55. Нормативно-правове закріплення порядку обігу комерційної таємниці на підприємстві

Правова охорона комерційної таємниці підприємства здійснюється Конституцією України, Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про інформацію», «Про захист економічної конкуренції», «Про Службу безпеки України» та інші законодавчими актами.

В Україні відсутній спеціальний закон про комерційну таємницю, який би виступав регулятором цихправовідносин.

Передусім захист комерційної таємниці здійснюється на підприємстві шляхом закріплення порядку доступу та обігутакоїінформації у:

1) статутіпідприємства;

2) колективномудоговірі;

4) правилах внутрішньоготрудовогорозпорядку;

В колективному договорі передбачено єдиний порядок робіт з комерційною інформацією з боку співробітників, які залучаються до роботи з ними, а також була визначена відповідальність за порушення порядку роботу з комерційною таємницею.

Ще одним важливим документом є правила внутрішнього трудового розпорядку, в яких теж передбачаються умови зберігання комерційної інформації. Зокрема, обов'язки адміністрації підприємства.

Обов'язки працівників закріпленні у спеціальному зобов’язанні, що підписується кожним працівником.

56. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю

Незаконне використання відомостей, що містять комерційні/ таємницю полягає в розпорядженні ними будь-яким способом — продаж, обмін на іншу інформацію або матеріальні цінності, застосування відомостей в інтересах виробництва, для коригування своїх дій при укладенні договору з власником таємниці тощо.

Юридичні заходи включають в себе документальне оформлення переліку відомостей, які є комерційною таємницею, і складання супутніх документів (наприклад, положення про комерційну таємницю, яке регламентує порядок доступу до секретної інформації, а також запровадження системи, за якої кожний працівник під розписку ознайомлюватиметься з цим положенням і відповідальністю за його порушення).

Адміністративні заходи передбачають створення системи користування конфіденційною інформацією. При цих заходах необхідно визначити, які посадові особи і до якої інформації отримують право безперешкодного доступу. Не може бути встановлена комерційна таємниця для керівника підприємства або для контролюючих його діяльність органів підприємства. А у разі якщо працівнику необхідна така інформація для службових потреб, слід визначити порядок доступу до такої інформації цих працівників. До адміністративних заходів можна також віднести запатентування нових винаходів та реєстрації прав на комерційне найменування і торговельну марку.

До соціально-психологічних заходів належать бесіди та проведення занять з працівниками з приводу впровадження новітніх технологій, їхніх пропозицій та повторне попередження їх про відповідальність за розголошення таких відомостей. А також створення позитивного робочого клімату в колективі, аби уникнути невдоволених своїм становищем, які неодмінно можуть продати інформацію, або «пожалітися» про становище своєї фірми.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає покарання за недобросовісну конкуренцію. Стаття 164-3. "Недобросовісна конкуренція" цього Кодексу говорить, що отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальним кодексом України теж передбачено низку карних заходів за порушення комерційної таємниці, зокрема за незаконне збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Так, умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років (ст. 231 "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" Кримінального кодексу України).

Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк (ст. 232 "Розголошення комерційної або банківської таємниці" Кримінального кодексу України).