7.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

Валютний рахунок – це рахунок, який відкривається в ко­мерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення певних видів валютних операцій. Операції на даному рахунку здійснюються на підставі розрахункових та касових до­кументів уста­новленої форми.

В Україні порядок відкриття та ведення валютних рахунків регламен­тується відповідною Інструкцією НБУ [7], згідно з якою уповноважені банки можуть відкривати поточні, депозитні, позичкові та кореспондентські рахунки в іно­земних валютах.

Всім суб’єк­там господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну ді­яльність, незалежно від форми власності дозволяється відкривати поточні валютні рахунки в різних уповноважених банках на території України. Від­криття підприємствами поточних рахунків в іноземному банку за кор­доном потребує індивідуальної ліцензії НБУ. При цьому підприєм­ство повинно надавати звітність за залишками коштів на таких рахунках та інші відомості за формою і в терміни, визначені НБУ.

Відкриття поточного рахунку в іноземній валюті аналогічне відкриттю поточного рахунку в національній валюті.

На поточний валютний рахунок можуть зараховуватись суми в іно­земній валюті, що надійшли як:

• експортна виручка;

• перерахування з поточних валютних рахунків інших українських під­приємств;

• внески та паї на оплату частки учасників у капіталі акціонерного това­риства або спільного підприємства;

• перерахування з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який є посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам;

• інші суми, які використовуються й отримуються в межах валютних операцій, дозволених банку ліцензією.

Суми, що перебувають на поточних валютних рахунках, можуть бути за розпо­рядженням власника рахунку:

• переведені за кордон у відповідній банківській формі за експорт­но-імпортними операціями власника рахунку;

• перераховані на рахунки зовнішньоторговельних організацій для подаль­шого переведення за кордон в оплату товарів, що імпортуються;

• перераховані на поточні рахунки інших українських і спільних підпри­ємств за оплату товарів (послуг), які виробляються (надаються) цими підприєм­ствами;

• використані на оплату заборгованості за кредитом в іноземній валюті, на оплату банківських комісійних та поштово-телеграфних витрат, витрат, що пов’я­зані з відрядженнями, а також на інші цілі.

Відкриття поточного валютного рахунку автоматично тягне за собою відкриття транзитного (розподільчого) валютного рахунку підприємства, ос­кільки на нього буде прово­дитись зарахування сум іноземної валюти, що надійшла від іноземних парт­нерів.

Для осіб – нерезидентів поточні валют­ні рахунки не відкри­ваються, для них існують особливі рахунки типу «Н» та «П».

Рахунок типу «Н» – це рахунок, який відкривається уповноваженим банком іноземним, дипломатичним, консульським, торговим та іншим офі­ційним представництвам, міжнародним організаціям і філіям, які кори­стуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представ­ництвам юри­дичних осіб-нерезидентів, установам або особам, що пред­ставляють їх інтереси в Україні та не займаються підприємницькою діяль­ністю на території України.

Рахунок типу «П» – це рахунок, який відкривається уповноваженим банком постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнарод­них організацій, створених у будь-якій організаційній формі без статусу юри­дичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприє­мницька діяльність нерезидента на території України.

Відкриття поточного рахунку в іноземній валю­ті для фізичних осіб (рези­дентів та нерезидентів) здійснюється на підставі договору та надання таких самих документів, що й при відкритті подібних рахунків у національній валю­ті. Для осіб – нере­зидентів додатково потрібно по­дати копію легалі­зованого дозволу централь­ного банку іноземної країни на відкриття відпо­від­ного рахунку та підтвердження джерел похо­дження валюти.

Нере­зидентам кредитні рахунки не відкриваються.

Обслуговування та закриття валютних рахунків здійснюється банком ана­логічно веденню рахунків в національній валюті.