Вимоги законодавчих і нормативних актів з охорони праці

Директор Лютенського СТ

Координаційний центр:

Головний інженер,

начальник служби охорони праці, начальники відділів, юрисконсульт, голова профкому

Профспілковий комітет Лютенського СТ

Головний бухгалтер

Комісія з питань охорони праці

Головний інженер

Головний агроном

Комісія з розслідування нещасних випадків та профзахворювань

Комісія по перевірці знань з охорони праці

Головний енергетик

Кабінет з ОП

Комісія по атестації і паспортизації робочих місць

Начальник відділу будівництва

Керівники виробничих підрозділів

Головний технолог

Служба охорони праці

Пожежна технічна комісія

Рис 5.1. Структура СУОП Лютенського СТ Гадяцького району Полтавської області

В основу управління охороною праці на Лютенському споживчому товаристві покладено принцип пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності керівника за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону праці» та на основі «Типового положення про службу охорони праці» з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів, роботодавець розробляє і затверджує «Положення про службу охорони праці» Лютенського СТ Гадяцького району Полтавської області, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників, відповідно до законодавства [14].

На кожному рівні управління охороною праці вирішуються такі основні завдання:

– навчання безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

– забезпечення безпеки устаткування, що застосовується;

– забезпечення безпеки виробничих процесів;

– забезпечення безпеки будівель і споруд;

– нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

– забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

– організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

– забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників.

Завдання управління реалізуються через наступні функції управлінської дії:

• організація та координація робіт;

• облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;

• планування та фінансування робіт;

• контроль за станом охорони праці;

• стимулювання охорони праці.

Реалізація завдань управління охороною праці передбачає:

1. Навчання, інструктажі і перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюються відповідно до «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (Наказ № 15 від 26.01.2005 р.).

2. Пропаганда питань охорони праці включає різноманітні форми роботи: проведення Днів охорони праці; створення кабінетів охорони праці відповідно до «Положення про кабінет охорони праці», куточків охорони праці; оформлення інформаційних стендів, виставок; вивчення і впровадження позитивного вітчизняного і зарубіжного досвіду з охорони праці; демонстрацію кіно- і відеофільмів, читання лекцій, проведення бесід; проведення оглядів, семінарів; випуск бюлетенів, інформаційних листків, плакатів, публікацію статей у пресі; виступи по радіо і на телебаченні.

3. Для забезпечення безпеки устаткування, засобів, електротехнічних і вентиляційних установок, систем тепло-, водо- і газопостачання, будівельної техніки, транспортних засобів, що застосовуються, або вводяться в експлуатацію, здійснюються: призначення осіб, відповідальних за утримання устаткування в безпечному стані; попередній (вхідний) контроль одержаного устаткування на відповідність вимогам норм і правил з охорони праці та наявність сертифіката безпеки, а в необхідних випадках – заміна його безпечним; попереднє вивчення проектної, технічної документації і визначення заходів безпечної експлуатації устаткування в інструкціях за видами робіт; встановлення порядку введення в експлуатацію новозмонтованого устаткування; навчання персоналу, який обслуговує устаткування; організація своєчасного проведення ремонту і випробувань устаткування згідно з встановленими або розрахунковими нормативами.

4. Безпека виробничого процесу забезпечується за рахунок:

а) відображення вимог безпеки праці у технологічних документах. Відповідальність за проведення цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), що забезпечує розробку технологічної документації;

б) дотримання вимог охорони праці під час монтажу, ремонту та поточної експлуатації обладнання, забезпечення працюючих засобами колективного захисту. Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників структурних підрозділів.

Проекти на будівництво, реконструкцію, технічне переозброєння в розділі «Охорона праці» повинні містити вимоги щодо безпеки виробничих процесів і передбачати усунення безпосереднього контакту з небезпечний виробничий фактор або шкідливий виробничий фактор.

5. Виробничі будівлі, споруди, інженерні мережі, що вводяться в дію після будівництва чи реконструкції, повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Проектна документація на будівництво будівель і споруд повинна містити розділ « Охорона праці» і проходити експертизу на відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці і пожежної безпеки. При введенні в експлуатацію об'єктів замовником опрацьовується і затверджується паспорт будівлі, споруди.

