3. Назвіть ознаки, які характерні для зіпсованих продуктів, що можуть викликати захворювання на мікотоксикози?

Мікотоксикози - захворюваняя тварин з тяжким перебігом, що виникають при годівлі кормами, ураженими токсичними грибками. До цією групи захворювань відносять: ерготизм, клавіцепстоксикоз, аспергілотоксикоз, стахіботріотоксикоз, фузаріотоксикоз, дендродіхіотоксикоз, фальціальну екзему овець та ін

Білет 9

1. Вимоги до освітлення. Природне та штучне освітлення на прг

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу) Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи у приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям. Природному освітленні властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору. Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване. Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку. Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролю параметрів, ремонті). Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації. Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального

2. Правила миття та знезараження посуду, інвентарю обладнання прг

Миття посуду, обладнання, інвентарю в підприємствах громадського харчування проводиться з додаванням спеціальних миючих засобів. У санітарних правилах зазначено перелік чистячих, миючих і дезінфікуючих засобів, допущених до вживання органами СЕС. У цьому переліку зазначено понад 20 найменувань миючих засобів, які дозволені для використання при ручній і машинному митті столового та кухонного посуду. У цьому ж переліку вказана посилання на нормативно-технічну документацію, спосіб приготування і порядок застосування миючих засобів.  Миття столового посуду ручним способом здійснюють у наступному порядку:  видалення залишків їжі щіткою або дерев'яною лопаткою в спеціальні бачки для відходів; 

миття у воді з температурою не нижче 40 ° С з додаванням миючих засобів;  миття у воді з температурою не нижче 40 ° С з додаванням миючих засобів в кількості (концентрації), в два рази менше, ніж у першій секції ванни;  ополіскування посуду, поміщеного в металеві сітки з ручками, гарячою проточною водою з температурою не нижче 65 ° С або за допомогою гнучкого шлангу з душовою насадкою;  просушування посуду на решітчастих полицях, стелажах.  Миття скляного посуду і столових приладів виробляють в двосекційною ванні при наступному режимі:  мити водою з температурою не нижче 40 ° С з додаванням миючих засобів;  обполіскування проточною водою з температурою не нижче 65 ° С. Вимиті столові прибори ошпарюють окропом з наступним просушуванням на повітрі В кінці робочого дня проводиться дезінфекція всій столового посуду і приладів 0,2%-ним розчином хлорного вапна або 0,2%-ним розчином хлораміну, або 0,1%-ним розчином гіпохлориду кальцію при температурі не нижче 50 ° С протягом 10 хв.  Миття кухонного посуду проводять в двосекційних ваннах при наступному режимі:  звільнення від залишків їжі щіткою або дерев'яною лопаткою, пригоріла їжу слід відмочити теплою водою з додаванням кальцинованої соди;  миття трав'яними щітками або мочалками у воді з температурою не нижче 40 ° С з додаванням миючих засобів;  обполіскування проточною водою з температурою не нижче 65 ° С; просушування в перекинутому вигляді на решітчастих полицях, стелажах.