За вересень місяць 2012 р.

Застосування цього Звіту на практиці сприятиме визначенню більш достовірного фінансового результату від операційної діяльності підприємства роздрібної торгівлі та дасть можливість здійснювати оперативний контроль за витратами, які включають до собівартості реалізованих товарів у роздрібній торгівлі, у необхідних розрізах.

3.3. Синтетичний та аналітичний облік витрат діяльності підприємства

Для одержання різних за степенем деталізації показників у бухгалтерському обліку є два види рахунків: синтетичний та аналітичний.

Так, рахунки бухгалтерського обліку, що відкриваються на підставі статей балансу для обліку руху необоротних і оборотних активів, капіталу та зобов’язань, містять узагальнені (синтетичні) дані в грошовій одиниці.Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним і служить для контролю за узагальненими показниками.Щоб отримати детальні (аналітичні) відомості про стан і рух кожного виду необоротних і оборотних активів та капіталу і зобов’язань, а також про господарські процеси, ведуть аналітичні рахунки з кожного виду матеріалів, розрахунків з постачальниками, покупцями, розрахунки з оплати праці.

Облік, що здійснюється на аналітичних рахунках, називається аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунку залежить від наявності та особливостей тих чи інших об’єктів обліку.

Аналітичний облік має велике контрольне значення для правильного ведення бухгалтерського обліку. Показники аналітичного обліку використовують при складанні калькуляції виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг тощо. Усе це допомагає в оперативному керівництві роботою та в здійсненні контролю за господарською діяльністю на підприємстві [74].

Між даними синтетичного та аналітичного обліку є нерозривний зв’язок. Він полягає в тому, що початковий і кінцевий залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні та ідентичні за значенням загальним сумам відповідних залишків аналітичних рахунків. Це випливає з того, що аналітичні рахунки деталізують дані синтетичного рахунку, показують складові частини тих обєктів, які узагальнено відображені на синтетичному рахунку.

Для узагальнення показників аналітичного обліку на кожному синтетичному рахунку використовують таблиці спеціальної форми, які називаються обіговими відомостями. Підсумки цієї відомості збігаються з відповідними показниками синтетичного рахунку. Нетотожність підсумків обігової відомості на аналітичних рахунках з даними синтетичного рахунку свідчить про наявність помилок в обліку, які потрібно виправити [36].

Таким чином, взаємне звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку за допомогою складання обігових відомостей дозволяє контролювати записи на рахунках бухгалтерського обліку. У цьому полягає контрольне значення обігових відомостей.

Первинний облік будь-яких бухгалтерських операцій які відбуваються на підприємстві – є фундаментом всього обліку загалом, первинні документи допомагають бухгалтеру відобразити в обліку ту чи іншу операцію яка відбулася, шляхом їх накопичення протягом певного звітного періоду

Протягом звітного періоду доходи та витрати підприємства накопичуються відповідно на рахунках класів 7 «Доходи і результати діяльності» та 9 «Витрати діяльності». Дані синтетичного та аналітичного обліку цих рахунків використовуються для складання звіту про фінансові результати. Проміжні звіти про фінансові результати за звітні періоди (квартал, піврічні)складаються за рахунками зазначених класів, а фінансові результати можуть визначатися в проміжних звітах оперативно без відповідних записів на бухгалтерських рахунках. Особливістю визначення фінансових результатів є окремий облік доходів і витрат основної (операційної) діяльності, іншої звичайної діяльності (в тому числі фінансових операцій) та надзвичайних подій. Кінцевий фінансовий результат від основної діяльності та інших її видів визначається в кінці року і відображається в обліку заключними записами на відповідних субрахунках до рахунку 79 «Фінансові результати». На цьому рахунку після заключних записів сальдують за звітний рік чистий дохід за видами діяльності та витрати на відповідну діяльність [18].

Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про витрати за видами діяльності, а також за елементами витрат.

Для обліку витрат та господарських процесів підприємства призначені рахунки 8 та 9 класів.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства, здійснені протягом звітного періоду, призначені рахунки класу 8 «Витрати за елементами». В Лютенському споживчому товаристві рахунки цього класу не використовуються.

Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку тоді, коли їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

На рахунка класу 8, крім рахунку 85 «Інші затрати», ведеться облік витрат операційної діяльності за елементами витрат. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати , пов’язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків [55].

У фінансовій звітності витрати операційної діяльності групуються не лише за економічними елементами, але і за функціональною ознакою, тому торгівельному підприємству надається право вибору варіанту обліку витрат:

• з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності»;

• з використанням рахунків тільки класу 8 «Витрати за елементами» для суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності;

• з використанням рахунків тільки класу 9 «Витрати діяльності» – для всіх підприємств.

В Наказі про облікову політику Лютенського споживчого товариства зазначено, що для обліку витрат воно використовує 9 клас рахунків «Витрати діяльності», а для відображення даних про витрати у другому розділі Звіту про фінансові результати здійснює вибірку витрат за економічними елементами, що є не дуже зручним. На нашу думку доцільніше було б скористатись способом паралельного використання рахунків як 8 так і 9 класів [75].

Розглянемо методику обліку витрат, що виникають під час звичайної діяльності Лютенського споживчого товариства.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю споживчого товариства включають:

• собівартість реалізованих товарів;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• інші операційні витрати.

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

За дебетом рахунків класу 9 відображаються суми понесених витрат, за кредитом – списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку собівартості реалізованих товарів відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо. Ознайомлення з матеріалами поточного обліку свідчить про те, що вони заповнюються своєчасно та якісно [68].

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг, фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), а за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

До класу рахунків витрати діяльності відноситься і рахунок 90 «Собівартість реалізації». За дебетом цього рахунка відображається собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг. За кредитом — списання на фінансовий результат.

Облік собівартості виконаних робіт в Лютенському споживчому товаристві Гадяцької райспоживспілки Полтавської облспоживспілки розглянемо в таблиці (табл. 3.4).

На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. До загальногосподарських витрат належать витрати на утримання адміністративно – управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів [66].

Таблиця 3.4