- •1. Формування національної системи захисту інформації в період відродження української національної державності (1917-1921 рр.)
- •3. Радянська система захисту інформації в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •4. Розвиток радянської системи захисту інформації в повоєнний період 1945-1960 рр.
- •5.Система захисту інформації в срср в 1960-1990 рр.
- •6. Формування національної системи захисту інформації в 1991-2010 рр.
- •7. Стан та перспективи розвитку системи захисту інформації в Україні на сучасному етапі.
- •8. Поняття, види та джерела інформації як предмета правовідносин
- •10.Поняття, напрями та види інформаційної діяльності
- •11. Зміст права на інформацію та засоби його гарантування
- •12. Поняття публічної інформації та порядок доступу громадян до неї.
- •13. Підстави у відмові на надання публічної інформації на запит і порядок оскарження такої відмови.
- •14. Порядок оприлюднення рішень органів державної влади
- •15. Порядок висвітлення в засобах масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування
- •16. Поняття та зміст державної статистичної діяльності
- •17. Структура та загальний правовий статус органів державної статистики.
- •18. Поняття та зміст видавничої справи, класифікація видань за законодавством України
- •19. Види та правовий статус суб'єктів видавничої справи та порядок їх державної реєстрації
- •20. Система архівних установ в Україні та їх правовий статус
- •21. Порядок зберігання та користування архівними документами
- •22. Поняття преси в Україні, зміст обмежень на діяльність преси
- •23. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації в Україні
- •24. Правовий статус суб’єктів інформаційної діяльності преси в Україні
- •25. Правовий статус журналіста як суб’єкта інформаційної діяльності засобів масової інформації в Україні
- •26. Поняття, види та правовий статус телерадіоорганізацій
- •27.Порядок ліцензування теле - та радіомовлення в Україні
- •28. Правові наслідки поширення телерадіоорганізацією неправдивої інформації
- •29. Види реклами та вимоги до окремих видів реклами в Україні
- •30. Поняття та види інформації з обмеженим доступом, підстави обмеження доступу до інформації
- •31. Види таємної інформації, їх особливості та відмінності між ними
- •32. Конфіденційна та службова інформація як види ІзОд
- •33. Поняття та характеристика державної таємниці в україні
- •34. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
- •35. Система субєктів охорони дт: перелік, ієрархія, розподіл функцій
- •36. Уповноважуючі субєкти системи охорони дт: їх повноваження та значення
- •37. Уповноважені субєкти системи охорони дт, їх правовий статус
- •38. Правовий статус державного експерта з питань таємниць як субєкта систем охорони дт
- •39. Роль і місце сбу як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері забезпечення охорони дт
- •40. Режимно-секретні органи як субєкти охорони дт
- •41. Поняття та перелік заходів охорони держ таємниці
- •42. Понятття та порядок надання допуску та доступу до держ таємниці
- •43. Зміст дозвільного порядку провадження діяльності пов’язаною з держ таємницею
- •44. Поняття та правові ознаки службової інформації. Порядок надання відомостей цього статусу
- •45. Порядок допуску до роботи із справами та документами з грифом «для службового користування»
- •46. Порядок обліку та транспортування матеріальних носіїв службової інформації
- •47. Порядок забезпечення схоронності документа з грифом «для службового користування» в установі
- •48. Контроль в установі за порядком обігу матеріальних носіїв службової інформації
- •49. Повноваження сбу у сфері захисту службової інформації
- •50. Завдання та види здійснюваних сбу перевірок стану обігу документів що містять службову інформацію.
- •51.Етапи проведення сбу перевірок стану обігу документів, які містять службову інформацію
- •52. Способи реагування сб України на порушення, виявлені в ході перевірок стану обігу документів, які містять службову інформацію
- •53. Правові ознаки комерційної таємниці
- •55. Нормативно-правове закріплення порядку обігу комерційної таємниці на підприємстві
- •56. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю
- •57.Поняття та зміст банківської таємниці в україні
- •58. Підстави та порядок надання банківської таємниці уповноваженим державним органом
- •59. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю
- •60. Основи діяльності бюро кредитних історій як баз даних інформації, що містить банківську таємницю
- •61. Відповідальність за правопорушення у сфері обігу банківської таємниці
- •62. Персональні дані як об’єкт правового захисту. Конституційні та міжнародно-правові основи захисту персональних даних
- •63 Порядок створення та функціонування баз персональних даних
- •64 Правові засоби захисту інформації про майновий стан та стан здоров’я особи
- •65. Таємниця усиновлення та адвокатська таємниця як засоби захисту персональних даних
- •66 Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу іод.
