Скоція[ред.]

Архітектурний асиметричний злом із профілем двоцентрової дуги або складнішої кривої.

Плінт[ред.]

Квадратна масивна плита, що слугує основою для колони.

Канелю́ра (фр. cannelure) — вертикальна улоговинка на стволі колони або пілястри.

Капітель — верхня частина колони, що бере на себе навантаження від горизонтальних балок перекриття.

45. Мавзолей (лат. mausoleum, від грец. Mausoleion) — монументальна похоронна споруда, що включає камеру, де поміщалися останки померлого і поминальний зал.

Мінаре́т (тур. Minare від араб. منارة, манара, «маяк») — в ісламській архітектурі баштоподібна культова споруда при мечеті, з якої глашатай (муедзин) скликає мусульман на молитву(салят).

Мече́ть (مسجد — масджид) — місце для молитви і богослужіння, молитовний дім у мусульман , прихильників ісламського віровчення .

46. А́рка (синоніми — лук, склепіння^[1]) (лат. arcus — дуга) — криволінійне перекриття прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами,колонами, пілонами), що передає на основу не тільки навантаження, а й розпір.

Роза – кругле вітражне вікно готика

Нервюра (фр. nervure, від лат. nervus — жила)  — ребро склепіння

Аркбута́н (фр. arc-boutant — підпірна арка) — відкрита лучкова повзуча арка, зовнішня кам'яна напіварка, що передає розпірсклепінь головного нефа готичного храму опорним стовпам — контрфорсам, розташованим за межами основного об'єму будівлі.

Контрфо́рс, також підстінок (фр. contre force — «протидіюча сила») — вертикальна конструкція, що представляє собою або виступаючу частину стіни, вертикальне ребро або окрему опору, зв'язану із стіною аркбутаном.

47.погребальні споруди

саркофаги,мавзолеї,дольмени

48. Цитаде́ль (італ. citadella — маленьке місто):

• 1) окрема фортифікаційна споруда.

• 2) Центральне укріплення фортеці, міста, яке під час оборони вважалося останнім опорним пунктом.

Форт (фр. fort, від лат. fortis — сильний, міцний)  — окреме укріплення, що складається з одного або кількох фортифікаційних спорудвідкритого або закритого типу.

Донжон (фр. donjon — володіння) — головна житлова і найкраще укріплена башта феодального замку в середньовічній Європі, яка виступала в якості рятівного пункту оборони. Якщо ворог захоплював замок, то донжон залишалась останнім «володінням», звідсіля й назва. Донжон вважавсь символом неприступності замку.

49.

Бараба́н або підбанник — горішня конструктивна частина будівлі циліндрична або багатокутна у плані, що підтримує баню, купол або зімкнуте склепіння.

Коко́шник (в архитектуре) — полукруглый или килевидный наружный декоративный элемент в виде ложной закомары. Этимологически термин связан с названием традиционного русского женского головного убора кокошник.

Вітрило — елемент склепіння у вигляді вигнутої трикутної форми, що дозволяє здійснити перехід від прямокутної основи до купольногоперекриття або його барабана.

50.

Вітраж (фр. vitrage, від лат. vitrum — скло), орнаментальна, або сюжетна декоративна композиція зі скла та інших матеріалів, що пропускають світло.

Панно́ (фр. panneau, від лат. pannus — шматок тканини) — частина поверхні стіни, стелі, дверей, обмежена рамкою і заповнена живописом,мозаїкою або скульптурним рельєфом.

Табернакль в архітектурі — характерна переважно для готичного церковного зодчества вежеподібна відкрита прибудова або архітектурно оформлена ніша, призначена для розміщення статуй.

51. Фо́рум (лат. Forum) — базарний майдан, площа в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися загальні народні збори населення міста, проводились ярмарки та вершивсясуд.Форум представляє собою величезну площу з безліччю будинків. Це майдан, котрий став центром політичного життя.

Поліс — давньогрецьке місто-держава.

Одео́н (Ὠιδεῖον або ᾠδεῖον) — у стародавній Греції будівля , призначена для музичних і декламатор ських конкурсів.

Палестра (грец. Παλαίστρα) — приватна гімнастична школа в Давній Греції, де займалися хлопчики з 12 до 16 років (на острові Самосбула палестра для дорослих чоловіків).

В Стародавньому Римі терми (від грец. thermos, «гарячий») та бальні (від грец. βαλανείον , «ванна кімната») — громадські заклади для миття та водних процедур (аналог лазні в наш час

52. Фронто́н, начілок (фр. fronton, від лат. frons) (frontis) — передня сторона, чоло — звичайно трикутне завершення фасаду будівлі,портика, колонади, що з боків обмежене двома схилами даху й карнизом при основі

Портал — архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди, переважно громадського призначення; архітектурне обрамлення сцени, яке відокремлює її від залу для глядачів.

Портик (синонім — ґанок) (від лат. porticus — крита галерея) — галерея з відкритою колонадою на поздовжньому боці будівлі; вхід, прикрашений відкритою колонадою, арками, завершується фронтоном або аттиком.

Кесо́н (фр. caisson — ящик) — заглиблення, найчастіше квадратне або багатокутне, на стелі чи на внутрішній повехні арки, склепіння. Кесон виконує конструктивну або декоративну роль, застосовується також для поліпшення акустичних властивостей приміщення.

53. Майо́ліка (від італ. Maiolica — Мальорка) — різновид кераміки, виготовляється з випаленої глиниз використанням розписної глазурі.

Моза́їка (фр. mosaique, італ. італ. mosaiko, від лат. musivum, букв. присвячене музам; грец. μοΰσα — муза) — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

Фреска (від італ. affresco — свіжий) — живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до «а секко» (розпис по сухому). Фресками називають також твір, виконаний у цій техніці.