
- •Від молекул нуклеїнових кислот до людини
- •Розділ і. Цитологічні основи розмноження і матеріальні основи спадковості.
- •1.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз. Типи мітозів. Генетичний контроль клітинного циклу.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез.
- •Мал.2. Схема кросинговера і утворення кросоверних (1) та некросоверних (2) гамет.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ іі. Моногібридне схрещування. Успадкування ознак при повному і неповному домінуванні. Кодомінування. Множинний алелізм.
- •2.1. Методика розв’язання задач
- •2.2. Приклади розв’язування задач різного типу
- •2.3. Варіанти задач для самостійного розв’язання
- •Розділ ііі. Аналіз родоводів
- •Мал. 1. Символи, які найчастіше використовуються при складанні родоводів людини
- •Мал. 2. Приклад родоводів людини з домінантними аномаліями
- •Мал. 3.Приклад родоводів людини з рецесивними ознаками
- •Мал. 4. Родоводи людини, на яких можна провести кількісний аналіз розщеплення
- •Мал. 5. Родовід сім’ї з рецесивною аномалією (міоклонічна епілепсія) Приклади розв’язування задач
- •Мал. 6. Родоводи людини з урахуванням ознаки: здатність визначити смак фенілтіосечовини (до задач 1-3)
- •Мал. 7. Родовід людини, з ознакою, що рідко зусрічається
- •Мал. 8. Родовід сім’ї з урахуванням ознаки рудого забарвлення волосся
- •Мал. 9. Родовід людини з успадкуванням ліворукості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Мал. 20. Частина родоводу англійської королеви Вікторії
- •Розділ іv. Незалежне комбінування ознак. Дигібридне та полігібридне схрещування
- •4.2. Приклади розв’язання задач різних типів Задача.
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ V. Аналіз відхилень від менделівських формул розщеплення
- •5.1. Відхилення, що спостерігаються за незалежного успадкування ознак (розщеплення за генотипом не змінюється)
- •Приклад розв’язування задач Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.1.1. Взаємодія неалельних генів
- •Методика і приклади розв’язування задач Комплементарність.
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Епістаз.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.2. Відхилення, що пояснюються особливостями успадкування окремих генів
- •5.2.1. Зчеплене із статтю успадкування ознак. Біологія статі
- •Методика і приклади розв’язання типових генетичних задач
- •Задача 1.
- •Розв’язання.
- •Задача 2.
- •Задача 2 б)
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.2.2. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ VI. Молекулярні основи спадковості
- •Методика розв`язання задач з молекулярної біології
- •При розв`язанні задач другого типу треба пам`ятати, що:
- •6.1. Приклади розв`язання задач з молекулярної біології: 1й тип задач – структура та властивості нуклеїнових кислот Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Приклади розв’язання задач з молекулярної біології: 2й тип задач . Біосинтез білка. Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ VII. Генетичні процеси в популяціях
- •7.1. Методика розв’язання задач з популяційної генетики
- •7.2. Приклади розв’язання задач даного типу Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •2. Закони і правила генетики
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів.
- •3. Таблиця генетичного коду
- •4. Довідкова таблиця диплоїдної кількості хромосом (2 n)
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
- •Лановенко Олена Геннадіївна, чинкіна Тамара Борисівна від молекул нуклеїнових кислот до людини: генетичні задачі з методикою розв’язання
Задача 4.
У великої рогатої худоби породи шортгорн червона масть неповністю домінує над білою. Гібриди від схрещування червоних з білими мають чалу масть. У районі, який спеціалізувався на розведені шортгорнів, зареєстровано 4169 червоних тварин: 3780 чалих і 756 білих. Визначте частоту генів червоного і білого забарвлення худоби у даному регіоні.
Дано: А – ген червоного забарвлення a – ген білого забарвлення Аа – чала масть АА – червона масть aа – біла масть
|
Розв’язання. 1) Визначаємо загальну кількість худоби різного фенотипу:
2) Визначаємо частоту генотипу АА:
3) Визначаємо частоту генотипу Аа:
4) Визначаю частоту генотипу аа:
5) Визначаємо частоту гена а:
6) Визначаємо частоту гена А:
|
|
Відповідь: частота гена А=0,7, частота гена а=0,3.
Задача 5
Розрахувати частоти генотипів АА, Аа у % , коли гомозиготні особини аа складають у популяції 1%.
Дано:
|
Розв’язання. 1) Визначаємо частоту гена а:
2) Визначаємо частоту гена А:
3) Визначаємо частоту генотипу АА:
4) Визначаю частоту генотипу Аа:
|
|
Відповідь: частини генотипів АА і Аа відповідно 81% і 18%.
Задача 6
В популяції, яка розмножується шляхом вільного схрещування, існує така частота генотипів: 0,2 АА і 0,8 Аа. Визначити, які частоти генотипів АА, Аа і аа встановляться у першому поколінні після схрещування в даній популяції.
Дано:
|
Розв‘язання. В даній популяції за кожним генотипом утворюється однакова чисельність яйцеклітин і сперматозоїдів. Оскільки відбувається вільне схрещування, чисельність ймовірних співвідношень знаходимо алгебраїчним шляхом: Утворення яйцеклітин:
Стільки ж утворюється і сперматозоїдів. Звідси співвідношення особин, які утворилися з різними генотипами:
|
В F1:
|
Відповідь:
,
,
.
Задача 7
На одному з островів було обстежено 10000 лисиць, з них виявилося 9991 рудих і 9 білих особин. Рудий колір домінує над білим. Визначте відсоткове співвідношення рудих гомозиготних, рудих гетерозиготних і білих лисиць.
Дано: А – ген рудого забарвлення a – ген білого забарвлення
|
Розв‘язання. 1) Визначаємо частоту гена а:
2) Визначаємо частоту гена А:
3) Визначаємо частоту генотипу Аа:
4) Відсоткове співвідношення гомозиготних і гетерозиготних лисиць:
|
|
Відповідь: Відсоткове співвідношення рудих гомозиготних, рудих гетерозиготних і білих лисиць складає відповідно 94,09%(АА), 5,82%(Аа), 0,09%(аа).
Задача 8
Популяція складається з 60% особин з генотипом NN і 40% з генотипом nn. Визначити у долях одиниці частоти генотипів NN, Nn і nn після встановлення у популяції рівноваги згідно з законом Харді-Вайнберга.
Дано: Вихідна популяція
|
Розв‘язання. 1) Визначаємо частоту гена N:
2) Визначаємо частоту гена n:
3) Згідно з законом Харді-Вайнберга у популяції після першого схрещування встановлюється така рівновага генотипів.
|
Остаточна популяція:
|
Відповідь: частоти генотипів NN, Nn і nn в даній популяції після встановлення рівноваги становлять відповідно 0,36, 0,48, 0,16.