- •Від молекул нуклеїнових кислот до людини
- •Розділ і. Цитологічні основи розмноження і матеріальні основи спадковості.
- •1.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз. Типи мітозів. Генетичний контроль клітинного циклу.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез.
- •Мал.2. Схема кросинговера і утворення кросоверних (1) та некросоверних (2) гамет.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ іі. Моногібридне схрещування. Успадкування ознак при повному і неповному домінуванні. Кодомінування. Множинний алелізм.
- •2.1. Методика розв’язання задач
- •2.2. Приклади розв’язування задач різного типу
- •2.3. Варіанти задач для самостійного розв’язання
- •Розділ ііі. Аналіз родоводів
- •Мал. 1. Символи, які найчастіше використовуються при складанні родоводів людини
- •Мал. 2. Приклад родоводів людини з домінантними аномаліями
- •Мал. 3.Приклад родоводів людини з рецесивними ознаками
- •Мал. 4. Родоводи людини, на яких можна провести кількісний аналіз розщеплення
- •Мал. 5. Родовід сім’ї з рецесивною аномалією (міоклонічна епілепсія) Приклади розв’язування задач
- •Мал. 6. Родоводи людини з урахуванням ознаки: здатність визначити смак фенілтіосечовини (до задач 1-3)
- •Мал. 7. Родовід людини, з ознакою, що рідко зусрічається
- •Мал. 8. Родовід сім’ї з урахуванням ознаки рудого забарвлення волосся
- •Мал. 9. Родовід людини з успадкуванням ліворукості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Мал. 20. Частина родоводу англійської королеви Вікторії
- •Розділ іv. Незалежне комбінування ознак. Дигібридне та полігібридне схрещування
- •4.2. Приклади розв’язання задач різних типів Задача.
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ V. Аналіз відхилень від менделівських формул розщеплення
- •5.1. Відхилення, що спостерігаються за незалежного успадкування ознак (розщеплення за генотипом не змінюється)
- •Приклад розв’язування задач Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.1.1. Взаємодія неалельних генів
- •Методика і приклади розв’язування задач Комплементарність.
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Епістаз.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.2. Відхилення, що пояснюються особливостями успадкування окремих генів
- •5.2.1. Зчеплене із статтю успадкування ознак. Біологія статі
- •Методика і приклади розв’язання типових генетичних задач
- •Задача 1.
- •Розв’язання.
- •Задача 2.
- •Задача 2 б)
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •5.2.2. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ VI. Молекулярні основи спадковості
- •Методика розв`язання задач з молекулярної біології
- •При розв`язанні задач другого типу треба пам`ятати, що:
- •6.1. Приклади розв`язання задач з молекулярної біології: 1й тип задач – структура та властивості нуклеїнових кислот Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Приклади розв’язання задач з молекулярної біології: 2й тип задач . Біосинтез білка. Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ VII. Генетичні процеси в популяціях
- •7.1. Методика розв’язання задач з популяційної генетики
- •7.2. Приклади розв’язання задач даного типу Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •2. Закони і правила генетики
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів.
- •3. Таблиця генетичного коду
- •4. Довідкова таблиця диплоїдної кількості хромосом (2 n)
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
- •Лановенко Олена Геннадіївна, чинкіна Тамара Борисівна від молекул нуклеїнових кислот до людини: генетичні задачі з методикою розв’язання
Розділ VII. Генетичні процеси в популяціях
Популяційна генетика (синтетична теорія еволюції) вивчає генетичні закономірності в популяціях. У популяціях, які вільно схрещуються, встановлюється рівновага генних часток, яка відображається законом Харді-Вайнберга (1908):
де р — частота гена А,
q — частота гена а.
Сума частот генів однієї алельної пари в даній популяції є величиною постійною:
Частоти генів можуть бути виражені у долях одиниці або у відсотках, тоді:
Ций закон виконується для так званих «менделівських» популяцій, які відповідають таким умовам: вільна панміксія (схрещування), відсутність притоку генів за рахунок міграцій і мутацій, відсутність відтоку генів за рахунок добору, однакова плодючість гомозигот і гетерозигот, повна ізоляція даної популяції, велика чисельність популяції.
Таким чином, знайдена ймовірність є модельним дослідом.
Але, з умовними поправками, закон Харді-Вайнберга використовується для математичних прогнозів кількісних співвідношень особин з різними генотипами за одним алелем, або для визначення зустрічальності цього гену серед даної популяції. Такі прогнози знаходять практичне застосування в екології, созіології (наука про охорону природи), сільськогосподарській практиці та селекції, в медичній практиці тощо.
7.1. Методика розв’язання задач з популяційної генетики
При розв’язуванні задач даного типу необхідно визначити частоти гомозиготних (АА, аа) або гетерозиготних (Аа) генотипів у першому поколінні, або, навпаки, за ймовірністю (або абсолютною кількістю) особин з даними генотипами (або генотипом) визначити у долях одиниці (або у відсотках) їхні частоти після встановлення рівноваги у популяції.
При рішенні задач цього типу використовують два рівняння:
1)
2)
З наючи р2АА (або q2аа) можливо визначити рА, а потім qа
3)
4)
Звідси частота гетерозигот у даній популяції буде визначатися таким чином:
5)
7.2. Приклади розв’язання задач даного типу Задача 1.
Розрахувати частоту
(р) алеля А і частоту (q)
алеля а у даній популяції:
,
,
Дано:
|
Розв’язання 1) Визначаємо частоту (р) алелю А:
2) Визначаємо частоту (q) алелю а:
|
|
Відповідь: рА=0,6, qa=0,4.
Задача 2.
Альбінізм у кукурудзи успадковується, як аутосомна рецесивна ознака. У деяких сортів кукурудзи рослини-альбіноси зустрічаються з частотою 25/10000. Визначте частоту гена альбінізму у цих сортів, а також частоту генотипів (RR і Rr) з нормальним забарвленням.
Дано:
|
Розв’язання 1) Визначаємо частоту (q) алеля r:
2) Визначаємо частоту (p) алелю R:
3) Визначаємо частоту генотипів з нормальним забарвленням
|
|
Відповідь: частота гену альбінізму 5%, частота гомозигот за домінантною ознакою (RR) 90,25% і гетерозигот 9,5%.
Задача 3.
Як зміниться кожний розподіл
генотипів у популяції
(p2AA=0,49)+2pqAa=0,42)+(q2aa=0,9)
при встановленні нової концентрації
алелів:
,
.
Дано: Початкове співвідношення частот генотипів:
Остаточна концентрація алелів:
|
Розв’язання 1) Визначаємо частоту генотипу АА:
2) Визначаємо частоту генотипу аа:
3) Визначаємо частоту генотипу Аа:
4) Визначаю остаточне співвідношення частот генотипів:
|
Остаточне співвідношення частот генотипів – ? |
Відповідь: остаточне співвідношення частот генотипів виражається рівнянням: 0,36АА+0,48Аа+0,16аа=1. Звідси бачимо, що частота гомозиготних рецесивів збільшилася, а гомозиготних домінант зменшилася в порівнянні з вихідними даними.
