- •Первіснообщинний лад - доба кам”яного віку,епоха міді-бронзи на території України.Трипільська культура.
- •Формування цивілізованого суспільства на території України у добу раннього залізного віку: кіммерійці,скіфи,сармати та античні держави Північного Причорномор”я.
- •Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів сер.9- сер.10ст.
- •Держава та суспільство Київської Русі середини 10-поч.11 ст. Русь в системі міжнародних стосунків.
- •Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади в період стабілізації та розквіту Київської Русі ( 11- поч. 12 ст.) .
- •Південно- Західна Русь у період феодальної роздробленості.ВеликеГалицько-Волинське князівство, етапи державного розвитку.
- •Монгольський фактор в руській історії : сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на південно-західних і північно-руських землях.
- •Інкорпорація українських земель у державно-політичні і соціально-економічні системи Литви, Польщі та інших держав ( сер.14-сер.16 ст.) .
- •Українські землі у складі Речі Посполитої : політичний та соціально-економічний розвиток ( др. Пол. 16- сер. 17 ст. ).
- •Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу ( 15 - сер. 17 ст. ) .
- •Українська національна революція (1648 - 1676 рр.) та створення козацько-гетьманської держави. Козацько-старшинські літописи та їх історичне значення.
- •Україна за часів гетьмана і. Мазепи та інкорпорації до складу Росії ( кін.17 ст.- 18 ст.).
- •Спроби збереження та причини і фактори втрати державної незалежності України у 18 ст.
- •Імперська національно-регіональна політика урядів Росії та Австро-Угорщини на українських землях у і пол. 19 ст.
- •Генезис українського національного руху в і пол. Хіх ст. „Руська трійця”, Кирило-Мефодіївське братство.
- •Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (іі пол. Хіх - поч. Хх ст.).
- •Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі Західної України (50-і рр.- 80-і рр. Хіх ст. ).
- •Українська національна державність у 1917- 1919 рр.: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія .
- •Утвердження радянсько-комуністичного режиму в Україні у 1919 - 1920 рр.
- •Неп в Україні : причини появи, особливості, досягнення та прорахунки.
- •Соціально-економічні перетворення в Україні 20-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та її наслідки.
- •Політика „коренізації” в Радянській Україні 20-30-х рр. : причини, суть, зміст, значення.
- •29. „Українське питання” напередодні та початковому етапі Другої світової війни.
- •30. Україна у роки другої світової війни. Рух опору.
- •31. Повоєнна відбудова і розвиток України у 1945-серед. 50-х рр.; Основні тенденції та особливості .
- •32. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного та економічного життя в срср (сер.50-х-сердед.60-х рр.).
- •33. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ у 60-х - сер. 80-х рр.
- •Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та спецефіка.
- •Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості реалізації (1985- 1991 рр.).
- •Проголошення суверінетету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибору Президента України. (1990-грудень 1991).
- •Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси, особливості.
- •40. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України та зміни до неї.
- •41. Україна на сучасному етапі 1994-2005 рр. : тенденції політичного, соціально-економічного, культурного розвитку.
- •42. Україна у сітовому співтоварстві. Зовнішня політика держави, основні напрями та тенденції розвитку на сучасному етапі.
Неп в Україні : причини появи, особливості, досягнення та прорахунки.
Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Господарство опинилося в стані глибокої кризи. Практично припинилося виробництво товарів. Українські землі поділили радянська Росія, Польща, Румунія, Чехословаччина. В роки громадянської війни була запроваджена політика „воєнного комунізму”. Відповідно до неї проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, на селі запроваджувалася продрозкладка, за якою селянам залишали мінімальні норми продовольства, решта конфісковувалась державою. „Воєнно-комуністичні” методи та розруха швидко руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення.
Введена відповідно до рішень Х з”їзду РКП(б) у березні 1921р.. Хоча в постанові з”їзду мова йшла тільки про надання селянам можливості використовувати надлишки продукції в місцевому господарському обороті (продавати її на містечкових сільських базарах). Та всі розуміли, що фактично легаллізується , хоч і не повною мірою, звичайна приватна торгівля, яка раніше існувала підпільно, головним чином у формі так званого мішечництва.
НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкового розвитку та ринкових відносин. Йшлося про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацією частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, про допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізацію фінансової системи, про подолання інфляційних процесів, Тепер замість реквізиції зерна, селянство обкладалося помірним податком. Сплативши його , селянин міг продавати надлишки зерна на свій розсуд і за власними цінами. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася кооперація. Були створені умови для організації народного господарства на принципах ринкової системи. І це почало давати результати. Швидкими темпами розвивалося сільське господарство, зростала його продуктивність. У 1927р. оброблялося на 10% землі більше, ніж у 1913р.. Виробництво предметів споживання сягнуло довоєнного рівня. З”явилася так звана нова буржуазія - орендатори, маклери, комісіонери, торгівці-оптовики, промисловці. Їх називали „непманами”- людьми непу. Діяльність НЕПу допомагала швидкому виведенню країни з економічного хаосу і розрухи. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала в руках держави.
Однак у 1928р., НЕП закінчила свою недовгу історію. Радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства.