Тема 8. Згуртованість та соціальний розвиток колективу

141. Згуртованість – це єдність поведінки членів колективу, побудована на:

+ поєднанні індивідуальних та колективних цінностей, норм поведінки, інтересів у загальному процесі діяльності;

- спільності мети працівників;

- спільності методів діяльності;

- спільності інтересів, цінностей, норм поведінки у вільний від роботи час.

142. Сила тяжіння до колективу його членів, можливість їхнього спільного впливу на окрему людину, що спонукує її зберігати активність у групі і перешкоджає виходу з неї – це:

- мобільність колективу;

+згуртованість колективу;

- компетентність колективу;

- стабільність колективу.

143. Негативною характеристикою згуртованих груп є:

- кооперативність;

- демократичність;

+схильність до групового мислення;

- індивідуальна і загальна відповідальність.

144. Якою характеристикою групового мислення і групового тиску є схильність до переоцінки правильності своїх дій і сприймання із захопленням ризикованих рішень?

- ігнорування неприємної або небажаної інформації;

- негативна стереотипізація сторонніх;

- ілюзія постійної єдності;

+ілюзія невразливості групи.

145. За якої характеристики групового мислення і групового тиску цілі, думки і досягнення зовнішніх конкурентів, як правило, трактуються як слабкі, невірні, ворожі?

- ігнорування неприємної або небажаної інформації;

+негативна стереотипізація сторонніх;

- ілюзія постійної єдності;

- ілюзія невразливості групи.

146. До характеристик групового мислення та групового тиску не належать:

- відсіювання неприємної або непотрібної інформації;

- негативна стереотипізація сторонніх;

+відсутність соціального тиску на незгодних;

- ілюзія постійної єдності.

147. Чинником, який негативно відзначається на груповій згуртованості є:

- просторова близькість;

- психологічна сумісність;

+авторитаризм групових відносин;

- позитивна думка членів групи один про одного.

148. Стадією формування згуртованої групи, за якої група є здатною до прийняття колективних рішень є:

- прийняття членами групи один одного;

+ розвиток комунікацій;

- формування групової солідарності;

- прагнення до максимізації групового успіху.

149. Стадією формування згуртованої групи, за якої відбувається зростання довіри і зміцнення почуття групової ідентичності є:

- прийняття членами групи один одного;

- розвиток комунікацій;

+ формування групової солідарності;

- прагнення до максимізації групового успіху.

150. Сукупність індивідуальних якостей членів групи, що забезпечують злагодженість і ефективність їхньої діяльності – це:

- згуртованість групи;

- необхідна умова командної роботи;

- соціально-психологічна сумісність працівників;

+психологічна сумісність членів групи.

151. Відповідність темпераментів членів колективу становить основу:

- соціальної сумісності працівників;

+психологічної сумісності працівників;

- групової згуртованості;

- соціально-психологічної сумісності працівників.

152. Відповідність професійних і моральних якостей працівників становить основу:

- соціальної сумісності працівників;

- психологічної сумісності працівників;

- групової згуртованості;

+соціально-психологічної сумісності працівників.

153. Відносно постійна система поведінки згідно з установленим еталоном – це:

+ норма поведінки;

- роль;

- система цінностей;

- статус.

154. Найбільш активний член колективу, захоплює оточення своїм прикладом на дії з реалізації встановленої мети – це:

- «виконавець»;

-«координатор»;

+«ентузіаст»;

-«генератор ідей».

155. Працівник, який має гарні здібності і талант, розробляє варіанти вирішення будь-яких проблем, що стоять перед колективом, проте в силу своєї не активності і незібраності не в змозі їх реалізувати:

- «виконавець»;

- «помічник»;

- «ентузіаст»;

+«генератор ідей».

156. Працівник, який сумлінно реалізує чужі ідеї, але потребує при цьому постійного керівництва і стимулювання:

+ «виконавець»;

- «помічник»;

- «шліфувальник»;

- «генератор ідей».

157. Працівник, який має широкий погляд на проблему і тому, при необхідності, вміє узгодити її вирішення з іншими завданнями колективу:

- « виконавець»;

- «помічник»;

+ «шліфувальник»;

- «генератор ідей».

158. Працівник, який особисто ні до чого не прагне, задовольняється другими ролями, але готовий завжди допомогти іншим у роботі та у житті:

- «виконавець»;

+«помічник»;

- «шліфувальник»;

- «генератор ідей».

159. Ролі працівників у колективі поділяють на такі групи:

- виробничі та соціальні;

- особистісні та групові;

- особистісні та міжособистісні;

+виробничі та міжособистісні.

160. Процес удосконалення форм, способів і умов життєдіяльності працівників на основі змін у їх розвитку, соціальній сфері, оплаті праці – це:

- психологічний розвиток колективу;

- духовний розвиток колективу;

+ соціальний розвиток колективу;

- культурний розвиток колективу.