- •1. Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини (лекція-бесіда).
- •1. Загальні хімічні властивості
- •1. Розчинність
- •2. Хімічні властивості
- •3. Поширення в природі
- •Хімічні властивості [ред.]
- •1. Фізичні властивості
- •2. Хімічні властивості
- •Алюміній: будова атома, поширення в природі. Фізичні і хімічні властивості алюмінію. Застосування алюмінію
- •Алюміній оксид (глинозем)
- •Алюміній гідроксид
- •Гомологи метану
- •Ненасичені вуглеводні (алкени, алкіни)
- •Ізомерія алкенів і алкінів
- •Етилен й ацетилен
- •Властивості природного газу [ред.]
- •Фізичні властивості [ред.]
- •Отруйні властивості природного газу [ред.]
- •Застосування [ред.]
- •Застосування[ред.]
- •Оксигеновмісні органічні сполуки Насичені одноатомні спирти
- •Застосування спиртів.
- •Багатоатомні спирти
- •Добування фенолу.
- •Хімічні властивості фенолу.
- •Застосування альдегідів.
- •Насичені одноосновні карбонові кислоти
- •Фізичні властивості карбонових кислот.
- •Біологічна дія.
- •Добування карбонових кислот.
- •Хімічні властивості карбонових кислот (на прикладі оцтової кислоти).
- •Застосування карбонових кислот.
- •Естери. Реакція естерифікації Естери
- •Вуглеводи
- •Глюкоза
- •Крохмаль і целюлоза
- •Нітрогеновмісні органічні сполуки Амінокислоти
Ненасичені вуглеводні (алкени, алкіни)
Ненасиченими називаються вуглеводні, що мають хоча б один подвійний або потрійний (кратний) карбон-карбонний зв’язок.
Алкени
Вуглеводні,
що належать до гомологічного
ряду алкенів (ненасичених
вуглеводнів ряду етилену), мають один
подвійний карбон-карбонний зв’язок. У
їхній назві суфікс -ан замінюється
на -ен.
Наприклад:
етен (етилен):
пропен
(пропілен):
Перший
представник гомологічного ряду алкенів
— етилен.
Електронна
формула:
Структурна
формула:
Загальна
формула алкенів — CnH2n.
Алкіни
Ще
один гомологічний ряд ненасичених
вуглеводнів — алкіни,
що мають потрійні зв’язки. Назви алкінів
походять від назв алканів, при цьому
суфікс -ан заміщається
на суфікс -ін.
Перший
представник гомологічного ряду алкінів
— ацетилен
.
Електронна
формула:
Структурна
формула:
Загальна
формула алкінів —
.
Представники
гомологічних рядів алканів, алкенів,
алкінів
Ізомерія алкенів і алкінів
У
ненасичених вуглеводнів крім ізомерії
за вуглецевим кістяком з’являється
новий вид ізомерії —ізомерія
за положенням кратного зв’язку.
Положення кратного зв’язку вказується
цифрою наприкінці назви
вуглеводню.
Наприклад:
—
бутен-1;
—
бутин-2.
Рахують
атоми Карбону з того боку, до якого
ближче кратний зв’язок.
Наприклад:
4-метилпентен-1
Етилен й ацетилен
Фізичні
властивості етилену й ацетилену. Гази
без кольору й запаху, мало розчинні у
воді, трохи легші за повітря.
Одержання
ненасичених вуглеводнів.
1)
Ненасичені вуглеводні можна одержати
дегідруванням насичених. Реакція йде
в присутності каталізаторів (платини
або нікелю) і при нагріванні. Залежно
від ступеня дегідрування можна одержати
алкени або алкіни, а також здійснити
перехід від алкенів до алкінів:
2)
При крекінгу алканів виходить суміш
алканів і алкенів, наприклад:
3)
Ацетилен у промисловості й лабораторії
одержують взаємодією кальцій карбіду
з водою, реакція екзотермічна:
4)
У промисловості ацетилен в основному
одержують термічним розкладанням
метану:
5)
Дегідрогалогенування галогеналканів
нагріванням зі спиртовим розчином лугу
— лабораторний метод одержання
ненасичених вуглеводнів:
Приро́дний газ (рос. газ; англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) — суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементній та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.
Основну частину природного газу складає метан (CH4) — до 98%. До складу природного газу можуть також входити більш важкі вуглеводні:
етан (C2H6),
пропан (C3H8),
Бутан (сполука) (C4H10)
— гомологи метану, а також інші невуглеводні речовини:
водень (H2),
сірководень (H2S),
диоксид вуглецю (CO2),
азот (N2),
гелій (Не2).
