38.Модель сегментації як однієї із стадій формування цільового ринку на базі інновацій.

Визначення принципів і факторів сегментації. Мета – визначення прин- ципів сегментації, виділення факторів сегментації і їхніх значень, а також най- більш ймовірних комбінацій факторів з урахуванням їх значень.

Задачі: аналіз задумів новацій, даних про збут за минулі періоди господа- рювання, відомостей органів держстатистики, галузевої структури споживачів, географічного розподілу ринку і т.д.; вибір принципів, виду і чинників сегмен- тації (на основі виконаного аналізу); визначення найбільш прийнятних значень значень (перемінних) чинників сегментації і ступеня їхньої диференціації; ви- явлення кращих із комбінацій чинників.

Побудова матричних моделей (функціональних карт) для виділення й оці- нки ділянок ринку методом сегментації за споживачами, продуктами, основ- ними конкурентами і т.д. Мета - побудова матричних моделей [8] (функціона- льних карт) і їхнє представлення у виді комп’ютеризованих інформаційних сис- тем (баз даних і відповідного програмного забезпечення).

Задачі: розробка макетів бланків функціональних карт (на основі резуль- татів попереднього етапу); трансформація функціональних карт до виду мат- риць (таблиць), представлення їх у виді комп'ютерних баз даних; розробка про- грамного забезпечення чи (більш ймовірно) вибір системи управління базами даних (наприклад, Open Exсess), у середовищі якої буде виконуватися аналіз.

Виділення сегментів ринку і їхня комплексна оцінка. Мета - виділення се- гментів ринку і їхня комплексна оцінка за всим набором критеріїв.

Задачі: аналіз табличних (матричних) моделей і виділення сегментів рин- ку; оцінка сегментів за окремими критеріями з усього їхнього набору; комплек- сна критеріальна оцінка сегментів.

Вибір цільових сегментів і розробка пропозицій для прийняття управлін- ських рішень. Мета - визначення необхідності виконання наступної ітерації (по- вторення процесу сегментації, починаючи з однієї з попередніх стадій), або ж ухвалення рішення про завершення процесу і вибір цільових сегментів.

Задачі: вибір цільових сегментів; ухвалення рішення: завершити процес чи повторити, починаючи з однієї з попередніх стадій; розробка пропозицій для прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства.

39.Схема взаємодії інформаційних потоків у процесі сегментації ринку.

40.Поняття інноваційного потенціалу підприємства ,його структура.

Інноваційний потенціал - це сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності.

Структура:

1. Ринковий потенціал. Відображає рівень відповідності можливостей підприємства зовнішнім ринковим потребам інновацій, які генеруються ринковим середовищем

2. Інтелектуальний потенціал. Визначає можливості генерації і сприйняття ідей, задумів новацій і доведення їх до рівня нових технологій, конструкцій, організаційних і управлінських рішень.

3. Кадровий потенціал. Характеризує можливості персоналу і робітників підприємства застосувати нові знання та технології, організаційні й управлінські рішення, виконати розробку і виготовити нову інноваційну продукцію. Кадрова складова забезпечується фаховою підготовкою персоналу підприємства на рівні, що відповідає сучасному розвитку науки і техніки.

4. Техніко-технологічний потенціал. Відображає здатність оперативно переорієнтовувати виробничі потужності підприємства і налагодити економічно ефективне виробництво нових продуктів, які відповідають ринковим потребам.

5. Інформаційний потенціал. Відображає інформаційну забезпеченість підприємства, ступінь повноти і точності інформації, необхідної для прийняття ефективних інноваційних рішень.

6. Фінансовий потенціал. Відображає відповідність фінансового стану, інвестиційної привабливості, кредитоспроможності і системи ефективного управління фінансами підприємства щодо забезпечення стійкої інноваційної діяльності на усіх етапах інноваційного циклу.

7. Мотиваційний потенціал. Характеризує можливість підприємства щодо приведення у відповідність і узгодження різноспрямованих інтересів суб’єктів інноваційного процесу: розробників інновацій; виробників нових товарів; інвесторів, постачальників вихідної сировини, матеріалів і комплектуючих; торгових і збутових посередників; споживачів; суспільство загалом тощо

8. Комунікаційний потенціал. Характеризує наявність комунікаційних зв’язків, які відображають рівень визначеності та ефективності взаємодії підприємства з елементами зовнішнього середовища, що сприяють реалізації мети інноваційної діяльності, тобто наявність надійних зв’язків з партнерами, постачальниками ресурсів, каналами розповсюдження і збуту, споживачами інноваційної продукції.

9. Науково-дослідний потенціал. Відображає наявність створеного резерву результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань, спроможності проведення досліджень з метою перевірки ідей,

новацій і можливості їхнього використання у виробництві нової продукції.