6. Доведення санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативів, встановлених Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством праці і соціальної політики України, здійснюється за результатами атестації робочих місць і паспортизації їхнього санітарно-технічного стану.

7. Забезпечення працівників засобами захисту здійснюється відповідно до Типових галузевих норм безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, встановленого порядку їх видачі, зберігання і користування, а також інших нормативних актів.

8. Оптимальні режими праці і відпочинку для працівників встановлюються з урахуванням специфіки їхньої праці, в першу чергу, на роботах з підвищеними фізичними і нервово-емоційними навантаженнями в умовах монотонності, впливу небезпечний виробничий фактор і шкідливий виробничий фактор.

9. Лікувально-профілактичне обслуговування працівників, зайнятих постійно виконанням робіт із застосуванням речовин 1-4-го класів небезпеки, проводиться відповідно до чинних нормативних актів з охорони праці.

10. Організація санітарно-побутового обслуговування передбачає забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями і пристроями відповідно до норм за групами виробничих процесів.

11. Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки проводиться з урахуванням стану здоров'я та психофізіологічних показників. Відповідальність за проведення цих заходів повинна покладатись на службу кадрів (або особу, яка виконує ці функції). Служба спільно із установою охорони здоров'я, службою охорони праці організує проведення медичних оглядів та психофізіологічної експертизи [14].

Функціонування СУОП реалізується через комплекс організаційних заходів, що передбачають:

– створення служби охорони праці і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних завдань з охорони праці і здійснюють організаційне, технічне, оперативне і методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів у рамках СУОП;

– встановлення функціональних зв’язків між структурними підрозділами і порядку їх взаємодії, розподіл обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Відображення обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів у відповідних положеннях про структурні підрозділи, в посадових положеннях, у посадових інструкціях та в інструкціях за видами робіт;

– підготовку відповідних наказів, розпоряджень, вжиття оперативних заходів для забезпечення функціонування СУОП;

– визначення переліку державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, що поширюють свою чинність на господарську діяльність підприємства;

– організацію розробки і затвердження стандартів, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що чинні у межах підприємства і встановлюють правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників в підприємстві, а також формування в цілому правової та нормативно-методичної бази з охорони праці, що відповідає специфіці та умовам роботи підприємства;

– взаємодію з громадськими організаціями, уповноваженими представниками найманих працівників з питань охорони праці;

– здійснення зв’язків з медичними закладами для проведення медичних і наркологічних оглядів та лікувально-профілактичного обслуговування працівників.

Організація та координація робіт з охорони праці здійснюється органами управління і службою охорони праці (наказ № 255 від 15.11.2004) [26].

Так як у Лютенському споживчому товаристві Гадяцької райспоживспілки Полтавської області чисельність працівників перевищує 50 чоловік, то введено посаду інженера з охорони праці. На посаду інженера з охорони праці у підприємстві призначено Дирягіна Володимира Яковича. На нього покладені обов‘язки координування діяльності структурних підрозділів з питань охорони праці та організації контролю за роботою по створенню здорових та безпечних умов праці.

На керівника підприємства, Ісаєву Ніну Іванівну, покладено обов’язки забезпечення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях, дотримання діючих правил і норм з охорони праці, щорічно призначати відповідальних за стан та організацію роботи з охорони праці, укомплектовувати службу охорони праці та керувати нею, затверджувати заходи з охорони праці та ін.

Керівники підрозділів, бригадири, майстри несуть відповідальність за стан охорони праці у керованих ними дільницях та зобов’язані: забезпечити здорові та безпечні умови праці на робочих місцях, виконання діючих стандартів, правил та норм з охорони праці, зауважень і пропозицій контролюючих органів, інженера з охорони праці; слідкувати за своєчасним випробуванням та реєстрацією обладнання; зупиняти роботи у випадку виникнення загрози життю чи здоров‘ю людей; слідкувати за своєчасністю атестації; спільно з головними спеціалістами складати заявки на засоби індивідуального захисту і таке інше [14].

Інженер з охорони праці призначається керівником підприємства по погодженню з вищестоящим органом. Основними обов‘язками інженера з охорони праці на даному підприємстві є: організація роботи по створенню здорових та безпечних умов праці, попередженню виробничого травматизму, професійних захворювань і пожеж на підприємстві, а також дотримання законодавства з охорони праці; розробка спільно зі спеціалістами та профкомом комплексного плану покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів та здійснення контролю за його виконанням; участь в підготовці колективного договору; здійснює контроль за складанням заявок на засоби індивідуального захисту та видачу їх працівникам; надання допомоги спеціалістам в розробці інструкцій по охороні праці на робочих місцях.

