
- •1. Замовник будівництва, підрядник, субпідрядник. Структура малої і великої будівельної організації
- •Структура малої буд.Організації
- •2. Методи організації будівництва. Переваги та недоліки.
- •3. Склад та зміст проекту організації будівництва (поб)
- •4. Склад та зміст проекту виконання робіт (пвр)
- •5. Виконавча документація під час будівництва
- •6. Організаційно-технічна підготовка будівництва(основні етапи та питання, що вирішуються при цьому)
- •7. Акти на приховані роботи. Визначення. Перелік робіт,на які вони складаються
- •8. Робоча сила та організація праці
- •9. Методи управління будівництвом
- •10. Будівельний генеральний план (основні вимоги до розміщення та основні комплекси)
- •11. Матеріально – технічне забезпечення будівництва. Логістика у мтз. Вартість матеріалів
- •12. Організація транспорту у будівництві. Основні види транспорту. Спец. Транспорт, схеми транспонування
- •13. Якість продукції, ознаки якості. Структура контролю якості у вітчизняному будівництві.
- •Ознаки якості:
- •14. Охорона навколишнього середовища. Основні вимоги. Форми фінансування.
- •15.Організація охорони праці та принципи триступеневої системи контролю за станом оп.
- •16. Травматизм у будівництві. Види травм
- •17. Ліцензування виконавців будівельно - монтажних робіт. Вимоги при отриманні ліцензії.
- •18. Специфікація продукції. Порядок специфікації.
- •19. Розрахунок та побудова календарного графіка. Розрахунок коефіцієнтів.
- •20. Які головні шляхи підвищення продуктивності праці в будівництві
- •21. Які основні особливості виконання будівельних процесів, як вони враховуються при технологічному проектуванні та виконанні будівельно-монтажних робіт?
- •22. Хто та яким чином контролює якість виконання будівельно-монтажних робіт?
- •23.Технічні засоби для виконання будівельно-монтажних робіт, ефективність їх використання.
- •24. Як організувується та виконується внутрішній контроль за якістю виконання будівельно-монтажних робіт?
- •25. Як забезпечується державний контроль за безпекою виконання робіт в будівництві
- •26.Хто відповідає за створення беспечних умов виконання будівельно- монтажних робіт, які основні заходи треба передбачати на будівельному майданчику при їх виконанні?
- •27. З якою метою треба розробляються технологічні карти на окремі види будівельно-монтажних робіт, які питання в них вирішуються?
- •28. Яку інженерну підготовку будівельного майданчика до будівництва треба проводити, які роботи на цьому етапі треба виконувати?
- •29. Які способи забезпечення стійкості (упередження обвалів) стінок виїмок ви знаєте, їх ефективність?
- •30. Палеві фундаменти: види, способи влаштування, ефективність.
- •31. Опалубка монолітних конструкцій: види, способи влаштування, ефективність.
- •32. Арматура монолітних залізобетонних конструкцій: види, індустріальні методи влаштування, контроль якості.
- •33. Технологія укладання та ущільнення бетонної суміші в монолітні залізобетонні конструкції.
- •34. Які умови треба забезпечити для твердіння бетону?
- •35. Особливості бетонування колон, стін висотою 3…5 м.
- •36. Робочі шви при бетонуванні монолітних залізобетонних конструкцій: коли, де, як влаштовуються?
- •37. Як забезпечується якість монолітних залізобетонних конструкцій? Основні операції, які контролюються.
- •38. Бетонування взимку: проблеми, способи вирішення, ефективність.
34. Які умови треба забезпечити для твердіння бетону?
Для набуття укладеною та ущільненою в опалубці бетонною сумішшю необхідної міцності та інших фізико-механічних характеристик їй треба створити відповідні сприятливі умови. На свіжоукладену бетонну суміш не можна передавати будь-які навантаження, особливо динамічні, які можуть руйнувати ще неміцну структуру бетону. По свіжоформованих конструкціях не можна навіть ходити, поки бетон не набере мінімальної міцності 1,5 МПа (це 24 години при температурі не менш 15°С). Найбільш сприятливими умовами для твердіння бетону є температура І5…20°С та вологість навколишнього середовища не менше 95%. Тому такі умови слід створювати за будь-яких природно кліматичних умов. Якщо на весь період твердіння бетону не очікується середньодобова температура нижче +5 °С і тимчасове зменшення температури нижче 0°С, бетон витримують в природних умовах, бо при цьому мінімальні витрати на догляд за ним. Незакриті опалубкою поверхні обов'язково закривають вологонепроникним або вологотривким матеріалом, щоб забезпечити необхідну вологість для твердіючого бетону. Особливо важливо витримувати необхідні умови в перші декілька діб, бо при температурі 15…200С за перші три доби бетон набирає біля 50% проектної, 28-добової міцності, а за 7 діб ‑ біля 70%. Якщо поверхня бетону висихає, її треба додатково зволожувати, але обов'язково треба, щоб поверхня була закрита вологотривким матеріалом і поливати його треба так часто, щоб він завжди був вологим.
Масивні конструкції влітку можуть перегріватися за рахунок екзотермії цементу, в результаті чого виникають суттєві температурні деформації, які можуть призвести до утворення тріщин. Тому треба слідкувати за температурою в товщі бетонного масиву та своєчасно, при необхідності, його охолоджувати.
Для цього завчасно, бетонуючи, в цих конструкціях залишають отвори (продухи), через які пропускають повітря або воду, для відбору зайвого тепла. Ці отвори бетонують після набору бетоном необхідної міцності, а отже, і вичерпання екзотермічного тепла цементу.
35. Особливості бетонування колон, стін висотою 3…5 м.
Так, колони бетонують на повну висоту без перерв, утворюють робочий шов горизонтальний по межі з'єднання її з ригелем (по його низу). Позначка бетонування повинна задаватися завчасно. На дно опалубки колони (її робочий шов з попередньо влаштованим верхнім обрізом фундаменту або забетованим ригелем чергового поверху) спочатку подається на товщину 5…7 см цементно-піщаний розчин складу 1:2, В:Ц не більше 0,5 з осадкою конусу 2…3 см. Потім подається бетонна суміш (рис. 3.11). Її висота вільного падіння повинна бути не більше 5 метрів, якщо немає перехресту хомутів. У разі більшої висоти колони або наявності перехресних хомутів для попередження розшарування необхідно влаштувати віброхоботи з гасителями швидкості, які у міру заповнення колони виймаються та демонтуються. Бетонну суміш подають партіями з товщиною шару не більше 1,25 довжини робочого органа вібратора. Після ретельного ущільнення подають нову порцію і її знову ущільнюють, заглиблюючи робочу частину вібратора в раніше укладений та ущільнений шар приблизно на 5…10 см. Термін ущільнення залежить від легкоукладальності бетонної суміші, тому повинен установлюватися експериментально, щоб забезпечити достатнє ущільнення бетонної суміші, головними ознаками якого є припинення її усідання, поява цементного молока на її поверхні, припинення виділення з неї бульбашків повітря.
Якщо колони мають перехресні хомути, то після бетонування їх на висоту до 2 м роблять перерву не менше ніж 40 хвилин, але не більше 2 годин, щоб забезпечити усідання бетонної суміші. Але треба продовжити бетонування до початку процесів тужавлення раніше укладеної бетонної суміші, щоб сумісно ущільнити раніше укладену суміш з черговою порцією. Крок перестановки вібраторів не повинен перевищувати півтора радіуса його дії (рис. 3.12).