3. Гідравлічні елементи річки, 5. Основні параметри річкового басейну

Гідравлічними елементами річки є витрати води, швидкість потоку, середня глибина води, змочений периметр, гідравлічний радіус, площа живого перерізу.

1)Витрати – кількість води, яка протікає через площу живого перерізу русла за одиницю часу.

Q м³ /рік Формула Костелі - плоша живого перерізу,

V_сер – середня швидкість води у перерізі.

Живий переріз – та частина поперечного русла, яка зайнята водою.

Витрати малих потоків можливо визначити практично такими устроями як водозлив. Водозливи можуть бути: трикутні, трапецеїдальні, прямокутні.

2)Швидкість потоку V (M\C)

Будь-який поток складається з безлічі струмків, кожний із яких має місцеву швидкість. В потоках рідини прийнято визначити середню швидкість, яка виміряється спеціальними приладами (поплавки та ін.).

В тих випадках, коли неможливе застосування вимірювальних приладів швидкість розраховують аналітично за емпіричними формулами. Найбільш поширенішою формулою є формула Шезі:

– швидкісний коефіцієнт, розраховується по формулі Павловського.

n – шорсткість русла, залежить від грунтів та гірських порід. Знаходиться дослідно, при практичних розрахунках із довідників.

R – гідравлічний радіус русла. Це відношення площі живого перерізу до змоченого периметру.

Y – показник степеню, який враховує розміри русла та швидкість його берегів і дна. Визначається по емпіричним формулам.

і – уклон потоку якшо рух рівномірний.

Формула Шезі застосовується в річках з рівномірним рухом води, коли режим руху наближений до ламінарного. Для передгірських і гірських річок, в яких режим руху близький до турбулентного, середню швидкість розраховують за формулою Срібного:

_{, де а – коефіцієнт, що враховує опір в потоці.}

3)Середня глибина води – показує в числовому значенні рівні води в руслі, які можуть бути. h_сер , м

РНВ – рівень низької води.

РСВ – рівень середньої води.

РВВ – рівень високої води

4)ω – площа живого перерізу. Живий переріз русла – переріз русла заповнений водою. ω=В Н_сер.

5)χ – змочений периметр. Лінія по поперечному перерізу русла, яка сполучається з руслом.

6)R – Гідравлічний радіус русла – відношення площі живого перерізу до до змоченого периметру.

4. Детальне розмічування опор моста: на суходолі при спорудженні фундаменту у відкритому котловані за допомогою горизонтальної обноски.

Розмічування виконується за допомогою обноски – суцільна чи не суцільна огорожа із обрізних дошок, верхній зріз яких встановлюється на 1-му рівні за допомогою будівельного рівня. Дошки кріпляться до дерев’яних стовпів, забитих в землю.

Верхні зрізи обноски утворюють прямокутник. Встановивши теодоліт в центрі опори, який був намічений на попередньому етапі, візують його бісектор на створні стовпи( на забиті в них цвяхи), потім на верх дошок обноски і перетину візирного променю з верхом, потім цвяхами закріплюють поперечну та повздовжню вісі опори. Від цих цвяхів, закріплюючих вісі опори на обновці відкладають спочатку проектні віддалі до ліній контурів бровок і дна котловану, закріплюючи кінці відкладених відрізків цвяхами, які взяті з робочих креслень опори. Таким же чином від цвяхів, закріплюючих вісі опои відкладають проектні віддалі до ліній контурафундамента опори. Після цього між протилежними цвяхами, що закріплюють лінії контуру бровки котловану натягують монтажні струни, в точках перетину монтажних струн підвішують ниткові віски, проектуючи таким чином ці тт. на землю. Після цього починають рити котлован. При ритті котловану періодично передають з тимчасового репера, закладеного поблизу від котловану позначку на дно і роблять це до того, як досягли при ритті проектної позначки дна. Після досягнення проектної позначки за допомогою вісків , підвішених в тт. перетину монтажних струн, проектують на дно котлована, ці тт. Після цих операцій будують фундамент опори, після досягнення проектної позначки його верхньої поверхні з т. перетину його монтажних струн, проектують центр опори на верхню поверхню фундамента і від цієї проекції і вісі опори розмічують нижній контур тіла опори і потім починають будувати тіло опори. В ході зведення опори її вісі і її центр переносять теодолітом, встановленим на створних стовпах, закріплюючих вісі опори, на гору опори. Аналогічно виносять на гору другі половини опор, залишившихся 3-х пар створних стовпів отримавши таким чином по 4 риси на нижньому і верхньому краю. Натягнувши шнури між протилежними рисами верхнього краю отримують таким чином центр опори, періодично з тимчасового репера передають позначку на зведений рівень верха опори.