Згідно з «Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (Наказ № 15 від 26.01.2005 р.), працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та перевірки знань з питань охорони праці, забороняється. У відповідності з вимогами організації охорони праці у господарстві проводиться трьох-ступеневий оперативний контроль [26].

Перший ступінь контролю проводить керівник на початку робочого дня: оглядає робочі місця, перевіряє підготовку працівників до роботи, готовність техніки, вживає заходи по усуненню виявлених недоліків. Результати перевірки фіксуються у журналі першого ступеня контролю.

Другий ступінь – проведення контролю один раз в десять днів головою господарства. Результати перевірки заносять у журнал другого ступеню контролю.

Третій ступінь – один раз на місяць керівник Лютенського СТ Гадяцького району Полтавської області перевіряє стан охорони праці та виробничої санітарії господарства в цілому. Результати роботи оформляються актом. Після цього готується наказ керівника господарства стосовно ліквідації виявлених недоліків та порушень, встановлення винних осіб та усунення недоліків у визначені строки.

Необхідно зазначити, що працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де є потреба у професійному доборі, проходять попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці за програмою в обсязі не менше 30 годин. Решта працівників проходять навчання за програмою в обсязі не менше 10 годин на рік [14].

Теоретичне та виробниче навчання працівників з охорони праці на підприємстві проводиться при підготовці, перепідготовці, одержанні нової професії, підвищенні кваліфікації. Керівник та посадові особи проходять навчання раз на 3 роки.

Після навчання з охорони праці обов‘язково проводиться перевірка знань. Для перевірки знань працівників з охорони праці на підприємстві утворюється постійно діюча комісія. У складі цієї комісії повинно бути не менше трьох осіб, які вже пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці. До складу цієї комісії входять інженер з охорони праці, керівник підприємства та декілька головних спеціалістів господарства. Результати перевірки знань оформляються протоколами. При незадовільному результаті протягом одного місяця призначається повторна перевірка знань працівника. Якщо наступна перевірка також покаже незадовільний результат, то буде вирішуватись питання про працевлаштування працівника на іншому робочому місці. Також обов‘язково повинні пройти навчання з охорони праці до початку самостійної роботи працівники, які мають перерву в роботі за професією більше одного року [26].

Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування, або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, або підвищення існуючого рівня охорони праці, передбачених планами підприємства незалежно від форм власності, здійснюються роботодавцем.

Таблиця 5.1

Затрати на охорону праці в Лютенському споживчому товаристві Гадяцького району Полтавської області за 2010-2012 рр. Види затрат Роки 2010 2011 2012 Всього затрат, грн. 49294,5 45060,0 45897,0 у т.ч:-на номенклатурні заходи, передбачені колективним договором, грн.; 15306,0 14966,0 14296,0 - на засоби індивідуального захисту,грн.; 13553,1 13238,1 12825,5 - на лікувально-профілактичні заходи, грн.; 20435,4 30094,0 18775,5 Показник розподілу матеріальних затрат (КРВ) 0,311 0,332 0,311

Протягом 2010 – 2012 рр. загальні затрати на охорону праці в господарстві зменшились на 3397,5 грн. (6,9 %), в тому числі затрати на номенклатурні заходи зменшились на 1010 грн. (6,6 %), на засоби індивідуального захисту – на 727,6 грн. (5,4 %), затрати підприємства на лікувально-профілактичні заходи зменшились на 1659,9 грн. (8,1 %). Показник розподілу матеріальних витрат не змінився.

Стан виробничого травматизму в Лютенському СТ Гадяцького району Полтавської області характеризується показниками, наведеними в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Показники стану виробничого травматизму та захворювань в Лютенському СТ Гадяцької райспоживспілки Полтавської області 2010 -2012 рр.

