38. Правовий статус державного експерта з питань таємниць як субєкта систем охорони дт

Державний експерт з питань таємниць у встановленому Законом порядку здійснює віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зниження ступеня секретності цієї інформації та її розсекречення.

Державний експерт у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами,

постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Державного комітету України з питань державних секретів, а також цим Положенням.

Державний експерт відносить інформацію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, коли прийняття рішення про

віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох експертів, його ухвалюють простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.

Особа, якій за посадою підпорядковано державного експерта, не повинна втручатися в його діяльність як експерта.

Державний експерт відповідно до покладених на нього завдань:

1) визначає:

підстави, за якими інформацію має бути віднесено до державної таємниці;

підстави і доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі), призначені для використання у сферах, зазначених у пункті 1 цього Положення;

доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі), що мають подвійне застосування, на підставі порівняльного аналізу ефективності цільового використання і за згодою автора (власника патенту);

ступінь секретності (особливої важливості, цілком таємно чи таємно) інформації, яку віднесено до державної таємниці;

державний орган (органи), якому надається право приймати рішення щодо кола підприємств, установ, організацій, що матимуть доступ до інформації, віднесеної до державної таємниці;

2) обгрунтовує шкоду життєво важливим інтересам України в разі розголошення інформації, віднесеної до державної таємниці;

3) установлює і продовжує строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці із зазначенням дати її розсекречення;

4) дає Державному комітету України з питань державних секретів висновки про зниження ступеня секретності інформації та скасування рішення про віднесення її до державної таємниці у разі, коли підстави, на яких цю інформацію було віднесено до державної таємниці, перестали існувати;

5) затверджує за погодженням з Державним комітетом України з питань державних секретів розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, зміни та доповнення до них, контролює відповідність змісту цих переліків Зводу відомостей, що становлять державну таємницю;

6) розглядає пропозиції державних органів, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян і приватних осіб щодо віднесення інформації до державної таємниці та її розсекречення;

7) готує висновки щодо обізнаності з державною таємницею громадян, які мають чи мали допуск до державної таємниці;

8) контролює обгрунтованість і правильність надання документам, виробам та іншим матеріальним носіям інформації, які містять відомості, включені до Зводу відомостей чи розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю, відповідного грифа секретності, своєчасність зміни такого грифа та розсекречення цих носіїв із наданням їм реквізиту "розсекречено";

9) бере участь:

у розробці критеріїв визначення шкоди, яку може бути завдано життєво важливим інтересам держави у разі розголошення інформації, віднесеної до державної таємниці;

проведенні експертизи щодо визначення важливості інформації за фактами її розголошення чи втрати.

5. Рішення державного експерта про віднесення інформації до державної таємниці підлягає реєстрації Державним комітетом України з питань державних секретів у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю.

Висновок державного експерта про скасування рішення про віднесення інформації до державної таємниці є підставою для вилучення інформації цим Комітетом зі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Цей висновок набирає чинності з моменту внесення Комітетом змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Державний зобов'язаний: експерт під час виконання покладених на нього функцій

1) погоджувати за посередництвом Державного комітету України з питань державних секретів свої висновки про скасування рішень щодо віднесення інформації до міждержавних таємниць з відповідними

посадовими особами держав - учасниць міжнародних договорів України про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць та повідомляти їх про прийняті рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці, на яку поширено чинність цих договорів;

2) подавати Державному комітету України з питань державних секретів не пізніш як через десять днів з моменту підписання рішення про віднесення відомостей до державної таємниці та висновки про скасування цих рішень, а розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, - у той же строк з моменту їх затвердження;

3) розглядати пропозиції Державного комітету України з питань державних секретів про віднесення інформації до державної таємниці, її розсекречення, проведення експертизи щодо визначення ступеня секретності відомостей, прийняття рішень у зв'язку із закінченням строку дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці;

4) надавати відповідний гриф секретності рішенням про віднесення інформації до державної таємниці та висновкам про скасування цих рішень залежно від важливості їх змісту;

5) виконувати вимоги режиму секретності згідно з законодавством України;

6) брати участь у засіданнях державних експертів з питань таємниць.

Державний експерт має право:

1) безперешкодно проводити перевірку виконання державними органами, підприємствами, установами й організаціями, що перебувають у сфері його діяльності, рішень про віднесення інформації до державної таємниці, висновків про скасування цих рішень, додержання порядку засекречення інформації та у разі виявлення порушень давати обов'язкові для виконання приписи про їх усунення;

2) створювати експертні комісії з фахівців і науковців, які мають допуск до державної таємниці, для підготовки проектів рішень про віднесення інформації до державної таємниці, зниження ступеня її секретності та скасування зазначених рішень; встановлювати членам цих комісій плату за фактично виконану роботу в розмірі до 20 відсотків від основного окладу за рахунок коштів, що є в його розпорядженні;

3) скасовувати безпідставні рішення про надання носію інформації грифа секретності, зміну або скасування цього грифа;

4) клопотати про притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство України про державну таємницю;

5) одержувати в установленому порядку від державних органів, підприємств, установ й організацій відомості, необхідні для виконання своїх функцій.

8. Державний експерт з питань таємниць у разі потреби видає разом з іншими державними експертами спільні рішення про віднесення інформації до державної таємниці та спільні висновки про скасування цих рішень.

9. Рішення (висновок) державного експерта (експертів), видане в межах його (їх) повноважень і зареєстроване Державним комітетом України з питань державних секретів у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю, є обов'язковим для виконання на території України.

10. Рішення державного експерта про віднесення інформації до державної таємниці та його висновок про скасування цього рішення може бути змінено або скасовано Президентом України.

11. Державний експерт (експерти) за порушення законодавства про державну таємницю несе відповідальність згідно з законодавством України.