91. Економіка експлуатації озброєння і військової техніки.

Економіка експлуатації озброєння та військової техніки розроблена ще недостатньо внаслідок того, що сам процес експлуатації засобів збройної боротьби дуже специфічний в економічному плані, тому що використання дорогих основних фондів військової праці не дає в підсумку того результату, який виникає в ході виробничої діяльності у сфері матеріального виробництва.

Під експлуатацією озброєння та військової техніки розуміємо цілеспрямовану діяльність із підтримання їхньої готовності до дії або бойового застосування.

Стадія життєвого циклу ОВТ включає:

• дослідження;

• розробку;

• виробництво;

• експлуатацію.

Стадія експлуатації починається з моменту прийому зразка військовою частиною від заводу-виробника або ремонтного підприємства й включає впровадження в експлуатацію, приведення у встановлений ступінь готовності до використання за призначенням, підтримки у встановленому ступені готовності до цього використання, використання за призначенням, технічне обслуговування й регламентні роботи, збереження та транспортування.

У військовій частині дії щодо експлуатації зразка ОВТ закінчуються списанням його з книг обліку.

Експлуатація ОВТ організовується за 4-ма режимами: робочий режим, технічне обслуговування, збереження зразка, транспортування. Найбільш складним є організація технічного обслуговування.

Технічне обслуговування включає:

а) підтримку системи в готовності до дії (заправка, спорядження, промивання системи, змазка, регулювання і т. д.);

б) контроль стану системи (контрольний огляд, щоденний огляд і т. п.).

Серед робіт з технічного обслуговування озброєння та військової техніки дуже важливе місце займає переведення їх на сезонні умови експлуатації (літні і зимові). Кожний сезон пред'являє свої вимоги до якості мастила, захисних покриттів, до теплового режиму, обсягу витрат пального і т. д. Для авіаційної техніки, наприклад, робота з переведення на сезонні умови експлуатації – найважливіша умова організації льотної роботи взагалі.

Процес експлуатації озброєння та військової техніки потребує постійного поповнення його матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами; у цілому експлуатація являє собою один з основних напрямків військово-економічної діяльності у військах.

В економіці експлуатації озброєння та військової техніки можна виділити такі основні напрямки аналізу:

- структура витрат і методика їхньої оцінки;

- планування експлуатації;

- норми експлуатації і їхнє військово-економічне значення;

- облік наробітків і звітність;

- організація експлуатації і вимоги до експлуатаційного персоналу.

У витрати на технічне обслуговування включаються витрати пального й мастильних матеріалів на усі види руху в періоди обслуговування, витрати на забезпечення технічного обслуговування (матеріали, ЗІП і т. д.), на підтримку в справному стані устаткування, механізмів, будівель і споруджень.

Витрати на проведення всіх видів військового ремонту систем зброї включають повний перелік витрат на матеріали, запасні частини, електроенергію, воду, пар, пальне та мастильні матеріали і т. д.

Експлуатація озброєння та військової техніки пов'язана із витратами на утримання особового складу спеціальних підрозділів, зайнятих здійсненням усіх видів діяльності в сфері експлуатації.

Для визначення витрат на експлуатацію ОВТ використовуються нормативні й статистичні дані.

Нормативні дані експлуатаційних витрат визначаються в експлуатаційній документації й використовуються при організації безпосередньої експлуатації, збереження, ремонту, постачання.

Статистичні дані у військовій частині формуються в результаті спостереження за одним зразком ОВТ.

Планування експлуатації озброєння й військової техніки здійснюється у військових частинах на річній і місячній основах. У з'єднанні складається зведений річний план експлуатації озброєння та військової техніки.

Плани експлуатації озброєння та військової техніки складаються на основі планів бойової та гуманітарної підготовки, даних про наявність і технічний стан існуючих зразків озброєння й військової техніки та встановленого ліміту витрат пального й інших даних.

Особливе місце в плануванні експлуатації займають такі показники, як норми витрат ресурсів до чергового капітального ремонту.

Центральна й окружна ланки економіки ЗС України формують меншу частину витрат для стадії експлуатації, доставляючи у військову ланку необхідні матеріали й устаткування для організації кінцевого військового споживання.

Планування експлуатації ОВТ здійснюється у військовій частині на річній і місячній основах.

План експлуатації ОВТ складається на основі планів бойової та гуманітарної підготовки й наказу Міністра оборони України на навчальний рік.

Технічний ресурс – це тривалість функціонування зразка військової техніки (або обсягу виконуваної роботи) від початку її експлуатації до настання граничного стану. Моторесурс позначає встановлений час роботи двигуна (машини) до капітального ремонту. Після виробітку технічного ресурсу озброєння і військова техніка знімаються з експлуатації.

Урахування наявного озброєння і військової техніки, їхня експлуатація здійснюється відповідно до вимог Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах України (додаток до наказу Міністра оборони № 260 1979 р.). У військовій частині ведеться спеціальна Книга обліку озброєння і техніки за номерами і технічним станом, в якій на кожну машину або інший засіб указуються: група експлуатації (навчальна, бойова, стройова), дати та види всіх зроблених оглядів, ремонтів і доробок, гарантійний наробіток (цикли, часи, кілометри пробігу), термін служби. Крім того, що наростає за результатом у спеціальних графах по роках, указується наробіток із початку експлуатації, а також запас ходу, що залишився, технічного ресурсу до капітального ремонту.