- •1. Формування національної системи захисту інформації в період відродження української національної державності (1917-1921 рр.)
- •3. Радянська система захисту інформації в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •4. Розвиток радянської системи захисту інформації в повоєнний період 1945-1960 рр.
- •5.Система захисту інформації в срср в 1960-1990 рр.
- •6. Формування національної системи захисту інформації в 1991-2010 рр.
- •7. Стан та перспективи розвитку системи захисту інформації в Україні на сучасному етапі.
- •8. Поняття, види та джерела інформації як предмета правовідносин
- •10.Поняття, напрями та види інформаційної діяльності
- •11. Зміст права на інформацію та засоби його гарантування
- •12. Поняття публічної інформації та порядок доступу громадян до неї.
- •13. Підстави у відмові на надання публічної інформації на запит і порядок оскарження такої відмови.
- •14. Порядок оприлюднення рішень органів державної влади
- •15. Порядок висвітлення в засобах масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування
- •16. Поняття та зміст державної статистичної діяльності
- •17. Структура та загальний правовий статус органів державної статистики.
- •18. Поняття та зміст видавничої справи, класифікація видань за законодавством України
- •19. Види та правовий статус суб'єктів видавничої справи та порядок їх державної реєстрації
- •20. Система архівних установ в Україні та їх правовий статус
- •21. Порядок зберігання та користування архівними документами
- •22. Поняття преси в Україні, зміст обмежень на діяльність преси
- •23. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації в Україні
- •24. Правовий статус суб’єктів інформаційної діяльності преси в Україні
- •25. Правовий статус журналіста як суб’єкта інформаційної діяльності засобів масової інформації в Україні
- •26. Поняття, види та правовий статус телерадіоорганізацій
- •27.Порядок ліцензування теле - та радіомовлення в Україні
- •28. Правові наслідки поширення телерадіоорганізацією неправдивої інформації
- •29. Види реклами та вимоги до окремих видів реклами в Україні
- •30. Поняття та види інформації з обмеженим доступом, підстави обмеження доступу до інформації
- •31. Види таємної інформації, їх особливості та відмінності між ними
- •32. Конфіденційна та службова інформація як види ІзОд
- •33. Поняття та характеристика державної таємниці в україні
- •34. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
- •35. Система субєктів охорони дт: перелік, ієрархія, розподіл функцій
- •36. Уповноважуючі субєкти системи охорони дт: їх повноваження та значення
- •37. Уповноважені субєкти системи охорони дт, їх правовий статус
- •38. Правовий статус державного експерта з питань таємниць як субєкта систем охорони дт
- •39. Роль і місце сбу як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері забезпечення охорони дт
- •40. Режимно-секретні органи як субєкти охорони дт
- •41. Поняття та перелік заходів охорони держ таємниці
- •42. Понятття та порядок надання допуску та доступу до держ таємниці
- •43. Зміст дозвільного порядку провадження діяльності пов’язаною з держ таємницею
- •44. Поняття та правові ознаки службової інформації. Порядок надання відомостей цього статусу
- •45. Порядок допуску до роботи із справами та документами з грифом «для службового користування»
- •46. Порядок обліку та транспортування матеріальних носіїв службової інформації
- •47. Порядок забезпечення схоронності документа з грифом «для службового користування» в установі
- •48. Контроль в установі за порядком обігу матеріальних носіїв службової інформації
- •49. Повноваження сбу у сфері захисту службової інформації
- •50. Завдання та види здійснюваних сбу перевірок стану обігу документів що містять службову інформацію.
- •51.Етапи проведення сбу перевірок стану обігу документів, які містять службову інформацію
- •52. Способи реагування сб України на порушення, виявлені в ході перевірок стану обігу документів, які містять службову інформацію
- •53. Правові ознаки комерційної таємниці
- •55. Нормативно-правове закріплення порядку обігу комерційної таємниці на підприємстві
- •56. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю
- •57.Поняття та зміст банківської таємниці в україні
- •58. Підстави та порядок надання банківської таємниці уповноваженим державним органом
- •59. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю
- •60. Основи діяльності бюро кредитних історій як баз даних інформації, що містить банківську таємницю
- •61. Відповідальність за правопорушення у сфері обігу банківської таємниці
- •62. Персональні дані як об’єкт правового захисту. Конституційні та міжнародно-правові основи захисту персональних даних
- •63 Порядок створення та функціонування баз персональних даних
- •64 Правові засоби захисту інформації про майновий стан та стан здоров’я особи
- •65. Таємниця усиновлення та адвокатська таємниця як засоби захисту персональних даних
- •66 Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу іод.
- •67 Цивільно-правова відповідальність за правопорушення у сфері обігу іод.
- •68 Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •69. Кримінальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •70 Основні положення міжурядових угод про взаємний захист інформації
- •71. Поняття «технічний захист інформації)».
- •72. Поняття «об’єкт інформаційної діяльності», «інформаційно- телекомунікаційна система», «автоматизована система».
- •(Закон україни Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах)
- •73. Класифікація автоматизованих систем.
