10.Кругообіг води у природі та водний баланс.

Водні ресурси земної кулі в цілому не змінні. Проте вигляд їх і стан постійно змінюються під дією природних факторів та людини.

Кругообіг – безперервний процес циркуляції води, що відбувається під впливом сонячної енергії і сил тяжіння. Розрізняють три кругообіги:

1. Малий - спостерігається,коли волога, що випарувалась з океанів і морів конденсується над ними і у вигляді опадів повертається до них.

2. Великий – спостерігається, коли водяна пара з морів і океанів переноситься на материки і випадає у формі опадів.

3. Місцевий кругообіг – враховує атмосферні опади, які випадають на території регіону(суходіл і водоймища), а потім воду, яка притікає з інших регіонів або витік з цього регіону в інший.

Водний баланс суші – співвідношення припливу та витрати води з урахуванням зміни запасів за взятий інтервал часу. Залежність між припливом води і її витратами можна показати рівнянням водного балансу:

, де – атмосферні опади на сушу, А_о - – атмосферні опади на океани, В_с, В_о – випаровування з суші та поверхні океану, с – стік води з поверхні.

Елементами балансу води в природі є джерела надходження вологи (атмосферні опади, поверхгневі води, що надходять з підстилаючих шарів, води річок і озер, що надходять під час повеней і паводків) і елементи витрати вологи (випаровування з поверхні грунту, споживання води рослинами, відтік поверхневих і грунтових вод за межі ділянки, просочування грунтових вод в глибинні шари).

У водному балансі окремої території потрібно враховувати такий важливий елемент витрати вологи як її споживання людиною на різні цілі. Визначення регіонального кругообігу:

, де а_о, а_с – опади, що випали на водну поверхню і на сушу, е_о, е_с – випаровування з поверхні джерел і суші, и – кореляційний член, що показує кількість води, що відійшла або прибавилась в регіоні.

В гідрологічному аспекті розрізняють наступні роки:

1.Водний, або мокрий – кількість опадів перевищує норму.

2.Середній – кількість опадів,що випала дорівнює нормі .

3.Сухий – кількість опадів менше норми.

Кругообіг води дуже впливає на водний кадастр (документ, що враховує всі водні ресурси на даній території). На основі водного кадастру роблять розрахунки таких гідротехнічних споруд як водозабори, зрошувальні системи, системи водопостачання. Кадастр є основним документом ля обласних, регіональних та інших управлінь водного господарства.

11. Наноси та твердий стік. Види наносів, мутність.

Твердий стік річки - сумарна кількість змішаних і донних наносів за певний проміжок часу (як правило, за рік). Кількість наносів, які транспортуються водним потоком через живий переріз річки за одиницю часу - називається витратою наносів.

Річковими наносами називаються тверді частинки, які переносяться потоком і формують руслові і заплавні відклади. Річкові наноси утворюються з продуктів вивітрювання і водної ерозії гірських порід і ґрунтів. Поверхневий стік поділяється на донний і змішані наноси. Вони відрізняються розміром твердих частинок, які приводять до зміни гідравлічної швидкості цих частин. Гідравлічна швидкість – швидкість випадання наносів у воді, яка не має руху. Донні часинки в цих випадках осідають з більшою гідравлічною швидкістю, ніж змішані. При русі природних джерел (річки) донні наноси починають випадати якщо швидкість річки зменшується до 0,5 м/с. Змішані частинки випадають якщо швидкість течії зменшується до 0,2-0,1 м/с. Змішані наноси визначають мутність води. Кількість завислих наносів, які утримуються в одиниці об’єму води, називається мутністю води (). Мутність води визначається на гідрологічних постах і вимірюється в г/м³. За даними спостережень складаються карти мутності води для певних територій.