- •Від молекул нуклеїнових кислот до людини
- •Розділ і. Цитологічні основи розмноження і матеріальні основи спадковості.
- •1.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз. Типи мітозів. Генетичний контроль клітинного циклу.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез.
- •Мал.2. Схема кросинговера і утворення кросоверних (1) та некросоверних (2) гамет.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ іі. Моногібридне схрещування. Успадкування ознак при повному і неповному домінуванні. Кодомінування. Множинний алелізм.
- •2.1. Методика розв’язання задач
- •2.2. Приклади розв’язування задач різного типу
- •2.3. Варіанти задач для самостійного розв’язання
- •Розділ ііі. Аналіз родоводів
- •Мал. 1. Символи, які найчастіше використовуються при складанні родоводів людини
- •Мал. 2. Приклад родоводів людини з домінантними аномаліями
- •Мал. 3.Приклад родоводів людини з рецесивними ознаками
- •Мал. 4. Родоводи людини, на яких можна провести кількісний аналіз розщеплення
- •Мал. 5. Родовід сім’ї з рецесивною аномалією (міоклонічна епілепсія) Приклади розв’язування задач
- •Мал. 6. Родоводи людини з урахуванням ознаки: здатність визначити смак фенілтіосечовини (до задач 1-3)
- •Мал. 7. Родовід людини, з ознакою, що рідко зусрічається
- •Мал. 8. Родовід сім’ї з урахуванням ознаки рудого забарвлення волосся
- •Мал. 9. Родовід людини з успадкуванням ліворукості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Мал. 20. Частина родоводу англійської королеви Вікторії
- •Розділ іv. Незалежне комбінування ознак. Дигібридне та полігібридне схрещування
- •4.2. Приклади розв’язання задач різних типів Задача.
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ V. Аналіз відхилень від менделівських формул розщеплення
- •5.1. Відхилення, що спостерігаються за незалежного успадкування ознак (розщеплення за генотипом не змінюється)
- •Приклад розв’язування задач Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.1.1. Взаємодія неалельних генів
- •Методика і приклади розв’язування задач Комплементарність.
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Епістаз.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.2. Відхилення, що пояснюються особливостями успадкування окремих генів
- •5.2.1. Зчеплене із статтю успадкування ознак. Біологія статі
- •Методика і приклади розв’язання типових генетичних задач
- •Задача 1.
- •Розв’язання.
- •Задача 2.
- •Задача 2 б)
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.2.2. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ VI. Молекулярні основи спадковості
- •Методика розв`язання задач з молекулярної біології
- •При розв`язанні задач другого типу треба пам`ятати, що:
- •6.1. Приклади розв`язання задач з молекулярної біології: 1й тип задач – структура та властивості нуклеїнових кислот Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Приклади розв’язання задач з молекулярної біології: 2й тип задач . Біосинтез білка. Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ VII. Генетичні процеси в популяціях
- •7.1. Методика розв’язання задач з популяційної генетики
- •7.2. Приклади розв’язання задач даного типу Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •2. Закони і правила генетики
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів.
- •3. Таблиця генетичного коду
- •4. Довідкова таблиця диплоїдної кількості хромосом (2 n)
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
- •Лановенко Олена Геннадіївна, чинкіна Тамара Борисівна від молекул нуклеїнових кислот до людини: генетичні задачі з методикою розв’язання
2.2. Приклади розв’язування задач різного типу
Задача 1. У пацюків відома красива мутація сріблястої шерсті. При схрещуванні з нормальними пацюками самки із сріблястою шерстю завжди приносять нормальних пацюків, а в зворотньому схрещуванні нормального самця F1 із сріблястою самкою одержали 38 сріблястих і 40 нормальних нащадків. Вирішили перевірити, яке розщеплення буде в F2 від схрещування нормальних пацюків між собою. Одержали 128 пацюків. Скільки з них буде мати сріблясту шерсть?
Дано: А – ген нормального забарвлення шерсті А – ген сріблястої шерсті Р:♀аа х ♂А- F1100% A- P1:♀aa x ♂A- Fзв: 38аа : 40А- F1:♀А-х ♂А- n(F2) = 128 |
Розв’язання: 1) На основі аналізу генотипу й фенотипу гібридів F1 визначаємо, що генотипи Р: ♀аа х ♂АА Тоді F1: Аа (100%) 2) За аналізом розщеплення в Fзв Р1: ♀аа х ♂Аа Fзв: 1Аа/40 : 1аа/38 3)F1: ♀Аа х ♂Аа
F2: 1АА : 2Аа : 1аа (розщеплення за генотипом). |
|||||||||
F1 - ? Fзв. - ? F2 - ? nF2(aa) - ? |
Розщеплення за фенотипом F2: ¾А-(нормальні) : ¼аа (сріблясті).
n F2 (аа) = 128 . ¼ = 32 пацюка.
