Висновки

Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді або діях, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності.

Зміст поняття «творчість» та «творчі здібності» шляхом аналізу теоретично-довідкової літератури й дало визначення цього поняття з урахування різнопланових аспектів та поглядів педагогів, психологів, соціологів. Творчі здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, що дають змогу за сприятливих умов успішно розкривати творчий потенціал, розвивати його, знаходити розв'язання нестандартних ситуацій та прагнути до відкриття нового.

Розглянувши особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку, звертаючи основну увагу на проблему формування творчих здібностей у навчально-виховному процесі. Творчість для молодшого школяра у навчальному процесі передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей.

Педагогічна і психологічна література свідчить, що не можна на замовлення “створювати” творчі особистості, можна лише створити умови, розробити способи стимуляції активності. Створення відповідних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей – основна умова розвитку обдарованої особистості.

Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів дуже важливий процес для шкільного психолога та педагогів. Орієнтуючись саме на результати діагностування рівня творчих здібностей учнів молодших класів, існує можливість розробити групові та індивідуальні системи розвивальних занять для підвищення рівня креативності та сформованості творчих здібностей дітей. Адже в сучасній освіті саме освітні технології для розвитку творчих здібностей виступають важливим фактором у процесі постійного духовно-творчого удосконалення особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу кожної людини.

Кожна дитина має певні здібності, тому завдання педагогів і батьків – визначити, відшукати і допомогти їх розвинути. Успішне вирішення завдань навчання і виховання молодших школярів перебуває у прямій залежності від характеру взаємодії між учителем і учнем.  Переорієнтація навчально-виховного процесу на формування творчої особистості реалізується за умов діалогізації, співробітництва, що мають особистісну спрямованість і стиму-люють до творчого розвитку і самовдосконалення особистості. Особистість педагога й особистість вихованця навчального закладу виступають як рівно-правні співучасники педагогічного процесу з однаковою відповідальністю за кінцевий результат їхньої співпраці та співтворчості. З огляду на це, особ-ливо актуальним стає теоретичне опанування та практичне впровадження освітніх технологій для розвитку творчих здібностей учнів, до яких, насам-перед, слід віднести: технологію розвиваючого навчання; технологію формування творчої особистості; проектно-моделюючі та нові інформаційні технології; технологію колективної творчої діяльності; технологію "ство-рення ситуації успіху"; інтеграцію різних видів мистецтва та інші.

Позакласна робота у початкових класів пов'язана здебільшого з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і грунтуються на знаннях і навичках, набутих під час навчальних занять, оскільки позакласна робота не обмежується вимогами програми, не є конкретизована у змісті, то це сприяє урізноманітненню видів роботи під час роботи гуртка, заглиблює у різні види мистецтва, поєднання різних технік виконання того чи іншого виду роботи.

Отже, у вихованні почуттів і творчого розвитку особистості вона відіграє незамінну роль. Позакласна робота здатна перенести маленьку людину у світ творчості, в якійсь мірі прилучити до скарбів художньої культури. Вона може принести дитині першу творчу радість, а радість творчості - одна з найбільших радостей на землі, перемоги над собою, утвердження маленької особи у світі розмаїття фарб, звуків, етичних почуттів.

Творчі завдання повинні носили розвиваючий характер, сприяли вихованню, навчанню, вони повинні застосовуватися в проблемній формі. Важливо,щоб педагог вмів створювати пошукові ситуації, що сприяють самостійному пошуку відповідей і способів діяльності. Застосування проблемних методів вимагає витрати часу на уроці, але якщо діти самостійні у своєму пошуку, творчості, до усього доходять самі, то придбані ними знання набагато цінніше, тому що діти привчаються мислити, шукати, вірити у свої сили, тобто креативно розвиваються.

Відомо, що творчі діти не сприймають деякий готовий виклад матеріалу, а повинні працювати самостійно,творчо. Вчитель має організувати процес самостійного засвоєння матеріалу за допомогою індивідуальних програм розвитку креативних здібностей дітей, застосовуючи при цьому творчі завдання, спостереження, експерименти,ігри, досліди, аналіз, синтез, аналогії, задачі на кмітливість.