50. Податки і податкова система держави. Податкова система держави - це сукупність стягнутих в державі податків та інших платежів (зборів, мита).

Система оподаткування в Україні базується на відповідних законодавчих актах держави, які встановлюють конкретні методи побудови та стягнення податків.

 

Основні поняття податкової системи України:

• Суб’ єкт оподаткування - юридична або фізична особа, що є платником податку.

• Об'єкт оподаткування - дохід (прибуток), майно (матеріальні ресурси), ціна товару або послуги, додана вартість, на які нараховується податок.

• Податкова ставка (норма оподаткування) - це величина податку на одиницю оподаткування (дохід, майно тощо).

• Податкова пільга являє собою повне або часткове звільнення від податку.

• Сукупність податкових ставок та податкових пільг становить податковий режим.

Принципи побудови системи податків в Україні, види податків, зборів і обов'язкових платежів, платники податків, об'єкти оподаткування, порядок зарахування та розподілу податків, порядок їх обчислення та строки сплати, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються законом України "Про систему оподаткування".

 

Контроль за дотриманням податкового законодавства в Україні здійснює Державна податкова адміністраця України (ДПАУ)

Еко Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати налогів та інших обов'язкових платежів і дотримання законодавства про оподаткування покладається на платників податків та інших платежів. У разі приховування (заниження) платниками суми податку або другого обов'язкового платежу з них стягується сума донарахованого податку або інших обов'язкових платежів і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, а в разі повторного порушення протягом року після порушення встановленого попередньою перевіркою, - штраф у п'ятикратному розмірі. За неподання або несвоєчасне подання декларації, розрахунків та інших документів податковим адміністраціям, а також неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на сплату податків установам банків - 10% належних до сплати сум податків (платежів). Санкції застосовуються до платників податків, які допустили помилки в своїх розрахунках або деклараціях, незалежно від того, зроблено це через незнання, недбалість або з наміром.

 

Основні види загальнодержавних податків (перелік податків в Україні)

1. ПДВ;

2. акцизний збір;

3. податок на прибуток;

4. податок на доходи фізичних осіб;

5. мито;

6. державне мито;

7. податок на нерухоме майно (поки не введено);

8. плата за землю;

9. рентні платежі;

10. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11. податок на промисел, а також інші збори

51. Економічна сутність і функції податків. Характеристика основних податків податкової системи України.

Податки  — обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі розподілу та перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій. Функції податку — вияв сутності податку в дії, спосіб вираження його властивостей. можна визначити дві функції цієї категорії: фіскальну і розподільно-регулюючу, які мають об'єктивний характер та існують з моменту виникнення податків. Конкретні вияви їх рис пов'язані з умовами суспільного розвитку. Зміст фіскальної функції полягає в тому, що за допомогою податків формуються фінансові ресурси держави.

Фіскальна функція забезпечує об'єктивні умови для утворення матеріальної основи функціонування суспільства. За її допомогою реалізується велика частина суспільного призначення податків, виявляються конкретні форми утворення грошових фондів держави, які забезпечують виконання покладених на неї функцій. Податки виступають основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Розподільно-регулююча функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту між державою та її суб'єктами і через елементи податку (об'єкт, суб'єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги та ін.) держава має змогу регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію. Завдяки податкам держава отримує можливість регулювати різні аспекти соціально-економічного життя на макрорівні, впливати на конкретну поведінку платника податків на мікрорівні. 

До основних елементів податку належать:

1) суб'єкт податку — учасник процесу справляння податку (платник, держава, державні органи);

2) об'єкт оподаткування — явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;

3) предмет оподаткування — різновид предметів матеріального світу, з якими законодавство позв'язує виникнення податкового обов'язку;

4) ставка податку — законодавчо встановлений розмір податку або збору, виходячи з об'єкта або одиниці оподаткування.

Іншими елементами податку, які конкретизують зміст основних елементів або мають самостійне значення, є:

1. джерело сплати — фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок;

2. база оподаткування — законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується під час розрахунку суми податку. Податкова база — кількісний вимір об'єкта оподаткування;

3. одиниця оподаткування — частина об'єкта оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення, тобто та одиниця, яка покладається в основу виміру об'єкта оподаткування. Вона залежить від об'єкта оподаткування, виражається в грошовій або натуральній формі і має переважно розрахунковий характер;

4. податкові пільги — законодавчо встановлені винятки з загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов'язків та правил, пов'язаних з оподаткуванням;

5. порядок сплати податку — методи, строки та засоби сплати податку в державі, які залежать від принципів побудови податкової системи;

6. податковий звіт — документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом;

7. податковий період — строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання;

8. звітний період — строк складання та надання органу Державної податкової служби податкової звітності.

Класифікація податків

1. За економічним змістом об'єкта оподаткування:

— податки на доходи та прибутки — обов'язкові платежі, які справляються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства;

— податки на споживання — обов'язкові платежі, які справляються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх сплата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків;

— майнові податки — обов'язкові платежі, які справляються внаслідок наявності конкретного виду майна, що знаходиться в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів);

— ресурсні платежі або платежі рентного характеру — обов'язкові збори, які справляються в процесі використання ресурсних платежів, які знаходяться в державній формі власності.

2. За формою оподаткування:

— прямі податки — обов'язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів);

— непрямі податки — обов'язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об'єкта оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито).

3. За рівнем державних структур, що впроваджують податки:

— загальнодержавні податки — обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевих бюджетів;

— місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів.

4. За способом встановлення податкових зобов'язань:

— розкладні (розкладкові) податки — обов'язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі податки широко використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування. їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками — на кожного платника припадала конкретна сума податку. Нині розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні;

— окладні (квотарні, пайові, кількісні) податки — обов'язкові платежі, які справляються за певними ставками від чітко визначеного об'єкта оподаткування. На відміну від розкладних, виходять не з потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Такі податки безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку.

5. За повнотою прав використання податкових надходжень:

— закріплені — обов'язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);

— регулюючі — обов'язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів.

Таким чином, еволюція податкових відносин відображається в існуванні різноманітних форм і видів податків, які залежать від особливостей побудови і функціонування податкової системи держави.