- •Первіснообщинний лад - доба кам”яного віку,епоха міді-бронзи на території України.Трипільська культура.
- •Формування цивілізованого суспільства на території України у добу раннього залізного віку: кіммерійці,скіфи,сармати та античні держави Північного Причорномор”я.
- •Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів сер.9- сер.10ст.
- •Держава та суспільство Київської Русі середини 10-поч.11 ст. Русь в системі міжнародних стосунків.
- •Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади в період стабілізації та розквіту Київської Русі ( 11- поч. 12 ст.) .
- •Південно- Західна Русь у період феодальної роздробленості.ВеликеГалицько-Волинське князівство, етапи державного розвитку.
- •Монгольський фактор в руській історії : сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на південно-західних і північно-руських землях.
- •Інкорпорація українських земель у державно-політичні і соціально-економічні системи Литви, Польщі та інших держав ( сер.14-сер.16 ст.) .
- •Українські землі у складі Речі Посполитої : політичний та соціально-економічний розвиток ( др. Пол. 16- сер. 17 ст. ).
- •Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу ( 15 - сер. 17 ст. ) .
- •Українська національна революція (1648 - 1676 рр.) та створення козацько-гетьманської держави. Козацько-старшинські літописи та їх історичне значення.
- •Україна за часів гетьмана і. Мазепи та інкорпорації до складу Росії ( кін.17 ст.- 18 ст.).
- •Спроби збереження та причини і фактори втрати державної незалежності України у 18 ст.
- •Імперська національно-регіональна політика урядів Росії та Австро-Угорщини на українських землях у і пол. 19 ст.
- •Генезис українського національного руху в і пол. Хіх ст. „Руська трійця”, Кирило-Мефодіївське братство.
- •Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (іі пол. Хіх - поч. Хх ст.).
- •Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі Західної України (50-і рр.- 80-і рр. Хіх ст. ).
- •Українська національна державність у 1917- 1919 рр.: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія .
- •Утвердження радянсько-комуністичного режиму в Україні у 1919 - 1920 рр.
- •Неп в Україні : причини появи, особливості, досягнення та прорахунки.
- •Соціально-економічні перетворення в Україні 20-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та її наслідки.
- •Політика „коренізації” в Радянській Україні 20-30-х рр. : причини, суть, зміст, значення.
- •29. „Українське питання” напередодні та початковому етапі Другої світової війни.
- •30. Україна у роки другої світової війни. Рух опору.
- •31. Повоєнна відбудова і розвиток України у 1945-серед. 50-х рр.; Основні тенденції та особливості .
- •32. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного та економічного життя в срср (сер.50-х-сердед.60-х рр.).
- •33. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ у 60-х - сер. 80-х рр.
- •Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та спецефіка.
- •Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості реалізації (1985- 1991 рр.).
- •Проголошення суверінетету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибору Президента України. (1990-грудень 1991).
- •Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси, особливості.
- •40. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України та зміни до неї.
- •41. Україна на сучасному етапі 1994-2005 рр. : тенденції політичного, соціально-економічного, культурного розвитку.
- •42. Україна у сітовому співтоварстві. Зовнішня політика держави, основні напрями та тенденції розвитку на сучасному етапі.
Держава та суспільство Київської Русі середини 10-поч.11 ст. Русь в системі міжнародних стосунків.
Часи князювання Ольги (965-972) та Святослава ( 964- 972 ) значною мірою характеризувалися тими ж самими рисами, що й попередні. На паритетному рівні провадяться русько- візантійські переговори; під тиском руської воєнної могутності гине Хозарський каганат; феодалізація внутрішніх районів країни виходить на якісно новий рівень, коли місцеві князівські династії поступово потрапляють під цілковиту зверхність центральної влади або ж замінюються представниками великокнязівської родини. Крім активної внутрішньополітичної діяльності , Ольга підтримувала зносини з європейськими країнами, насамперед з Візантією. У 957 р. вона відвідала Царгород , де була прийнята імператором Константином Багрянородним і патріархом.
Яскравою фігурою був її син , князь Святослав,- природжений воїн, який не тільки блискуче здійснював тактичні операції, а й розробляв тривалі стратегічні кампанії - 964 р. - похід на Оку і Волгу; 965 р. - завдав удару Хозарському каганату, Північному Кавказу; 966 р. - обклав даниною в”ятичів. Повертаючись зі своїми військами з Болгарії на Русь після виснажливих битв із переважаючими силами візантійського імператора Цимісхія , Святослав загинув біля Дніпровських порогів від рук печінігів.
Логічне завершення політика руських князів 9- 10 ст. дістала за Володимира ( 980- 1015 ) . В ці часи Русь утвердилася на провідних позиціях серед найрозвинутіших країн середньовічної Європи. На рубежі тисячоліть проводиться реформа структури державного правління , в результаті якої чільні посади в керівництві почали обіймати тільки члени великокнязівської родини, а система взаємовідносин між сюзеренами та васалами стала чітко зарегламентованою.
У соціально-політичній сфері стосунки різних груп панівної верхівки розвивалися в діалектично пов”язаній опозиції двох основ - державної та родової. До верхніх щаблів соціальноої ієрархії прагнули як представники племінної верхівки, так і безрідні, але повністю віддані великому князеві та його оточенню вихідці з різних земель і народів. Наприкінці 10 ст. відбулися корінні зміни ідеологічної системи - вона була приведена у відповідність до соціально-економічної структури феодалізованого суспільства. У результаті прийняття нової релігії Київська держава стала ідеологічним партнером бідьшості країн середньовічної Європи. Нова релігія більш відповідала соціально-економічній моделі феодалізму. Але все ж після запровадження християнства на Русі стара й нова ідеологічні системи довгий час співіснували , а вірування були значною мірою синкретичними.
Київська Русь розвивалася як могутній державний організм, який активно впливав на всі сфери життя середньовічної Європи. По смерті свого батька Володимира, Ярослав Мудрий розпочав боротьбу з своїм братом Святополком за київський стіл. Після тривалого збройного конфлікту він досяг мети і правив Руссю з 1019 по 1054 р. Ярослав успішно продовжив політику Володимира. Були налагоджені стосунки з більшістю європейських держав, у тому числі й через династичні шлюби. Зрослий економічний потенціал країни дав змогу ще більше стабілізувати кордони. На міжнародній арені послідовно проводився курс на піднесення пріоритету Русі. Зокрема , це відбилося у спробі вивести руську церкву з-під надмірної залежності від Візантії, коли на її чолі без узгодження з константинопольським патріархом було поставлено не грека , а русина Іларіона.