- •1. Формування національної системи захисту інформації в період відродження української національної державності (1917-1921 рр.)
- •3. Радянська система захисту інформації в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •4. Розвиток радянської системи захисту інформації в повоєнний період 1945-1960 рр.
- •5.Система захисту інформації в срср в 1960-1990 рр.
- •6. Формування національної системи захисту інформації в 1991-2010 рр.
- •7. Стан та перспективи розвитку системи захисту інформації в Україні на сучасному етапі.
- •8. Поняття, види та джерела інформації як предмета правовідносин
- •10.Поняття, напрями та види інформаційної діяльності
- •11. Зміст права на інформацію та засоби його гарантування
- •12. Поняття публічної інформації та порядок доступу громадян до неї.
- •13. Підстави у відмові на надання публічної інформації на запит і порядок оскарження такої відмови.
- •14. Порядок оприлюднення рішень органів державної влади
- •15. Порядок висвітлення в засобах масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування
- •16. Поняття та зміст державної статистичної діяльності
- •17. Структура та загальний правовий статус органів державної статистики.
- •18. Поняття та зміст видавничої справи, класифікація видань за законодавством України
- •19. Види та правовий статус суб'єктів видавничої справи та порядок їх державної реєстрації
- •20. Система архівних установ в Україні та їх правовий статус
- •21. Порядок зберігання та користування архівними документами
- •22. Поняття преси в Україні, зміст обмежень на діяльність преси
- •23. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації в Україні
- •24. Правовий статус суб’єктів інформаційної діяльності преси в Україні
- •25. Правовий статус журналіста як суб’єкта інформаційної діяльності засобів масової інформації в Україні
- •26. Поняття, види та правовий статус телерадіоорганізацій
- •27.Порядок ліцензування теле - та радіомовлення в Україні
- •28. Правові наслідки поширення телерадіоорганізацією неправдивої інформації
- •29. Види реклами та вимоги до окремих видів реклами в Україні
- •30. Поняття та види інформації з обмеженим доступом, підстави обмеження доступу до інформації
- •31. Види таємної інформації, їх особливості та відмінності між ними
- •32. Конфіденційна та службова інформація як види ІзОд
- •33. Поняття та характеристика державної таємниці в україні
- •34. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
- •35. Система субєктів охорони дт: перелік, ієрархія, розподіл функцій
- •36. Уповноважуючі субєкти системи охорони дт: їх повноваження та значення
- •37. Уповноважені субєкти системи охорони дт, їх правовий статус
- •38. Правовий статус державного експерта з питань таємниць як субєкта систем охорони дт
- •39. Роль і місце сбу як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері забезпечення охорони дт
- •40. Режимно-секретні органи як субєкти охорони дт
- •41. Поняття та перелік заходів охорони держ таємниці
- •42. Понятття та порядок надання допуску та доступу до держ таємниці
- •43. Зміст дозвільного порядку провадження діяльності пов’язаною з держ таємницею
- •44. Поняття та правові ознаки службової інформації. Порядок надання відомостей цього статусу
- •45. Порядок допуску до роботи із справами та документами з грифом «для службового користування»
- •46. Порядок обліку та транспортування матеріальних носіїв службової інформації
- •47. Порядок забезпечення схоронності документа з грифом «для службового користування» в установі
- •48. Контроль в установі за порядком обігу матеріальних носіїв службової інформації
- •49. Повноваження сбу у сфері захисту службової інформації
- •50. Завдання та види здійснюваних сбу перевірок стану обігу документів що містять службову інформацію.
- •51.Етапи проведення сбу перевірок стану обігу документів, які містять службову інформацію
- •52. Способи реагування сб України на порушення, виявлені в ході перевірок стану обігу документів, які містять службову інформацію
- •53. Правові ознаки комерційної таємниці
- •55. Нормативно-правове закріплення порядку обігу комерційної таємниці на підприємстві
- •56. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю
- •57.Поняття та зміст банківської таємниці в україні
- •58. Підстави та порядок надання банківської таємниці уповноваженим державним органом
- •59. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю
- •60. Основи діяльності бюро кредитних історій як баз даних інформації, що містить банківську таємницю
- •61. Відповідальність за правопорушення у сфері обігу банківської таємниці
- •62. Персональні дані як об’єкт правового захисту. Конституційні та міжнародно-правові основи захисту персональних даних
- •63 Порядок створення та функціонування баз персональних даних
- •64 Правові засоби захисту інформації про майновий стан та стан здоров’я особи
- •65. Таємниця усиновлення та адвокатська таємниця як засоби захисту персональних даних
- •66 Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу іод.
