28. Конструкція проїжджої частини наскрізних металевих залізничних прогінних будов з їздою низом.

Проїжджа частина

Стальні прогонові будови з балковими фермами складаються з проїжджої частини, головних ферм, поздовжніх і поперечних в'язей і оглядових установ (рис. 13.1)

Проїжджа частина може бути розташована понизу або поверху прогонової будови. Головні ферми із лінійних елементів мають різноманітні обриси поясів і системи решіток. Конструкція цих прогонових споруд легко піддається уніфікації та стандартизації.

Проїжджа частина стальних прогонових споруд з фермами складається з мостового полотна, поздовжніх балок з в'язями і поперечних балок.

Мостове полотно залізничних прогонових споруд з фермами влаштовується на дерев'яних або металевих поперечинах і на залізобетонних або стальних ребристих плитах.

М остове полотно з залізобетонною безбаластовою плитою складається з путьових рейок, контркутників, залізобетонної плити, тротуарів і перил.

Мостове полотно зі стальною ребристою плитою влаштовують при сумісній роботі балок проїжджої частини з поясами головних ферм. Стальний настил утворює з поздовжніми балками П-образну конструкцію і замінює собою поздовжні в'язі між балками. Застосування такого мостового полотна знижує масу проїжджої частини, але незначно збільшує витрату сталі.

Балочну клітку з поздовжніх і поперечних балок влаштовують в прогонових будовах з їздою понизу, а також з їздою поверху при відстанях між осями головних ферм більше 2,5м.

Розташування балок проїжджої частини буває в одному рівні (рис. 13.3, а), з верхніми або нижніми поясами поздовжніх або поперечних балок в одній площині (рис. 13.3, б), поверхове - в різних рівнях (рис. 13.3, в). Розташування балок однакової висоти в одному рівні спрощує конструкцію прикріплення поздовжніх балок до поперечних і звичайно застосовується в прогонових спорудах з їздою понизу.

29. Порядок розрахунку поперечних балок залізничних мостів на міцність за згинальним моментом та поперечною силою.

Розрахункова схема, навантаження, визначення зусиль

Розрахункова схема для поперечної балки приймається у вигляді простої балки з шарнірами на кінцях і прольотом, який дорівнює відстані між осями головних ферм.

П оперечна балка знаходиться під дією рівномірно розподіленого навантаження від власної ваги , нормативна величина якого знаходиться в межах

, та двох зосереджених сил Д, які прикладені в місцях прикріплення поздовжніх балок (рис. 9).

Зосереджені сили Д – опірний тиск поздовжніх балок від їх власної ваги (q_вл), ваги мостового полотна (q_мп) та тимчасового навантаження. Для визначення величини сил Д потрібно спочатку побудувати лінію впливу для сил Д, яка наведена на рис. 9. Параметри цієї лінії впливу:

Величини інтенсивності навантажень від власної ваги поздовжніх балок та мостового полотна ті ж самі, що і при розрахунках поздовжньої балки. Інтенсивність тимчасового вертикального навантаження визначається з урахуванням зазначених параметрів лінії впливу для сил Д.

Для подальших розрахунків будуть потрібні величини сил Д для розрахунків балки на міцність та витривалість. Вони визначаються за такими формулами: