Тема 4: Культура Відродження і Бароко. План

1 Передумови виникнення культури Відродження, її характерні риси.

2 Гуманізм як ідеологія Відродження, запровадження його ідей в літературі.

3 Мистецтво Відродження.

Реферати

1. Відродження і світовий культурний процес.

2. Література епохи Відродження

3. Бароко як провідна течія в культурному житті XVII ст.

Мета: Засвоїти історичні і соціально-політичні передумови виникнення культури Відродження, її основні риси; проаналізувати основні риси ідеології гуманізму та її втілення в літературі ХІV-ХVІ ст. Познайомитись з художніми вершинами Відродження.

При підготовці першого питання студентам необхідно з’ясувати історичні та соціально-політичні передумови Відродження: Італія була однією з перших країн Європи, яка в XIІІ ст. ступила на шлях широкого розповсюдження товарно-грошових відносин, появи ранньо-капіталістичних елементів. Головною базою формування культури Відродження стало багате італійське місто. Міська знать, велике купецтво витрачали значні кошти на будівництво палаців, спорудження сімейних капел, освіту дітей, створення домашніх бібліотек тощо. А це збільшувало потребу в архітекторах, художниках, музикантах, вчителях. Треба підкреслити, що створення нової культури було підготовлено і суспільною свідомістю, змінами в настроях соціальних верств, реальна життєва практика яких розходилась з аскетизмом церковної моралі. Складалась мораль індивідуума, яка виправдовувала збагачення, радощі світського життя. Зростання світських настроїв, інтереси до земних діянь людини в значній мірі вплинули на виникнення і формування культури Відродження.

Необхідно врахувати, що цей процес мав поряд з історичними і історико-культурні передумови. Адже в цей час відновлюється зв’язок з античною культурою, який був втрачений в VІ-ХІ ст. Гуманісти епохи Відродження починають відкривати для себе досягнення стародавніх вчених, філософів, архітекторів, намагаються не тільки наслідувати своїх попередників, але й перевершити їх .Необхідно зауважити і на те, що культура Відродження мала і середньовічні корені ( світські традиції, традиції міської, народної і лицарської культури ). Далі слід зосередити увагу на головних рисах епохи Відродження. Перш за все, це антропоцентризм, тобто уявлення, за якими людина є центром Всесвіту і кінцевою метою світобудови. Ідея самоцінності і самодіяльності людини була неможливою ні в античну епоху, ні в середньовіччя. Важливими рисами культури Відродження було пробудження національної самосвідомості у всіх європейських країнах та її зорієнтованість на "омолодження" і регенерацію часу, бо констатуючим елементом суспільно-художньої свідомості Ренесансу було почуття оновлення, юності, молодості.

Друге питання: Студенти повинні засвоїти те, що розклад феодалізму і зародження буржуазних відносин в добу Ренесансу призвели до зростання в суспільстві ролі людей з новими ідеалами та цінностями, які здобували собі визнання не походженням, а розумом та здібностями - філософів, поетів, інженерів і т.д. їх називали гуманістами, так як в центр свого світогляду вони ставили людину , а не божественне, потойбічне. Вони визнавали земне існування єдино реальним, а людське тіло розглядали не як щось гріховне, а як дуже важливий фактор в житті. Гуманістами було багато зроблено для збереження, осмислення та пропаганди античної культурної спадщини, бо в ній вони відчули дух гуманізму, природний інтерес до всього земного. Студентам необхідно зупинитися на філософській основі ренесансного світогляду -неоплатонізмі, показати відмінність ренесансного неоплатонізму від античного і середньовічного.

А на завершення питання звернутися до аналізу літературних і публіцистичних творів і показати , що повернення до античних традицій , інтерес до античності проявився не тільки в друкуванні творів античних авторів , а й відкритті в університетах кафедр стародавніх мов. Ідеї античного гуманізму були продовжені, розвинуті поетами і письменниками Відродження (Данте Алігієрі, Петрарка , Джовані Бокаччо , Мігель де Сервантес, Уільям Шекспір) ,в творах мислителів (А. Макіавелі,Е.Роттердамський , Ульріх фон Гуттен).

Розкриття третього питання слід розпочати з визначення того , що Відродження поділяється на італійське і північне , а італійське поділяється на ранній ренесанс (кватроченто)-ХVст.; високий ренесанс (чінквеченто)-90 рр. ХV ст. -30 рр. ХVІ ст.; пізній ренесанс—ХVІ ст. Італійському ренесансу передував проторенесанс ( дученто та треченто-кін. ХІІ -кін. ХІV ст.) , а період занепаду Ренесансу пов’язаний з ман’єризмом (зовнішнє наслідування взірців Високого Відродження в умовах кризи гуманістичної культури Відродження). На конкретних прикладах показати , що гуманістичний ідеал був втілений і збагачений художніми засобами в усіх періодах Ренесансу .

Проторенесанс утвердив новий тип культури і пов’язаний з містами Флоренція і Сіена , з творчістю Чимабуе, Джотто ді Бондоне , Сімоне Мартіні, Амброджо Лоренцетті та ін. Їх твори написані на релігійні сюжети , але мають реалістичні риси і в них знову з’являється перспектива.

В період раннього Відродження склалися різні живописні школи (Флорентійська, Умбрійська , Північноіталійська ,Венеціанська).

Студентам слід розкрити досягнення митців Раннього Відродження: повернення до пропорційності, реалізму, оволодіння законами перспективи, світла і тіні і т.д.На підставі рекомендованої літератури розкрити творчість Мазаччо, Донателло Брунеллескі, Боттічеллі, Пізанелло та ін.

Треба підкреслити , що "золотим віком" італійського Відродження стало мистецтво кінця ХV ст. Його творцями стали істинні титани епохи -Леонардо да Вінчі , Рафаель , Мікеланжело Буонаротті , видатні представники венеціанської школи -Джорджоне ,Тіціан. Останніми співцями ХVІ ст. були Веронезе і Тінторетто .

Аналіз Північного Відродження слід розпочати з його особливостей і характерних рис : опосередковане або відсутнє відродження традицій античності в мистецьких формах , збереження готичної напруженості в творах , поетизація простої людини та інше. А на завершення розглянути творчість братів Ван Ейків, Рогира Ван Дер Вейдена, Гуго Ван Дер Гуса, Ієронімуса Босха, Альбрехта Дюрера , Пітера Брейгеля Старшого , Ганса Гольбейна Молодшого.