- •67 Цивільно-правова відповідальність за правопорушення у сфері обігу іод.
- •68 Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •69. Кримінальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •70 Основні положення міжурядових угод про взаємний захист інформації
- •71. Поняття «технічний захист інформації)».
- •72. Поняття «об’єкт інформаційної діяльності», «інформаційно- телекомунікаційна система», «автоматизована система».
- •(Закон україни Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах)
- •73. Класифікація автоматизованих систем.
- •74. Об’єкти захисту інформації з точки зору тзі.
- •75. Основні характеристики електромагнітного, електричного та параметричного каналу витоку інформації.
- •76. Основні характеристики акустичного, віброакустичного та акустоелектричного каналу витоку інформації.
- •77. Засоби технічної розвідки
- •78. Закладні пристрої (спеціальні технічні засоби). Визначення, класифікація, технічні характеристики, методи застосування.
- •79. Класифікація шкідливих програм, їх основні характеристики. За наявністю матеріальної вигоди
- •За метою розробки
- •80. Класифікація методів несанкціонованого доступу в ас класів 1,2,3.
- •3. Засоби, призначені для контролю ефективності захисту інформації.
- •82. Методи пасивного та активного захисту оід від витоку мовного сигналу акустичним, віброакустичним та електроакустичним каналом.
- •83. Методи пасивного та активного захисту ас від пемвн.
- •84. Предмет, задачі, методи та засоби спеціальних досліджень.
- •85. Методи та засоби розмежування доступу в ас.
- •86. Принципи побудови сучасних програмних засобів захисту інформації.
- •87. Методи виявлення та видалення шкідливих програм.
- •88. Порядок застосування комплексів засобів захисту в ас, їх організаційне забезпечення.
- •89. Критерії оцінювання захищеності інформації в ас від нсд.
- •Критерії конфіденційності
- •Критерії цілісності
- •Критерії доступності
- •Критерії спостереженості
- •Критерії гарантій
- •90. Роль та місце тзі серед інших видів інформації.
- •91. Структура та основний зміст «Концепції технічного захисту інформації в Україні».
- •92. Структура та основний зміст «Положення про технічний захист інформації в Україні».
- •93. Поняття «ліцензування», «експертизи» та «сертифікації» в сфері тзі, основні положення
- •94. Поняття «криптографія», «криптоаналіз», «криптологія» та «криптографічний захист інформації».
- •95. Поняття «методи кзі», «засоби кзі», «криптографічна система», «система кзі».
- •96. Призначення та загальні принципи роботи сучасних методів кзі
- •97. Поняття «симетричної» та «асиметричної» криптографії.
- •98. Поняття «криптографічна стійкість» для методів, засобів та систем кзі
- •99. Поняття «теоретична криптографічна стійкість» та «практична криптографічна стійкість» методів кзі
- •100. Класифікація засобів і систем кзі, їх основні характеристики.
- •104. Сучасний стан стандартизації у сферіКзі в Україні та світі.
38. Правовий статус державного експерта з питань таємниць як субєкта систем охорони дт
Державний експерт з питань таємниць у встановленому Законом порядку здійснює віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зниження ступеня секретності цієї інформації та її розсекречення.
Державний експерт у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами,
постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Державного комітету України з питань державних секретів, а також цим Положенням.
Державний експерт відносить інформацію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, коли прийняття рішення про
віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох експертів, його ухвалюють простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.
Особа, якій за посадою підпорядковано державного експерта, не повинна втручатися в його діяльність як експерта.