Показники	Роки
	2010	2011	2012
1. Середньорічне число працюючих ( Р ), осіб	222	212	171
2. Число нещасних випадків (N), в тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності - з стійкою втратою працездатності - з смертельним наслідком	3 - -	2 - -	1 - -
3. Коефіцієнт частоти нещасних випадків (Кч=N*1000/Р)	13,510	9,434	5,848
4. Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (Ктн=Ттр/Nn)	21,330	48,500	77,000
5. Коефіцієнт втрат робочого часу (Квтр=Кч+Ктн)	34,840	57,934	82,848
6. Втрати працездатності по травматизму, днів (Ттр)	64	97	77
7. Число захворювань	63	61	48
8. Коефіцієнт частоти захворювань (Кчз=Nз×100/Р)	28,378	28,773	28,070
9. Коефіцієнт тяжкості захворювання (Ктз=Тзах/Nз)	5,000	8,180	10,354
10. Втрати працездатності по захворюванням, днів (Тзах)	315	499	497
11. Сумарне число днів непрацездатності по виробничому травматизму та захворюванням за рік, днів (Ттр+Тзах)	379	596	574

Аналізуючи дані табл. 5.2, можна зробити наступні висновки про стан виробничого травматизму в господарстві за 2010 - 2012 рр. Так, із зменшенням чисельності працюючих на підприємстві на 51 чол., рівень втрат працездатності по захворюванню знизився, що є позитивним, однак негативно те, що нещасний випадок стався з причини порушення вимог безпеки праці. Коефіцієнт частоти нещасних випадків за досліджуваний період знизився на 7,662 %. Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків у 2012 році, порівняно з 2010 роком також зріс на 55,68 %. Коефіцієнт частоти захворювання збільшився на 0,308 %. Коефіцієнт тяжкості захворювань збільшився вдвічі. Коефіцієнт втрат робочого часу зріс із рівня 34,840 % у 2010 році до 82,848 % у 2012 році, що є негативним явищем.

Фінансування охорони праці в Лютенському СТ Гадяцького району Полтавської області, здійснюється згідно з вимогами та в обсязі, передбаченими ст. 19, 20 Закону України « Про охорону праці». Витрати, понесені на фінансування заходів з охорони праці, включаються до валових витрат підприємства.

У відповідності з чинним законодавством України, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду, що формується шляхом сплати страхових внесків власником, громадянами, а також за рахунок інших джерел.

Розмір внесків до Фонду складав для підприємства у 2010 році – 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. У 2011-2012 рр. розмір внеску – 1,5 %.

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Розмір страхового тарифу встановлений для сільського господарства у розмірі 0,2 %.

Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань проводять на основі ряду показників, що розраховано в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Витрати від виробничого травматизму та захворювань в Лютенському СТ Гадяцької райспоживспілки Полтавської області, 2010 -2012 рр.

Види витрат	2010 р .	2011 р.	2012 р.
А. Втрати ФСС (н/в)
1. Виплачено по лікарняних листах, грн.:
по виробничому травматизму	1592,5	36192,0	3585,6
по проф. захворюванням	-	-	-
Б. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності
1. Виплачено по лікарняних листах по загальним захворюванням, грн.	-	8070,4	13545,6
В. Втрати підприємства (Впід)
Середньоденна заробітна плата, грн.	32,5	41,6	49,8
1. Виплачено по лікарняних листах (5 днів), грн.:
по виробничому травматизму	487,5	416,0	249,0
по загальним захворюванням	10237,5	12688,0	11952,0
2. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, тим. грн.	5260,2	5870,3	6301,5
3. Втрати через недоодержання продукції, тис. грн.	335,6	61,1	78,3
4. Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2 % для с/г)	3809,52	4656,5	4496,3
5. Страхові тарифи в ФСС з тимчасової втрати працездатності (з 2008 р.-1,5 %)	55638,0	34923,7	33722,2
6. Сумарні економічні втрати, грн.	70508,1	52745,3	50497,8
7. Річний економічний ефект, грн.	-	-17449,78	5968,1

Дані таблиці, свідчать про ефективне впровадження заходів з охорони праці і дійсно рівень травматизму з роками знижується, але так як трапляються нещасні випадки пов’язані з виробництвом, пропонуємо заходи по покращенню стану охорони праці.

З метою зниження рівня виробничого травматизму розглянемо план заходів зниження рівня виробничого травматизму, захворюваності та поліпшення умов праці в Лютенському СТ Гадяцького району Полтавської області (табл. 5.4).

Таблиця 5.4