- •Первіснообщинний лад - доба кам”яного віку,епоха міді-бронзи на території України.Трипільська культура.
- •Формування цивілізованого суспільства на території України у добу раннього залізного віку: кіммерійці,скіфи,сармати та античні держави Північного Причорномор”я.
- •Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів сер.9- сер.10ст.
- •Держава та суспільство Київської Русі середини 10-поч.11 ст. Русь в системі міжнародних стосунків.
- •Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади в період стабілізації та розквіту Київської Русі ( 11- поч. 12 ст.) .
- •Південно- Західна Русь у період феодальної роздробленості.ВеликеГалицько-Волинське князівство, етапи державного розвитку.
- •Монгольський фактор в руській історії : сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на південно-західних і північно-руських землях.
- •Інкорпорація українських земель у державно-політичні і соціально-економічні системи Литви, Польщі та інших держав ( сер.14-сер.16 ст.) .
- •Українські землі у складі Речі Посполитої : політичний та соціально-економічний розвиток ( др. Пол. 16- сер. 17 ст. ).
- •Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу ( 15 - сер. 17 ст. ) .
- •Українська національна революція (1648 - 1676 рр.) та створення козацько-гетьманської держави. Козацько-старшинські літописи та їх історичне значення.
- •Україна за часів гетьмана і. Мазепи та інкорпорації до складу Росії ( кін.17 ст.- 18 ст.).
- •Спроби збереження та причини і фактори втрати державної незалежності України у 18 ст.
- •Імперська національно-регіональна політика урядів Росії та Австро-Угорщини на українських землях у і пол. 19 ст.
- •Генезис українського національного руху в і пол. Хіх ст. „Руська трійця”, Кирило-Мефодіївське братство.
- •Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (іі пол. Хіх - поч. Хх ст.).
- •Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі Західної України (50-і рр.- 80-і рр. Хіх ст. ).
- •Українська національна державність у 1917- 1919 рр.: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія .
- •Утвердження радянсько-комуністичного режиму в Україні у 1919 - 1920 рр.
- •Неп в Україні : причини появи, особливості, досягнення та прорахунки.
- •Соціально-економічні перетворення в Україні 20-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та її наслідки.
- •Політика „коренізації” в Радянській Україні 20-30-х рр. : причини, суть, зміст, значення.
- •29. „Українське питання” напередодні та початковому етапі Другої світової війни.
- •30. Україна у роки другої світової війни. Рух опору.
- •31. Повоєнна відбудова і розвиток України у 1945-серед. 50-х рр.; Основні тенденції та особливості .
- •32. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного та економічного життя в срср (сер.50-х-сердед.60-х рр.).
- •33. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ у 60-х - сер. 80-х рр.
- •Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та спецефіка.
- •Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості реалізації (1985- 1991 рр.).
- •Проголошення суверінетету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибору Президента України. (1990-грудень 1991).
- •Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси, особливості.
- •40. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України та зміни до неї.
- •41. Україна на сучасному етапі 1994-2005 рр. : тенденції політичного, соціально-економічного, культурного розвитку.
- •42. Україна у сітовому співтоварстві. Зовнішня політика держави, основні напрями та тенденції розвитку на сучасному етапі.
Українська національна революція (1648 - 1676 рр.) та створення козацько-гетьманської держави. Козацько-старшинські літописи та їх історичне значення.
Цей визначний для українського народу процес вібувався в умовах жорстокої боротьби проти польських поневолювачів. Аналізуючи діяльність Б. Хмельницького у державному будівництві, можна вважати його творцем української національної держави, боротьба за незалежність якої відіграла виняткоово важливу роль урозвитку національної самосвідомості українського народу. Можна виділити такі основні етапи розробки програми державного будівництва та боротьби за її реалізацію :
перший - (лютий-вересень 1648 р.)- формується ідея автономії для козацького регіону (центральна та південна частина Київського воєводства) у складі Речі Посполитої ;
другий (вересень 1648- серпень 1649 рр.) - завершується процес розробки політичної програми, яка вперше в історії української політичної думки передбачила створення незалежної держави в межах усіх етногорафічних земель України; усвідомлюється право на територіально-етнічну спадщину Київської Русі.;
третій (вересень 1649 - червень 1651 рр.) - крах , внаслідок позиції Кримського ханства, спроб добитися реалізації програми створення незалежної національної держави;
четвертий (липень 1651- березень 1654 рр.) - невдачі у боротьбі за збереження автономії козацької України в межах Речі Посполитої і пошук оптимальног варіанту шляхом прийняття протекції російського царя чи турецького султана. Укладення Переяславського договору з Росією про входження Української держави до складу Росії.
В ході визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. на території Брацлавського , Київського і Чернігівського воєводств ( близько 200 тис. кв.км.) в основному завершився процес складання національної держави. Оскільки державний апарат формувався на зразок установ, що існували в Запорозькій Січі, то Українська держава за формою правління і устроєм основних інститутів політичної влади істотно відрізнялась від монархій Європейського континенту - вона була республікою. Враховуючи провідну роль козацтва в її утворенні, можна назвати нову державу,яка з”явилася на політичній карті Європи в сер.17 ст. Українською козацькою республікою , яка мала свої ознаки : перша - політична влада (гетьман), друга - територія ; третя - політико-адміністративний устрій (військова рада , рада генеральної старшини, полкова і сотенна адміністрація, курінні і городові атамани , генеральні писар,осавули, обозний, суддя,бунчужний, хорунжий, підскарбій); четверта - суд і судочинство, фінансова система та податки ; п”ята - військо; шоста- соціальна структура населення (духовенство, міщанство, селянство ); сьома - міжнародна (уряд Б. Хмельницького визнали Венеція, Валахія, Швеція, та ін. Незважаючи на дипломатичну протидію шляхетської Польщі та її союзників, Україна закріпилася на міжнародній арені як суверенна, незалежна держава.
Україна за часів гетьмана і. Мазепи та інкорпорації до складу Росії ( кін.17 ст.- 18 ст.).
В соціальній політиці Мазепа, як і його попередники, спирався на коацьку старшину. Він намаговся відмежувати козацький клас від селян і щоб надалі не допускати селян до козацького реєстру. Бажав створити заможну, освічену верству аристократії, на яку можна було б сперти державну будову. До великого зросту дійшла тоді також організація бунчукових товаришів, в якій виховувалася старшинська молодь.
Але одночасно Мазепа не дозволяв надмірно пригнічувати селянство. В 1681 р. Мазепа оголосив новий універсал, щоб ніхто з землевласників не накладав на селян надто великих робіт і поборів та не пригнічував поспільства; селянам дозволено вносити скарги на панів до суду. Разом з тим Мазепа перевіряв права старшини на війскові землі і тим, що не виконали державнох служби, наказав землі відбирати.
Мазепа намагався також зреформувати систему податків, щоб не обтяжувати надмірно народ, намагався усунути надужиття , що появилися при орендах, і наказав дати народові деякі полегші: дозволити селянам курити горілку на власну потребу - на весілля та христини.
За єдину реальну основу тогочасної української політики він уважав співпрацю з Москвою. Передусім була надія за допомогою Москви поширити територію Гетьманщини: здобути від Польщі Правобережжя, а від Криму і Туреччини степову смугу над Чорним і Азовським морем. Мазепа нав”язав зв”зки з молодим царем Петром у перші дні, як той тільки захопив владу, придбав його довір”я і зумів приєднати царя для своїх планів. Мазепа залишився щирим прихильником союзу з Московщиною - аж до часу, коли Петро почав ламати основи української державності; тоді він почав шукати іншого політичного шляху.