Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практика звіт.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
572 Кб
Скачать

Зміст

1.Вступ

2.Загальні відомості про підприємство

3.Зона ПР автомобіля, агрегатна дільниця вантажних автомобіля

4.Технологія заміни шатунно-поршневої групи автомобіля

5.Література

Вступ

Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (скорочена назва - РШЕУ) створене згідно з рішенням Рівненської міської ради для здійснення благоустрою в м.Рівне, безпосередньо підпорядковане управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради та несе перед ним відповідальність за здійснення фінансово-господарської діяльності.

Характеристика підприємства

Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (скорочена назва - РШЕУ) створене згідно з рішенням Рівненської міської ради від 18.05.91 №183 для здійснення благоустрою в м.Рівне, безпосередньо підпорядковане управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УЖКГ ВК РМР) та несе перед ним відповідальність за здійснення фінансово-господарської діяльності.

Власником майна Підприємства є Рівненська міська рада.

Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг працює на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоврядування і здійснює свою діяльність згідно з законодавчими актами України та Статутом, затвердженим наказом управління житлово-комунального господарства м.Рівне від 13.11.00 №247/01, зареєстрованим розпорядженням міського голови м.Рівне від 23.11.00 №2599-р із змінами, затвердженими наказом управління житлово- комунального господарства м.Рівне від 28.02.07 №99/01.

Відповідно до Статуту основними напрямами діяльності Підприємства є:

  • проведення поточного ремонту міських автомобільних доріг, майданів, мостів, шляхопроводів, мереж зливної каналізації, підземних переходів, підпірних стінок;

  • забезпечення санітарного стану цих об'єктів і нормального руху автотранспорту на міських дорогах;

  • виконання ремонтних робіт та послуг по замовленню населення та інших замовників згідно укладених договорів, як з матеріалів замовника, так і з власних.

Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку та штамп із своїм найменуванням. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №230062, дата проведення державної реєстрації - 23.11.00 р., ідентифікаційний код юридичної особи - 13974620.

Комунальне Рівненське ШЕУ автодоріг є комплексною організацією з великим досвідом по виконанню робіт з ремонту та утриманню в належному санітарному і проїжджому стані автомобільних доріг, штучних споруд на них, а також мереж зливової каналізації.

Станом на 1.01.2012р. Рівненське ШЕУ,має на обслуговуванні:

протяжність вулиць 300.5 км

-загальна пло вулиць, проїздів 2966.0 т.м2

-транспортних споруд у 18 шт.

Характеристика підприємства 3

-дільниця № 2 по прибиранню і утриманню міських доріг у відповідному санітарному стані в зимовий та літній період, яка має:

3 бригади прибиральників;

4 бригади (зміни) водіїв спецмашин,зайнятих цілодобово (в літній період — миття доріг, в зимовий — посипання протиожеледними засобами,згрібання,підмітання снігу);

- бригада по ремонту і утриманню мереж зливової каналізації;

-дільниця №3 по виготовленню а\бетонної суміші.

Облікова чисельність штатних працівників спискового складу на 1.01.12р. становить — 287 чол. із них: механізаторів — 24чол., водіїв 53чол. , шляхових робітників ЗО чол., прибиральників територій — 100чол., вантажників 9 чол., робітників ремонтної майстерні 13чол., молодшого обслуговуючого персоналу 10 чол., адмінуправлінського персоналу 27 чол., лінійних механіків і майстрів 21 чол.

Методи виконання робіт

Ремонт і технічне обслуговування технологічного устаткування на підприємствах виконують РМЦ і ремонтні служби цехів. Залежно від частки робіт, виконуваних виробничими цехами, РМЦ і цеховими ремонтними службами, виокремлюють три форми організації ремонту:

— централізовану;

— децентралізовану;

— змішану.

За централізованої форми всі види ремонту, а іноді й технічне обслуговування проводяться зусиллями РМЦ заводу. Така організація ремонту застосовується на невеликих підприємствах із сумарною ремонтною складністю устаткування 3000—5000 ремонтних одиниць. Це, як правило, заводи одиничного і дрібносерійного виробництва.