Державний експерт відповідно до покладених на нього завдань:
1) визначає:
підстави, за якими інформацію має бути віднесено до державної таємниці;
підстави і доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі), призначені для використання у сферах, зазначених у пункті 1 цього Положення;
доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі), що мають подвійне застосування, на підставі порівняльного аналізу ефективності цільового використання і за згодою автора (власника патенту);
ступінь секретності (особливої важливості, цілком таємно чи таємно) інформації, яку віднесено до державної таємниці;
державний орган (органи), якому надається право приймати рішення щодо кола підприємств, установ, організацій, що матимуть доступ до інформації, віднесеної до державної таємниці;
2) обгрунтовує шкоду життєво важливим інтересам України в разі розголошення інформації, віднесеної до державної таємниці;
3) установлює і продовжує строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці із зазначенням дати її розсекречення;
4) дає Державному комітету України з питань державних секретів висновки про зниження ступеня секретності інформації та скасування рішення про віднесення її до державної таємниці у разі, коли підстави, на яких цю інформацію було віднесено до державної таємниці, перестали існувати;
5) затверджує за погодженням з Державним комітетом України з питань державних секретів розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, зміни та доповнення до них, контролює відповідність змісту цих переліків Зводу відомостей, що становлять державну таємницю;
6) розглядає пропозиції державних органів, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян і приватних осіб щодо віднесення інформації до державної таємниці та її розсекречення;
7) готує висновки щодо обізнаності з державною таємницею громадян, які мають чи мали допуск до державної таємниці;
8) контролює обгрунтованість і правильність надання документам, виробам та іншим матеріальним носіям інформації, які містять відомості, включені до Зводу відомостей чи розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю, відповідного грифа секретності, своєчасність зміни такого грифа та розсекречення цих носіїв із наданням їм реквізиту "розсекречено";
9) бере участь:
у розробці критеріїв визначення шкоди, яку може бути завдано життєво важливим інтересам держави у разі розголошення інформації, віднесеної до державної таємниці;
проведенні експертизи щодо визначення важливості інформації за фактами її розголошення чи втрати.
5. Рішення державного експерта про віднесення інформації до державної таємниці підлягає реєстрації Державним комітетом України з питань державних секретів у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю.
Висновок державного експерта про скасування рішення про віднесення інформації до державної таємниці є підставою для вилучення інформації цим Комітетом зі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Цей висновок набирає чинності з моменту внесення Комітетом змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.
Державний зобов'язаний: експерт під час виконання покладених на нього функцій
1) погоджувати за посередництвом Державного комітету України з питань державних секретів свої висновки про скасування рішень щодо віднесення інформації до міждержавних таємниць з відповідними
посадовими особами держав - учасниць міжнародних договорів України про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць та повідомляти їх про прийняті рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці, на яку поширено чинність цих договорів;
2) подавати Державному комітету України з питань державних секретів не пізніш як через десять днів з моменту підписання рішення про віднесення відомостей до державної таємниці та висновки про скасування цих рішень, а розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, - у той же строк з моменту їх затвердження;
3) розглядати пропозиції Державного комітету України з питань державних секретів про віднесення інформації до державної таємниці, її розсекречення, проведення експертизи щодо визначення ступеня секретності відомостей, прийняття рішень у зв'язку із закінченням строку дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці;
4) надавати відповідний гриф секретності рішенням про віднесення інформації до державної таємниці та висновкам про скасування цих рішень залежно від важливості їх змісту;
5) виконувати вимоги режиму секретності згідно з законодавством України;
6) брати участь у засіданнях державних експертів з питань таємниць.
Державний експерт має право:
1) безперешкодно проводити перевірку виконання державними органами, підприємствами, установами й організаціями, що перебувають у сфері його діяльності, рішень про віднесення інформації до державної таємниці, висновків про скасування цих рішень, додержання порядку засекречення інформації та у разі виявлення порушень давати обов'язкові для виконання приписи про їх усунення;
2) створювати експертні комісії з фахівців і науковців, які мають допуск до державної таємниці, для підготовки проектів рішень про віднесення інформації до державної таємниці, зниження ступеня її секретності та скасування зазначених рішень; встановлювати членам цих комісій плату за фактично виконану роботу в розмірі до 20 відсотків від основного окладу за рахунок коштів, що є в його розпорядженні;
3) скасовувати безпідставні рішення про надання носію інформації грифа секретності, зміну або скасування цього грифа;
4) клопотати про притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство України про державну таємницю;
5) одержувати в установленому порядку від державних органів, підприємств, установ й організацій відомості, необхідні для виконання своїх функцій.
8. Державний експерт з питань таємниць у разі потреби видає разом з іншими державними експертами спільні рішення про віднесення інформації до державної таємниці та спільні висновки про скасування цих рішень.
9. Рішення (висновок) державного експерта (експертів), видане в межах його (їх) повноважень і зареєстроване Державним комітетом України з питань державних секретів у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю, є обов'язковим для виконання на території України.
10. Рішення державного експерта про віднесення інформації до державної таємниці та його висновок про скасування цього рішення може бути змінено або скасовано Президентом України.
11. Державний експерт (експерти) за порушення законодавства про державну таємницю несе відповідальність згідно з законодавством України.
