- •1. Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини (лекція-бесіда).
- •1. Загальні хімічні властивості
- •1. Розчинність
- •2. Хімічні властивості
- •3. Поширення в природі
- •Хімічні властивості [ред.]
- •1. Фізичні властивості
- •2. Хімічні властивості
- •Алюміній: будова атома, поширення в природі. Фізичні і хімічні властивості алюмінію. Застосування алюмінію
- •Алюміній оксид (глинозем)
- •Алюміній гідроксид
- •Гомологи метану
- •Ненасичені вуглеводні (алкени, алкіни)
- •Ізомерія алкенів і алкінів
- •Етилен й ацетилен
- •Властивості природного газу [ред.]
- •Фізичні властивості [ред.]
- •Отруйні властивості природного газу [ред.]
- •Застосування [ред.]
- •Застосування[ред.]
- •Оксигеновмісні органічні сполуки Насичені одноатомні спирти
- •Застосування спиртів.
- •Багатоатомні спирти
- •Добування фенолу.
- •Хімічні властивості фенолу.
- •Застосування альдегідів.
- •Насичені одноосновні карбонові кислоти
- •Фізичні властивості карбонових кислот.
- •Біологічна дія.
- •Добування карбонових кислот.
- •Хімічні властивості карбонових кислот (на прикладі оцтової кислоти).
- •Застосування карбонових кислот.
- •Естери. Реакція естерифікації Естери
- •Вуглеводи
- •Глюкоза
- •Крохмаль і целюлоза
- •Нітрогеновмісні органічні сполуки Амінокислоти
Оксигеновмісні органічні сполуки Насичені одноатомні спирти
Спирти —
це органічні сполуки,
до складу яких входить одна або декілька
гідроксильних груп (гідроксигруп),
сполучених з вуглеводневим
радикалом.
Гідроксигрупа
називається функціональною
групою,
оскільки вона зумовлює основні хімічні
властивості спиртів.
У
насичених одноатомних спиртів усі
карбонові зв’язки ординарні і лише
один атом Гідрогену заміщений
гідроксигрупою. Назви спиртів утворюються
від назв відповідних вуглеводнів з
додаванням суфікса -ол (наприклад
етанол). Існують також тривіальні назви
(наприклад етиловий спирт).
Представники
гомологічного ряду насичених одноатомних
спиртів
Молекулярна формула |
Назва за міжнародною систематичною номенклатурою |
Тривіальна назва |
|
Метанол |
Метиловий спирт |
|
Етанол |
Етиловий спирт |
|
Пропанол |
Пропіловий спирт |
|
Бутанол |
Бутиловий спирт |
|
Пентанол |
Аміловий спирт |
Загальна
формула насичених одноатомних спиртів:
,
де R — вуглеводневий радикал, або
.
Ізомерія
спиртів зумовлена будовою карбонового
скелета й положенням функціональної
групи.
При
складанні назви ізомеру нумерація
атомів Карбону починається з того кінця
карбон-карбонового ланцюга, до якого
ближча функціональна група. Номер атома
Карбону, при якому знаходиться
гідроксигрупа, указується в кінці назви
спирту. Положення вуглеводневого
радикала вказується на початку назви.
Наприклад:
4-метилпентанол-2
(але не 2-метилпентанол-4)
Фізичні
властивості спиртів. Спирти з числом
атомів Карбону до 15 — рідини, інші —
тверді речовини. Метанол і етанол —
безбарвні рідини, з характерним запахом,
добре розчинні у воді. Температура
плавлення метанолу —
,
етанолу —
.
Температура кипіння метанолу —
,
етанолу —
.
Біологічна
дія спиртів.
Метанол —
дуже сильна отрута, якщо потрапляє в
організм у малих дозах (5—10 мл), викликає
сліпоту, у великих (30 мл) — смерть.
Етанол —
наркотична речовина, у невеликих дозах
викликає сп’яніння, у великих — смерть.
При постійному вживанні етанолу
розвивається захворювання —
алкоголізм.
Добування
спиртів.
1)
Приєднання води до алкенів
(гідратація):
або
2)
Із галогенопохідних:
або
3)
Каталітичний синтез метанолу з карбон(ІІ)
оксиду і Гідрогену за температури
близько
,
тиску 7 МПа, каталізатор — суміш цинк
оксиду і купрум(II) оксиду:
4)
Етанол утворюється в результаті бродіння
глюкози:
Хімічні
властивості спиртів (на прикладі
етанолу).
1)
Горіння:
Утворюються
вуглекислий газ і вода (при достатній
кількості кисню). Реакція проходить із
великим виділенням теплоти.
2)
Взаємодія з активними металами:
Утворюються
водень і алкоголяти (у даному випадку
— калій етилат).
3)
Взаємодія з галогеноводнями:
4)
Внутрішньомолекулярна дегідратація
(за температури, що перевищує
у
присутності концентрованої сульфатної
кислоти):
5)
Міжмолекулярна дегідратація (при
надлишку спирту і температурі, що не
перевищує
):
діетиловий
естер
Діетиловий
естер належить до простих естерів із
загальною формулою,
,
де
і
—
вуглеводневі радикали спиртів.