Відповідь: 32 пацюка потомства F2 буде мати сріблясту шерсть.
Задача 2. У курей розоподібний гребінь визначається геном R, листкоподібний – r. Півень з розоподібним гребнем схрещений з двома курками теж з розоподібним гребнем. Перша дала 14 курчат, всі з розоподібним гребнем; друга – 9 курчат, з них 7 з розоподібним і 2 з листкоподібним гребінцем. Визначити генотип всіх трьох батьків.
Дано: R – ген розоподібного гребня r – ген листкоподібного гребня Р′: ♀ R - х ♂ R - n F′1: 14R- P″: ♀ R - x ♂ R - n F″1: 9(7R- : 2rr) |
Розв’язання: 1) Розщеплення за фенотипом у відношенні 3 : 1 (тобто 7R- : 2rr) відповідає закону розщеплення (ІІ закон Менделя). Тому припускаємо, що генотипи другої пари батьківських особин є гетерозиготними. Складаємо схему схрещування. Р″: ♀Rr x ♂Rr
|
|||||||||
P′♀ - ? P″♀ - ? P♂ - ? |
F″1: 1RR : 2Rr : 1rr тобто 3 R-: 1rr або n F″1 = 7R- : 2rr. Отже генотип півня Rr, другої курки – Rr.
2) Тепер визначимо генотип першої курки. За законом одноманітності гібридів першого покоління (І закон Менделя) в генотипі курки відсутній рецесивний алель r, інакше в F1 було б розщеплення. Тому генотип першої курки RR.
Складаємо схему схрещування.
Р′: ♀RR x ♂Rr
F′:
-
♂
♀
R
r
R
RR
Rr
Розщеплення за генотипом:
F1: 1RR : 1Rr тобто 100% з розоподібним гребнем (n F′1 = 14)
Відповідь: генотип півня – Rr, генотип першої курки – RR, другої – Rr.
Задача 3. У коней є спадкова хвороба гортані. Коли хворий кінь біжить, він видає характерний хрип. Від хворих батьків часто народжуються здорові лоша. Домінантна чи рецесивна ця хвороба? Аргументуйте відповідь.
Розв’язання.
1) Якщо прийняти припущення, що хвороба рецесивна, то у хворих батьків ніколи не з’явиться здорове потомство:
Р: ♀аа х ♂аа
F1: aa
За фенотипом – 100% хворі особини. Таким чином, це припущення відкидається. Тоді визначаємо, що хвороба гортані у коней є домінантною ознакою і батьківські особини гетерозиготні. Тоді при схрещуванні двох хворих коней з ймовірністю ¼ або 25% може народитися здорове лоша:
Складаємо схему схрещування
Р: ♀Аа х ♂Аа
F1:
-
♂
♀
А
а
А
АА
Аа
а
Аа
аа
Розщеплення за генотипом F1: 1AA : 2Aa :1aa
За фенотипом: ¾ хворі : ¼ здорові.
Відповідь: хвороба гортані у коней домінантна.
Задача 4. Чорна кішка з білими плямами на шиї і на животі (S) схрещується з подібним за фенотипом котом однакового з нею генотипа. Визначити ймовірність народження у цієї пари чорного кошеня без плям на тілі.
Дано: S – ген плямистого забарвлення s – ген суцільного забарвлення P: ♀S- x ♂S- |
Розв’язання: 1) Чорна кішка з білими плямами може мати два варіанта генотипа – SS або Ss. Якщо вона буде гомозиготною за геном S (генотип SS), ймовірність появи у неї чорного кошеня |
F2 - ? |
без плям при схрещуванні з котом подібного генотипа дорівнює нулю, тому що батьки будуть продукувати тільки гамети, що несуть домінантний алель:
P: ♀SS x ♂SS
F1: SS; за фенотипом всі з плямами.
2) В іншому випадку гетерозиготна кішка буде давати два типи гамет в рівному співвідношенні: ті, що несуть алель S, і ті, що несуть алель s, оскільки при мейозі гомологічні хромосоми попадають в різні гамети. Кіт має однаковий з кішкою генотип і теж утворює два типи гамет – S і s. У такої пари гетерозиготних особин можливе народження кошеня без білих плям на тілі.
Складаємо схему схрещування. P♀Ss x ♂Ss (F1).
F2:
-
♂
♀
S
s
S
SS
Ss
s
Ss
ss
Розщеплення за генотипом: 1SS : 2Ss : 1ss
Розщеплення за фенотипом: ¾ плямистих : ¼ без плям
3) % F2 (плямисте забарвлення) = ¾ х 100% = 75%
% F2 (суцільне забарвлення) ¼ х 100% = 25%
Відповідь: ймовірність народження чорного кошеня без плям на шиї складатиме ¼ або 25%.