
- •1. Матеріали металевих мостів та вплив різних домішок на розрахункові опори сталей
- •2. Наведіть і детально опишіть розрахункові схеми елементів секторних опорних частин
- •3. Характеристика з’єднань різного типу елементів металевого мосту.
- •4. Характеристика зварних з´єднань елементів металевого мосту
- •5. Характеристика з´єднань на високоміцних болтах (вмб) елементів металевого мосту.
- •6. Металеві прогонові будови мостів під високошвидкісний рух поїздів
- •7. Характеристика заклепочних з´єднань елементів металевого мосту.
- •8. Наведіть і детально опишіть розрахункові схеми елементів коткових опорних частин
- •9. Основні елементи прогінних будов металевих мостів з наскрізними головними фермами
- •10. Наведіть схему і опишіть конструкцію металевої залізничної прогінної будови з суцільною стінкою з їздою верхом
- •11. Наведіть схему і опишіть конструкцію металевої залізничної прогінної будови з суцільною стінкою з їздою низом
- •12. Наведіть схему і опишіть конструкцію металевої залізничної сталебетонної прогінної будови
- •14.Наведіть схему і опишіть конструкцію коробчатої металевої залізничної прогінної будови.
- •15. Наведіть схему і опишіть конструкцію мостового полотна з їздою на дерев’яних поперечинах.
- •16. Наведіть схему і опишіть конструкцію мостового полотна з їздою на металевих поперечинах.
- •17. Наведіть схему і опишіть конструкцію мостового полотна з їздою на залізобетонних плитах бмп.
- •18. Наведіть схему і опишіть конструкцію мостового полотна з їздою по ортотропній плиті.
- •19. Особливості прогонових будов автодорожніх та міських мостів.
- •20.Заходи щодо забезпечення безпеки руху на пішохідних та автодорожніх мостах.
- •21. Опишіть процедуру визначення зусиль в елементах наскрізних головних ферм з урахуванням гальмування і тимчасового вертикального навантаження с14.
- •22. Класифікація прогінних будов металевих мостів з наскрізними головними фермами
- •23. Історичний огляд розвитку форм решіток головних ферм прогінних будов металевих мостів
- •2 5. Описати порядок визначення зусиль в елементах головних ферм прогінних будов залізничних мостів з їздою низом від вітру.
- •26.Поздовжні горизонтальні, поперечні вертикальні і гальмові в'язі металевих прогінних будов.
- •27. Наведіть схеми нерозрізних прогінних будов металевих мостів і вкажіть їх недоліки та переваги.
- •28. Конструкція проїжджої частини наскрізних металевих залізничних прогінних будов з їздою низом.
- •29. Порядок розрахунку поперечних балок залізничних мостів на міцність за згинальним моментом та поперечною силою.
- •3 0. Особливості наскрізних металевих залізничних прогінних будов з їздою верхом
- •3 1.Типові прогінні будови залізничних металевих мостів.
- •32.Оглядові пристрої
- •33. Наведіть схеми нерозрізних прогонових будов металевих мостів, вкажіть їх недоліки і переваги
- •34. Наведіть схеми консольних прогінних будов металевих мостів і вкажіть їх недоліки та переваги
- •35. Улаштування опор і шарнірів консольних прогонових будов мет. Мостів
- •36. Схеми рамних прогінних будов мет. Мостів
- •37. Системи арочних металевих мостів.
- •38. Наведіть розрахунок поздовжніх балок залізничних мостів на міцність за згинальним моментом та поперечною силою.
- •5. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •5.2. Підбір перерізу поздовжньої балки
- •5.3. Перевірка перерізу балки на міцність за нормальними напруженнями.
- •5.4. Перевірка переріз балки за нормальними на витривалість
- •5.5. Перевірка перерізу балки за дотичними напруженнями.
- •39. Переваги та недоліки арочних прогінних будов металевих мостів.
- •40.Конструкція наскрізних арок металевих прогонових будов
- •41.Конструкція проїжджої частини і надарочної будови металевих мостів.
- •42.Опорні частини арочних прогонових будов.
- •43. Металеві прогонові будови, які утворені аркою із затяжкою.
- •44. Металеві прогонові будови з балками жорсткості, які підсилені гнучкими арками
22. Класифікація прогінних будов металевих мостів з наскрізними головними фермами
Пролетные строения со сквозными фермами применяются главным образом для перекрытия средних и больших пролетов, где балки со сплошными стенками получаются тяжелыми и сложными.
Стержневая ферма является как бы скелетом балки — вместо сплошного вертикального листа стенки здесь поставлена стержневая решетка, элементы которой вместе с поясами образуют геометрически неизменяемую систему. В стержневых фермах при узловой нагрузке все элементы работают на центральные осевые силы, что позволяет рационально использовать рабочие площади их сечений.
Однако при небольших пролетах экономия металла не достигается или получается незначительной из-за неизбежных излишков в площадях сечений стержней, обусловленных ограничениями в использовании малых номеров профильного проката, необходимостью выдерживать нормируемую гибкость стержней и т. п. Трудоемкость изготовления и общая стоимость сквозных ферм малых пролетов оказываются выше, чем балок со сплошной стенкой.
Точно установить границы целесообразного применения сквозных ферм не представляется возможным, так как они зависят от многих условий: состояния техники изготовления на заводах, условий перевозки и монтажа, строительной высоты, системы моста, качества стали. Решение вопроса каждый раз определяется конкретными условиями проектирования моста.
В мостах используются сквозные пролетные строения с разрезными, неразрезными и консольными фермами при езде поверху и понизу (рис.95).
Простейшее пролетное строение с ездой поверху (рис. 96) состоит из двух главных ферм, соединенных верхними и нижними продольными связями, а также опорными и промежуточными поперечными связями. Продольные связи формируются как горизонтальные фермы: их поясами служат пояса главных ферм.
Поперечные связи размещаются в плоскостях крайних и промежуточных стоек главных ферм. Расстояние между смежными узлами пояса фермы называют панелью.
Геометрическая неизменяемость пролетного строения, представляющего собой пространственную конструкцию, обеспечивается неизменяемостью шести его плоских граней: главных ферм, систем верхних и нижних продольных и опорных поперечных связей.
Полученную горизонтальную нагрузку ферма верхних продольных связей передает опорным поперечным связям, а последние — через опорные части на опоры моста. Горизонтальная нагрузка от нижних продольных связей передается непосредственно на опорные части пролетного строения.
Промежуточные поперечные связи предназначены выравнивать вертикальную нагрузку между главными фермами при неодинаковом их загружении и повышать сопротивление пролетного строения кручению. Кроме того, при современной технологии сборки больших пролетных строений без устройства поддерживающих подмостей (навесным или полунавесным способами) промежуточные поперечные связи должны обеспечивать геометрическую неизменяемость пролетного строения в процессе его сборки, когда одна из систем опорных поперечных связей отсутствует.
К
основным размерам пролетного строения
относятся: расчетный пролет
L,
высота ферм h,
измеряемая
между осями верхнего и нижнего поясов,
расстояние между фермами В,
длина
панели d
и
угол наклона раскосов
к вертикали та (рис. 97, а).
Высота
главных ферм h
при
езде поверху определяется, как правило,
требованиями вертикальной жесткости
и экономичности. Показателем
достаточной жесткости является величина
прогиба ферм от нормативной
временной вертикальной нагрузки. Для
железнодорожных мостов
прогиб не должен превышать 1/800 L,
а
для автодорожных моcтов
1/400 L.