності. Тому узагальнено принципи формування кореспонденції рахунків з обліку витрат на сплату податку на прибуток.

24. Аналітичний облік витрат діяльності у підприємстві організується за статтями, загальний перелік яких визначено самостійно підприємством та для окремих галузей пропонується вибір із згаданого переліку.

25. Також у роботі систематизовано відображення витрат діяльності у фінансовій звітності у табличній формі.

26. Аудит витрат за видами діяльності підприємств має бути спрямований на виявлення резервів економії витрат за всіма видами діяльності й підвищення ефективності проведення діяльності. За темою роботи досліджуються витрати за видами діяльності, тому розглядали не загальний, а операційний аудит. Було розглянуто методичні основи аудиту, типові порушення, підготовлено документацію аудитора.

Зроблені висновки дозволяють сформулювати пропозиції до впровадження у облікову практику досліджуваного підприємства:

1. Змістовну частину Положення про облікову політику підприємства доцільно уточнити інформацією: щодо порядку розподілу загально виробничих витрат на постійні та змінні для покращення управління ними, порядку розмежування витрат між періодами.

2. Для підвищення якості первинного документування фактів витрат доцільно застосовувати робочі інструкції документів, форму якої й запропоновано в роботі. Робоча інструкція набуває вигляду таблиці, що містить вказівки із заповнення окремих реквізитів та подальшого просування первинного документа.

3. Слід організувати облік адміністративних витрат, оскільки суми їх в досліджуваному підприємстві значні, за центрами відповідальності. За таких умов на кожній ланці і на кожному рівні управління з’являється можливість забезпечити конкретну відповідальність працівників за понесені витрати і раціоналізацію їх розмірів та використання ресурсів.