- •67 Цивільно-правова відповідальність за правопорушення у сфері обігу іод.
- •68 Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •69. Кримінальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •70 Основні положення міжурядових угод про взаємний захист інформації
- •71. Поняття «технічний захист інформації)».
- •72. Поняття «об’єкт інформаційної діяльності», «інформаційно- телекомунікаційна система», «автоматизована система».
- •(Закон україни Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах)
- •73. Класифікація автоматизованих систем.
- •74. Об’єкти захисту інформації з точки зору тзі.
- •75. Основні характеристики електромагнітного, електричного та параметричного каналу витоку інформації.
- •76. Основні характеристики акустичного, віброакустичного та акустоелектричного каналу витоку інформації.
- •77. Засоби технічної розвідки
- •78. Закладні пристрої (спеціальні технічні засоби). Визначення, класифікація, технічні характеристики, методи застосування.
- •79. Класифікація шкідливих програм, їх основні характеристики. За наявністю матеріальної вигоди
- •За метою розробки
- •80. Класифікація методів несанкціонованого доступу в ас класів 1,2,3.
- •3. Засоби, призначені для контролю ефективності захисту інформації.
- •82. Методи пасивного та активного захисту оід від витоку мовного сигналу акустичним, віброакустичним та електроакустичним каналом.
- •83. Методи пасивного та активного захисту ас від пемвн.
- •84. Предмет, задачі, методи та засоби спеціальних досліджень.
- •85. Методи та засоби розмежування доступу в ас.
- •86. Принципи побудови сучасних програмних засобів захисту інформації.
- •87. Методи виявлення та видалення шкідливих програм.
- •88. Порядок застосування комплексів засобів захисту в ас, їх організаційне забезпечення.
- •89. Критерії оцінювання захищеності інформації в ас від нсд.
- •Критерії конфіденційності
- •Критерії цілісності
- •Критерії доступності
- •Критерії спостереженості
- •Критерії гарантій
- •90. Роль та місце тзі серед інших видів інформації.
- •91. Структура та основний зміст «Концепції технічного захисту інформації в Україні».
- •92. Структура та основний зміст «Положення про технічний захист інформації в Україні».
- •93. Поняття «ліцензування», «експертизи» та «сертифікації» в сфері тзі, основні положення
- •94. Поняття «криптографія», «криптоаналіз», «криптологія» та «криптографічний захист інформації».
- •95. Поняття «методи кзі», «засоби кзі», «криптографічна система», «система кзі».
- •96. Призначення та загальні принципи роботи сучасних методів кзі
- •97. Поняття «симетричної» та «асиметричної» криптографії.
- •98. Поняття «криптографічна стійкість» для методів, засобів та систем кзі
- •99. Поняття «теоретична криптографічна стійкість» та «практична криптографічна стійкість» методів кзі
- •100. Класифікація засобів і систем кзі, їх основні характеристики.
- •104. Сучасний стан стандартизації у сферіКзі в Україні та світі.
18. Поняття та зміст видавничої справи, класифікація видань за законодавством України
Відповідно до ЗУ «Про видавничу справу» видавнича справа - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.
Складовими частинами видавничої справи є: 1.видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;2. виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;3.розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.
