7. Польові роботи при геодезичному трасуванні

Роботи при трасуванні лінійних споруд включають розроблення проекту, рекогносцировку трас, розбивку пікетажу, нівелювання тра­си та складання її профілю. За планами або картам намічають найімовірніші напрями трас, що відповідають всім технічних умовам. Для уточнення на місцевості вибраного напрям викочують рекогно­сцировку кута повороту траси, який виміряють теодолітом. Трасу прив’язують до пунктів державної висотної опори, місцеположення марок і реперів якої виявляють заздалегідь.

Перед нівелюванням траси закріпляють її початок, кінець та кути повороту і розбивають пікетаж. Розбивка пікетажу полягав в тому, що по осі траси відкладають відрізки, горизонтальні проек­ції яких дорівнюють 100 м. Кінець кожного відрізка називають пі­кетом і позначають дерев’яним кілком, який забивають врівень із землею. Поряд з пікетним кілком забивають сторожок, на якому за­писують номер пікету /наприклад, ПК 4/. Початок траси позначають "пікет-нуль"-ПК 0. Характерні точки злому рельєфу місцевості між пікетами також позначають кілками. Ці точки називають плюсовими /ІІК + 80/. Їх місцеположення визначається відстанню від прой­деного пікету /80 м рід ПК1/. Вершини кутів повороту траси позначають БК 1, ВК 2. Одночасно з розбивкою пікетажу виконують зйомку смуги місцевості, що прилягає до траси. При розбивці пікетажу результати вимірювань заносять з пікетажний журнал, в якому вказують величини кутів повороту траси, номери всіх пікетів і плюсових точок, а також креслять абрис зйомки сму­ги землі вздовж траси. Трасу зображають умовно в випрямленому вигляді, а кути повороту позначають стрілками. В пікетажному журналі відмічають номери всіх реперів і їх місцеположення, а також дані, що характеризують криві.

Для характеристики рельєфу смуги, де буде виконуватися бу­дівництво, розбивають поперечні профілі перпендикулярно до осі траси по обидві сторони. Поперечні профілі визначають на такій відстані один від одного, щоб місцевість між ними мала однако­вий уклін.

Вхідними даними для обчислення елементів кривих в кут пово­роту  і радіус R.

Елементи горизонтальної кругової кривої визначають за допо­могою спеціальних таблиць або обчислюють за формулами, м:

де Т - довжина тангенсу; К - довжина кривої; Д - домір; Б - бісектриса; R - радіус кривої;  - кут повороту.

Початок і кінець кривої обчислюють за формулами;

ПК= ВК - Т

КК = ВК+ Т - Д

де ВК - відстань «від початку траси до кута повороту, м.

Результати розрахунків основних елементів кривих записують пікетажну книжку.

За дирекційним кутом, кутом першого відрізка та кутом повороту траси обчислюють дирекційні кути та румби наступних ділянок траси:

де _n - дирекційний кут попередньої лінії;

_пр - правий кут повороту траси;

За результатами нівелювання траси отримують висоти всіх точок пікетів, точок поперечних профілів та головних точок кривих.

Нівелювання виконують способом із середини з обов’язковим виконанням умови, що відстані від нівеліра до пікетів однакові. Нівелір можна установлювати в створі лінії або вносити в сторо­ну, При нівелюванні визначають перевищення кожної наступної пі­кетної точки над попередніми, тобто між всіма зв’язуючими точками.

На кожній станції спочатку нівелюють зв’язуючі точки, для чого беруть відліки спочатку на задній, а потім на передній рей­ці. Перед тим, як брата відліки, контролюють положення рівней, тобто промінь візування зорової труби нівеліра повинен бути гори­зонтальним. Для контролю і збільшення точності нівелювання пере­вищення між зв’язуючими точками визначають за другим боком рей­ок, якщо вони двосторонні. При роботі з односторонніми рейками міняють висоту приладу не менше, ніж на 10 см. Результати відлі­ків записують в журнал нівелювання траси. При нівелю­ванні проміжних точок відліки роблять тільки на основному боці рейки. При нівелюванні крутих схилів, коли промінь візування в одному напрямку упирається в землю, а у іншому - проходить вище рейки, роблять додаткові зв’язуючі точки /"Іксові", X1, Х2/. Від­стань до "Іксових" точок не виміряють, але їх чітко помічають на місцевості. Як зв’язуючі точки, на крутому схилі можуть бути ви­користані плюсові. Початок і кінець траси прив’язують до найближчих реперів.