- •74. Об’єкти захисту інформації з точки зору тзі.
- •75. Основні характеристики електромагнітного, електричного та параметричного каналу витоку інформації.
- •76. Основні характеристики акустичного, віброакустичного та акустоелектричного каналу витоку інформації.
- •77. Засоби технічної розвідки
- •78. Закладні пристрої (спеціальні технічні засоби). Визначення, класифікація, технічні характеристики, методи застосування.
- •79. Класифікація шкідливих програм, їх основні характеристики. За наявністю матеріальної вигоди
- •За метою розробки
- •80. Класифікація методів несанкціонованого доступу в ас класів 1,2,3.
- •3. Засоби, призначені для контролю ефективності захисту інформації.
- •82. Методи пасивного та активного захисту оід від витоку мовного сигналу акустичним, віброакустичним та електроакустичним каналом.
- •83. Методи пасивного та активного захисту ас від пемвн.
- •84. Предмет, задачі, методи та засоби спеціальних досліджень.
- •85. Методи та засоби розмежування доступу в ас.
- •86. Принципи побудови сучасних програмних засобів захисту інформації.
- •87. Методи виявлення та видалення шкідливих програм.
- •88. Порядок застосування комплексів засобів захисту в ас, їх організаційне забезпечення.
- •89. Критерії оцінювання захищеності інформації в ас від нсд.
- •Критерії конфіденційності
- •Критерії цілісності
- •Критерії доступності
- •Критерії спостереженості
- •Критерії гарантій
- •90. Роль та місце тзі серед інших видів інформації.
- •91. Структура та основний зміст «Концепції технічного захисту інформації в Україні».
- •92. Структура та основний зміст «Положення про технічний захист інформації в Україні».
- •93. Поняття «ліцензування», «експертизи» та «сертифікації» в сфері тзі, основні положення
- •94. Поняття «криптографія», «криптоаналіз», «криптологія» та «криптографічний захист інформації».
- •95. Поняття «методи кзі», «засоби кзі», «криптографічна система», «система кзі».
- •96. Призначення та загальні принципи роботи сучасних методів кзі
- •97. Поняття «симетричної» та «асиметричної» криптографії.
- •98. Поняття «криптографічна стійкість» для методів, засобів та систем кзі
- •99. Поняття «теоретична криптографічна стійкість» та «практична криптографічна стійкість» методів кзі
- •100. Класифікація засобів і систем кзі, їх основні характеристики.
- •104. Сучасний стан стандартизації у сферіКзі в Україні та світі.
14. Порядок оприлюднення рішень органів державної влади
Рішення органів держ влади, які стосуються прав і обов’язків громадян підлягають оприлюдненню і не можуть вступити в силу раніше факту такого оприлюднення. Офіційне оприлюдненням вважаються факти публікації в офіційних виданнях. Загальнодержавні - Голос У, вісник ВРУ.; Уряд- Урядовий кур’єр; ПУ- Офіційний вісник ПУ; КСУ- вісник КСУ.
Інші способи оприлюднення(неофіційні):1.опублікув в друк ЗМІ; 2.публічне оголошення через аудіо або аудіовізуальні ЗМІ; 3. Безпосереднє доведення до заінтересованих осіб:усно, письмово або іншим способом; 4. Шляхом надання можливості ознайомлення з архівними документами; 5.шляхом оголошення під час публ виступів посадових осіб.
Держава забезпечує ведення єдиного держ реєстру судових рішень - кожен може ознайомитися з ним. Підзаконні рішення, які стосуються 2-х чи більше державних органів чи інших юр.осіб (2-х чи більше) або стосується прав і свобод громадян підлягають обов’язковій реєстрації Міністерством Юстиції У і без цього реєстраційного номера іх юридична сила є сумнівною. Реєстраційний номер отрим лише у випадку проходження експертизи в Мін'юсті У. Можливість такого ознайомлення з рішеннями органів державної влади підтримується шляхом застосування офіційних веб-сайтів органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
15. Порядок висвітлення в засобах масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Відповідно до ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування - розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах визначених даним Законом квот часу, газетних (журнальних) площ та виділених коштів.
Метою взаємодії органів держ влади і місцевого самоврядування із ЗМІ є: 1)забезпечення прозорості діяльності держ механізму; 2)доведення рішень органів держ влади до виконавців; 3) обґрунтування змісту рішень та ідеологічне забезпечення іх виконання.
Для взаємодії із ЗМІ створюються прес-підрозділи чи посади прес-секретаря в органах держ влади і місц самоврядування. Ці посад особи доводять через ЗМІ оф позицію свого органу і його керівників.
Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю" ,не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається.
Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації:
1. випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо;
2.проведенняпрес-конференцій, брифінгів, організація інтерв'ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;
3.підготовка і проведення теле- і радіопередач;
4.забезпеченняпублікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5.створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
6.іншіформипоширенняофіційноїінформації, що не суперечать законодавству України.
Для взаємодії між органами держ влади і працівниками ЗМІ існує інститут акредитації журналістів – дозвіл конкретному журналісту висвітлювати щось про конкретного суб’єкта.