Мета видавничої справи:задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності;забезпечення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Види видань: 1. За цільовим призначенням видань - офіційні, наукові, науково-популярні, науково-виробничі, науково-методичні, виробничо-практичні, нормативні з виробничо-практичних питань, виробничо-практичні для аматорів, навчальні, навчально-методичні, громадсько-політичні, довідкові, рекламні, літературно-художні видання, видання для організації дозвілля та відпочинку;2.За аналітико-синтетичною переробкою інформації - інформаційні, бібліографічні, реферативні, оглядові видання, дайджести;3.За інформаційними знаками - текстові, нотні, картографічні, образотворчі видання;4.За матеріальною конструкцією видань - книжкові, аркушеві видання, буклети, плакати, поштові картки, комплектні видання, карткові видання, книжки-іграшки;5. За обсягом видань - книги, брошури, листівки;6. За складом основного тексту - моновидання, збірники;7.За періодичністю видань - неперіодичні, серіальні, періодичні видання, видання, що продовжуються;8.За структурою видань - серії видань, однотомні, багатотомні видання, зібрання творів, вибрані твори.
Видання - твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.
19. Види та правовий статус суб'єктів видавничої справи та порядок їх державної реєстрації
До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції. Видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання;виготовлювач - фізична чи юридична особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання; розповсюджувач - фізична чи юридична особа, яка займається розповсюдженням видавничої продукції. Суб'єктами видавничої справи в Україні можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав.
Права та обов'язки видавця. Видавець має право:1.формувативласнувидавничупрограму, визначати масштаби і тематичну спрямованість своєї діяльності;
2.використовувативипущену за власною тематичною програмою видавничу продукцію для забезпечення статутної діяльності, розповсюджувати самостійно видавничу продукцію або користуватися послугами іншого розповсюджувача;
3.видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових прав на них;
4.приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на підготовку і випуск у світ видань, надавати їм редакційно-видавничі та інші послуги відповідно до профілю своєї діяльності;
5.здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;
Видавець зобов'язаний:1.здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства України, поважати права інших суб'єктів видавничої та господарської діяльності;
2.контролюватисвоєчаснерозсиланнявиготовлювачемобов'язковихбезплатних і платних примірників видань; 3.подавати у встановленому порядку державну статистичну звітність, інформацію про випущені в світ видання;
4.відшкодовуватизбитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства. Права та обов'язки виготовлювача
Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої продукції за умови наявності у замовника документа про внесення його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Виготовлювачвидавничоїпродукціїнесевідповідальністьзгідноіззаконодавством перед замовником за точне відтворення видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання кожного примірника видання у замовленому тиражі, державних і міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів. Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством, виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали, макети, фото чи друкарські форми. Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання не допускається. Виготовлювач має право на видавничу діяльність після внесення його до Державного реєстру з усіма правами та обов'язками, передбаченими цим Законом для видавця.
Права та обов'язки розповсюджувача Розповсюджувач має право:1.здійснювати роздрібну і оптову купівлю-продаж видавничої продукції;2. самостійно формувати свої виробничі плани, визначати масштаби своєї діяльності, добирати видавничу продукцію за тематичною спрямованістю; 3. приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на розповсюдження видавничої продукції, погоджувати замовлення з видавцями та виготівниками видавничої продукції;4. встановлювати виробничі відносини з іноземними видавцями, виготівниками чи розповсюджувачами видавничої продукції з метою її ввезення або вивезення.
Розповсюджувач зобов'язаний:
1.здійснюватисвоюдіяльністьвідповідно до законодавства України;
2.подавати у встановленому КМУ порядку державну статистичну звітність про вивезення за межі України і ввезення видавничої продукції в Україну.
Державну реєстрацію суб’єктів проводить Держ комітет з питань телебачення і радіомовлення. Держ Реєстрації підлягають усі видавці,виготовлювачі, розповсюджувачі. З метою обліку суб'єктів видавничої справи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері ведеться Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.
У заяві про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру мають бути зазначені:1. Засновник; 2. повні дані про суб'єкта видавничої справи; 3. мови, якими планується випускати чи розповсюджувати видавничу продукцію;4. джерела надходження видавничої продукції - вітчизняні видавництва, зарубіжні (з яких країн).5.джерела фінансування і матер-техн забезпечення дія-ті майб суб’єкта . Заява про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру розглядається у місячний термін. За внесення до Державного реєстру суб'єкта видавничої справи встановлюється реєстраційний збір у розмірі, рівному покриттю витрат, понесених у зв'язку з внесенням до Державного реєстру.
