- •Первіснообщинний лад - доба кам”яного віку,епоха міді-бронзи на території України.Трипільська культура.
- •Формування цивілізованого суспільства на території України у добу раннього залізного віку: кіммерійці,скіфи,сармати та античні держави Північного Причорномор”я.
- •Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів сер.9- сер.10ст.
- •Держава та суспільство Київської Русі середини 10-поч.11 ст. Русь в системі міжнародних стосунків.
- •Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади в період стабілізації та розквіту Київської Русі ( 11- поч. 12 ст.) .
- •Південно- Західна Русь у період феодальної роздробленості.ВеликеГалицько-Волинське князівство, етапи державного розвитку.
- •Монгольський фактор в руській історії : сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на південно-західних і північно-руських землях.
- •Інкорпорація українських земель у державно-політичні і соціально-економічні системи Литви, Польщі та інших держав ( сер.14-сер.16 ст.) .
- •Українські землі у складі Речі Посполитої : політичний та соціально-економічний розвиток ( др. Пол. 16- сер. 17 ст. ).
- •Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу ( 15 - сер. 17 ст. ) .
- •Українська національна революція (1648 - 1676 рр.) та створення козацько-гетьманської держави. Козацько-старшинські літописи та їх історичне значення.
- •Україна за часів гетьмана і. Мазепи та інкорпорації до складу Росії ( кін.17 ст.- 18 ст.).
- •Спроби збереження та причини і фактори втрати державної незалежності України у 18 ст.
- •Імперська національно-регіональна політика урядів Росії та Австро-Угорщини на українських землях у і пол. 19 ст.
- •Генезис українського національного руху в і пол. Хіх ст. „Руська трійця”, Кирило-Мефодіївське братство.
- •Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (іі пол. Хіх - поч. Хх ст.).
- •Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі Західної України (50-і рр.- 80-і рр. Хіх ст. ).
- •Українська національна державність у 1917- 1919 рр.: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія .
- •Утвердження радянсько-комуністичного режиму в Україні у 1919 - 1920 рр.
- •Неп в Україні : причини появи, особливості, досягнення та прорахунки.
- •Соціально-економічні перетворення в Україні 20-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та її наслідки.
- •Політика „коренізації” в Радянській Україні 20-30-х рр. : причини, суть, зміст, значення.
- •29. „Українське питання” напередодні та початковому етапі Другої світової війни.
- •30. Україна у роки другої світової війни. Рух опору.
- •31. Повоєнна відбудова і розвиток України у 1945-серед. 50-х рр.; Основні тенденції та особливості .
- •32. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного та економічного життя в срср (сер.50-х-сердед.60-х рр.).
- •33. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ у 60-х - сер. 80-х рр.
- •Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та спецефіка.
- •Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості реалізації (1985- 1991 рр.).
- •Проголошення суверінетету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибору Президента України. (1990-грудень 1991).
- •Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси, особливості.
- •40. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України та зміни до неї.
- •41. Україна на сучасному етапі 1994-2005 рр. : тенденції політичного, соціально-економічного, культурного розвитку.
- •42. Україна у сітовому співтоварстві. Зовнішня політика держави, основні напрями та тенденції розвитку на сучасному етапі.
41. Україна на сучасному етапі 1994-2005 рр. : тенденції політичного, соціально-економічного, культурного розвитку.
Після президенстських виборів 1994 р. Розвиток зовнішньої політики України пішов шляхом модифікації, розстановки нових акцентів у пріоритетах модифікації було проголошено виваженість, прагматизм, раціональність, професіоналізм. Зміна принципів суттєво вплинула на трансформацію моделі зовнішньої політики України в цілому. Зов. Політика України стала спробою не тільки прагматично підійти до задоволення потреб та інтересів нашої держави, а і намагання врахувати специфічні риси менталітету, традиції та зовнішньополітичні орієнтації населення. Важливим аспектом у процесі формування концепції зовнішньополітчного курсу стало прийняття нової Конституції України, яка юридично закріпила принципи зовнішньополітичної діяльності, спрямовані на забезпечення національних інтересів і безпеки України. В основу зовнішньополітичної моделі України покладено концепцію „мосту між Заходом і Сходом”. На початку 2005 р. У зовнішньополітичній діяльності України чіткіше окреслився євроінтеграційний напрямок, розпочалися трансформації у діяльності МЗС, орієнтовані на зміну іміджу України на міжнародній арені.
Президент Кучма в жовтні 1994 р. Проголосив нову соціально-економічну стратегію в якій було визначено такі основні напрямки:
фінансова стабілізація - послаблення податкового пресу, подолання платіжної кризи, поглиблення банківської реформи;
регульована та контрольована державою лібералізація цін;
докорінна структурна перебудова виробництва з метою створення ринкової економіки на основі розширення приватного сектору;
децентралізація управління економікою;
лібералізація зовнішньоекономічних зв”язків, чітке визначення пріоритетів у регіональному спрямуванні зовнішньоекономічної політики;
соціальний захист, що передбачав докорінні реформи заробітної плати, соціальної допомоги та соціального страхування, передання через акції в приватне користування населення державного майна.
Реалізація нового економічного курсу виявила суттєві недоліки запропонованої системи моделі реформування. По-перше:
-ринок не може регулювати ціни природних монополістів;
-глибокі структурні зміни не можливі лише на основі ринкових стимулів, вони відбуваються з допомогою державного програмування;
-ринок погано розв”язує соціальні проблеми і проблеми не виробничої сфери.
Зі зміною влади в Україні в основу діяльності новоствореного уряду було покладено програму „На зустріч людям” (лютий 2005), яка окреслила його базові принципи: віра, справедливість, гармонія, безпека. У сфері економіки уряд визначив пріоритетними завданнями: забезпечення вільного рівноправного доступу суб”єктів підприємницької діяльності до всії сфер ринку; створення системи протидії (тіньовій) приватизації; реалізацію регіональної політики на принципі перерозподілу ресурсів на коритсть територій що потребують підтримки; формування конкурентного на внутрішньому і зовнішньому ринку виробничого потенціалу;
У соціальній сфері передбачалося подолання бідності шляхом створення економіко-правових умов для збільшення доходів, зростання економічної активності населення та зменшення його розшарування з рівнем доходів; удосконалення соціально-трудових відносин, зростання рівня зайнятості;
Характерною особливістю сучасного стану культури є неоднозначність процесів у гуманітарній сфері. Так, домінування плюралізму в духовному розвитку суспільства дає змогу ознайомити широкий загал із шедеврами світової культури, які ранше з ідеологічних причин були не доступними; стимулює творчу активність митців, але водночас плюралізм відкриває шлях для проникнення в духовну сферу антикультури, пропагуючи насилля, антигуманність.