За децентралізованої форми всі види ремонтів і технічне обслуговування устаткування виконуються цеховими ремонтними базами (ЦРБ) під керівництвом механіків цехів. На цих базах відновлюються зношені деталі. Нові змінні запасні деталі виготовляються в РМЦ. Тут також можуть відновлюватися зношені деталі, що вимагають застосування спеціального технологічного оснащення й устаткування. В окремих випадках за спеціальною вказівкою головного механіка РМЦ проводить капітальний ремонт технологічного устаткування. Така організація ремонту властива підприємствам масового й великосе-рійного виробництва з більшою кількістю устаткування в кожному цеху (із сумарною складністю не менше 800—1000 ремонтних одиниць).

Змішана форма організації ремонтних робіт характеризується тим, що найбільш складні й трудомісткі роботи (капітальний ремонт, модернізація устаткування, виготовлення запасних частин і відновлення зношених деталей) проводять РМЦ, а технічне обслуговування, поточний, середній, позапланові ремонти — ЦРБ, комплексні бригади слюсарів, закріплені за ділянками. Під впливом науково-технічного прогресу, зі зростанням частки складного, прецизійного й автоматичного устаткування і з підвищенням вимог до якості продукції намітилася тенденція переходу від децентралізованої форми до змішаної. При переході середніх і великих підприємств на змішану форму організації ремонтних робіт доцільно концентрувати в РМЦ усі види робіт, виконувані в більших обсягах (середні й капітальні ремонти, виготовлення запасних частин та ін.).

Раціональна організація виконання ремонтних робіт дає змогу скоротити час простою устаткування в ремонті й підвищити коефіцієнт його використання. Скорочення часу простою досягається за рахунок:

— зниження трудомісткості ремонту за умов упровадження прогресивної технології та форм організації робіт, комплексної механізації й автоматизації процесів;

— зниження ремонтної складності устаткування під час його модернізації;

— комплексної та матеріальної підготовки ремонтних робіт;

— розширення фронту робіт за кожним об'єктом і збільшення змінності під час виконання робіт наскрізними бригадами;

— спеціалізації робочих місць;

— упровадження вузлового й послідовно-вузлового методів ремонту;

— організації виконання ремонтів у неробочі дні та зміни.

За вузлового методу вузли, що підлягають ремонту, знімаються й замінюються запасними (новими або відремонтованими заздалегідь). За послідовно-вузлового методу вузли ремонтуються не всі одночасно, а послідовно під час перерв у роботі верстата.

Всі роботи на підприємстві по підтримці обладнання в робочому етапі діляться на: техобслуговування та ремонт.

Організація ремонтного господарства підприємства базується на системі ППР (планово-попереджувальних робіт). Це являє собою сукупність організаційно-технічних заходів по надзору, доглядом, обслуговуванням і ремонтом ТЗ, які проводяться по плану у визначених об’ємах і в визначенні строки з метою попередження аварій і підтримки ТЗ в постійному технічному стані.

Основні принципи системи техпідготовки:

Попереджувальність – це принципи техпідготовки і він заключається в тому, що після роботи ТЗ встановленого проміжку часу для нього виконується технічний огляд і ремонтні роботи незалежно від фізичного стану і ступеня зносу.

Плановість заключається в тому, що проведення даних заходів проводиться по спецграфіку з заданим об’ємом робіт і в назначені терміни.

Система ППР включає техогляд і ремонт.

Техогляд – це комплекс операцій по підтримці роботоздатності ТЗ і забезпечення його технічних параметрів в процесі експлуатації. Ці огляди здійснюються водіями або черговими ремонтниками і передбачають наступні види робіт:

  • заміна і поповнення мастил;

  • регулювання механізмів;

  • усунення дрібних несправностей;

перевірку надійності кріплення вузлів та агрегатів.