Естери. Реакція естерифікації Естери

Естери можна розглядати як похідні кислот, у яких Гідроген гідроксильної групи заміщений на вуглеводневий радикал спирту. Назви естерів утворюються від назв відповідних кислот і спиртів з додаванням слова естер. Наприклад, естер можна назвати етиловий естер оцтової кислоти, за міжнародною систематичною номенклатурою — етилацетат (суфікс -ат). Загальна формула естерів: де R1 — вуглеводневий радикал кислоти (у мурашиній кислоті це атом Гідрогену), R2 — вуглеводневий радикал спирту. Фізичні властивості естерів. Естери нижчих карбонових кислот і спиртів — леткі рідини, малорозчинні або нерозчинні у воді, добре розчинні у спирті та інших органічних розчинниках. Багато естерів мають приємний запах. Естери вищих кислот і спиртів — воскоподібні речовини, без запаху, нерозчинні у воді, добре розчинні в органічних розчинниках. Реакція утворення естеру з карбонової кислоти і спирту називається реакцією естерифікації. Наприклад: CH3–  + CH3OH ? CH3–  ++ H2O метилацетат Хімічні властивості естерів. Вза­ємодія естеру з водою, що призводить до утворення вихідних спирту і кислоти, називається реакцією гідролізу, або омилення. 1) Кислотний гідроліз (каталізатор — іони Гідрогену) оборотний: 2) Лужний гідроліз (каталізатор — іони гідроксигрупи) необоротний, оскільки утворюється сіль карбонової кислоти: Застосування естерів. Складні естери застосовуються як розчинники та розрі­джувачі для лаків і фарб, як ароматизатори в харчовій промисловості.

Жири

Жири — це естери, утворені вищими одноосновними карбоновими кислотами й триатомним спиртом гліцерином. Загальна назва таких сполук — тригліцериди. Природні жири — суміш різних тригліцеридів. Загальна формула тригліцеридів: де  ,  ,   — вуглеводневі радикали кислот. Назви жирів визначаються назвами кислот, які входять до їхнього складу. Наприклад, жир називається тригліцерид стеаринової кислоти,або тристеарин. Фізичні властивості жирів. За кімнатної температури жири бувають рідкими й твердими. Агрегатний стан жирів визначається жирними кислотами, які входять до їхнього складу. Тверді жири утворені насиченими кислотами, рідкі жири (олії) — ненасиченими. Температура плавлення жиру тим вища, чим більше в ньому насичених кислот і чим довший кислотний радикал. Тваринні жири частіше тверді, рослинні частіше рідкі. Жири розчинні в органічних розчинниках і нерозчинні у воді. Біологічне значення жирів. Жири входять до складу клітин рослинних і тваринних організмів, є джерелом енергії в клітині, будівельним матеріалом, беруть участь в обміні речовин, відкладаються в тканинах організму як запасна поживна речовина. Добування жирів. Реакція утворення жиру, наприклад тригліцериду стеаринової кислоти (тристеарину): Хімічні властивості жирів. 1) Рідкі жири можна перетворити на тверді шляхом їх гідрування: Ця реакція лежить в основі виробництва маргарину, мила, стеарину й гліцерину. 2) Кислотний гідроліз жирів (оборотний): ? 3) Лужний гідроліз жирів (необоротний): натрій стеарат (мило) У результаті утворюються солі жирних кислот — мила. Застосування жирів. Жири застосовуються в харчовій промисловості, в косметології, для добування гліцерину і вищих карбонових кислот.