КРЕМЕНЧУЦЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Серія: на допомогу вчителю

правознавства

Доленко В.І.

Піцул Л.П.

Проценко Н.К.

Трудове право України

(частина 1)

м. Кременчук

2009

Доленко В.І., Піцул Л.П., Проценко Н.К.

Трудове право України (частина 1). – Кременчук, 2009. – 36с.

Доленко В.І. - провідний спеціаліст Кременчуцького міського управління юстиції

Піцул Л.П., головний спеціаліст Кременчуцького міського управління юстиції

Проценко Н.К. - начальник Кременчуцького міського управління юстиції

Методичні рекомендації з трудового права розроблено відповідно до навчальної програми курсу «Правознавство» 12-річної школи.

Для вчителів правознавства, учнів профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ

Вступ	4
Правове регулювання трудових відносин в Україні. Право на працю.	5
Предмет трудового права. Трудові правовідносини	6
Джерела трудового права	8
Соціальне партнерство: завдання, сторони, органи, форми	10
Колективний договір: поняття, зміст, порядок укладення	11
Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи – суб’єкта малого підприємництва, фізичної особи – підприємця	14
Трудовий договір. Поняття трудового договору. Сторони. Умови (обов’язкові та додаткові)	14
Випробувальний строк	16
Форма трудового договору. Контракт. Строки	17
Порядок укладення трудового договору	20
Права та обов’язки працівника та роботодавця	21
Трудова книжка	23
Переведення та переміщення. Відсторонення від роботи	24
Припинення трудового договору. Загальні підстави припинення трудового договору	26
Розірвання трудового договору за ініціативою працівника	28
Розірвання трудового договору за ініціативою власника	29
Розірвання трудового договору при скороченні чисельності чи штату працівників	30
Додаткові пістави припинення трудового договору	32
Припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав	33

ВСТУП

Трудове право є однією з найважливіших галузей права і його норми покликані відіграти істотну роль у регулюванні нових соціально-економічних відносин, адекватних ринковій економіці.

Трудове право як самостійна галузь права – це система правових норм, що регулюють трудові та пов’язані з ним відносини, встановлюють права, обов’язки та відповідальність суб’єктів трудових правовідносин.

Знання трудового права необхідне громадянам для вибору власної моделі поведінки, організаторам виробництва – для виконання функції управління працею, підприємцям – для встановлення взаємин із найманими працівниками, студентам та аспірантам – для майбутньої професійної діяльності, профспілковим активістам – для захисту прав найманих працівників.

Трудове право характеризується добре розвиненою нормативною базою, яку очолює Конституція України та Кодекс законів про працю, а також наявністю великої кількості локальних нормативних актів.

Сучасне законодавство про працю ще не повною мірою відповідає реаліям і потребам практики, і багато його інститутів зазнають суттєвих змін, що значною мірою ускладнює процес його вивчення.

Тому спеціалістами Кременчуцького міського управління юстиції підготовлено матеріал з трудового права відповідно до навчальної програми загальноосвітнього курсу «Правознавства» 12-річної школи.

При розробці методичних рекомендацій застосовано норми Конституції України та Кодексу законів про працю.

Тема:правове регулювання трудових відносин в україні Право на працю

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість за­робляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.  Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Держава зобов’язується створювати умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Конституція забороняє використання примусової праці в Україні та гарантує захист від незаконного звільнення. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка вико­нується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен працівник має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Конституція забороняє використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах та захищає право працівників на своєчасне одержання винагороди за працю.

Предмет трудового права. Трудові правовідносини

Предмет трудового права складають трудові і сукупні їм чи похідні від них відносини, існування яких обумовлене безпосереднім зв’язком з трудовими правовідносинами.

Трудові правовідносини - це такі суспільні відносини, що виникають на підставі індивідуального трудового договору (або контракту) та законодавства про працю, мають двосторонній характер на підставі взаємних прав та обов'язків сторін за яким працівник зобов'язується здійснювати обумовлену тру­дову функцію з виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник, або уповноважений ним орган (далі – власник) зобов'язується виплачувати вина­городу за працю і створювати безпечні умови праці відповідно до зако­нодавства, колективного трудового договору.

Види трудових правовідносин:

правовідносини працівника з власником ;

правовідносини щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування;

колективні правовідносини між трудовим колективом, його представником і власником;

правовідносини з нагляду за дотриманням тру­дового законодавства;

правовідносини щодо матеріальної та дисциплінарної відповідальності сторін;

правоохоронні пра­вовідносини (щодо розгляду трудових спорів).

Структура трудових правовідносини: суб'єкти, об'єкти та зміст.

Суб'єктами трудових правовідносин є працівник, власник, незалежно від форм власності (державна чи приватна), фізична осо­ба – роботодавець, трудові колективи, представники найманих працівників, органи працевлаштування, комісії по трудовим спорам, державні органи тощо.

Об'єктами трудових правовідносин є сам процес праці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку і результати праці (виконувана робота, вироблена продукція), умови праці та її оплата.

За своїм змістом трудові правовідносини складаються із юридичного і фактичного аспектів:

юридичний зміст визначають трудові права й обов'язки працівника і власника відповідно до умов трудового та колективного трудового договору, положень правил внутрішнього трудового розпорядку та законодавства про працю;

фактичний зміст трудових правовідносин становить процес виконання своїх прав та обов'язків сторонами, а тому між об'єктом трудових правовідносин та їх фактичним змістом є тісний зв'язок.

Існують різноманітні юридичні фак­ти, на підставі яких виникають трудові правовідносини: укла­дення трудового договору; призначення на посаду; факт пого­дження (наявність згоди) одного з батьків щодо можливості укладення трудового договору з неповнолітніми особами, які досягли 15 років тощо. Відповідно до ст. 24 КЗпП України фактом наявності трудових правовідносин є також допуск працівника до роботи, незважаючи на те, що власник не видав наказ чи розпорядження про прийняття на роботу.