104. Функції управління економікою зсу

Для процесу управління військовою економікою характерні визначені функції, через які виражається сутність управління. Функції управління виражають диференціацію цілеспрямованих впливів, розкривають їхнє утримання й спеціалізацію праці в цій сфері.

В управлінні економікою Збройних Сил України можна виділити такі функції: 1) планування, 2) організація, 3) добір і розмежування кадрів, 4) облік і контроль.

Однією з найголовніших функцій управління є планування. Досягнення планомірності особливо важливо для будь-якої системи господарства.

Планування діяльності будь-якої структурної ланки, тобто етапу, з якого починається управління, включає такі фази:

1) визначення цільового призначення або формування політики щодо даної системи;

1. прогнозування або оцінку перспектив;

2. постановку цілі або визначення кінцевого результату робіт;

3. формування плану дій щодо досягнення поставлених задач;

4. розрахунок обсягу витрат і розподіл їх між основними видами діяльності, які виконуються в інтересах вирішення поставленої задачі.

Плани військово-економічної діяльності в збройних силах можуть бути матеріальними (у натуральному вираженні) й фінансовими (у вартісному вираженні).

Для планування як функції управління економічною діяльністю у виробничій та невиробничій сферах економіки країни характерно обов'язкова наявність фінансових кошторисів або бюджетів, що є запорукою реальності планування. Бюджети й кошториси дають можливість фінансам впливати на розвиток даної системи в тому або іншому напрямку.

Поряд із функцією планування в економіці Збройних Сил України важливою функцією виступає організація. Саме через здійснення цієї функції створюється практичний механізм усієї системи управління.

Підбір і розташування кадрів. Тільки люди з єдиними цілями спроможні виконати складні задачі щодо економічного забезпечення збройних сил в умовах підвищених вимог до бойової готовності військ. Військово-економічна діяльність специфічна, вона пред'являє високі вимоги до кваліфікації кадрів. Управління людьми потребує чіткого розмежування їхніх обов'язків, визначення функціональних обов'язків для кожного, умов роботи для кожного на будь-якій ділянці діяльності. У статутах і посібниках ЗСУ сформульовані основні вимоги, що дозволяють щонайкраще вплинути на можливості колективу, реалізацію всіх можливостей людського чинника, створити позитивний, керуючий вплив у такому напрямку, що дозволив би найбільш ефективним методом виконати поставлену задачу.

Облікові дані дозволяють говорити про дійсне положення справ у будь-якій сфері й галузі економіки Збройних Сил України. Облік є засобом, що забезпечує цілість власності (у тому числі в ЗСУ). Без достовірного й сучасного обліку не може глибоко виявитися жодна інша функція управління, не може бути налагоджена нормальна військово-економічна діяльність у господарстві збройних сил. Облік здійснюється безупинно, як безупинна і сама військово-економічна діяльність.

Контроль як функція управління поділяється за засобами його здійснення на ряд видів, форм, методів.

Контроль в економіці Збройних Сил України можна поділити на три основні види:

1) контроль технічного стану озброєння, військової техніки й військового майна (технічний контроль);

2) контроль господарської діяльності (господарський контроль);

3) контроль фінансово-господарської діяльності (фінансовий контроль).

Контролю як функції управління, його видам, формам і методам належить важливе місце в системі управління економікою Збройних Сил України. Контроль дає можливість говорити про досягнення загальної мети й виконанні завдань кожною структурною ланкою, про те, які рішення повинні бути прийняті для усунення виявлених хиб або поширення передового досвіду роботи. Важливе місце в управлінні економікою збройних сил займають аналіз і напрацювання управлінських рішень.

Усі функції управління економікою ЗСУ взаємозалежні між собою. Так, наприклад, функція планування не може цілком здійснитися без підбору й розташування кадрів, без відповідної організації цього процесу, так само, як добір та розстановка кадрів, організація діяльності будь-якої ланки не можуть ефективно проявитися поза рамками планування всього процесу в цілому.