1 .Назвіть основні ситуації, коли можна прийняти рішення про проведення фінансової санації?

Рішення про проведення санації схвалюється в таких випадках:

а) після того, як боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, одночасно він повинен подати до суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, вищу інформацію, що характеризує фінансово-майновий стан, а також запропонувати проект мирової угоди та план санації;

б) після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної ради чи КМУ оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства, - якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, котрі бажають задовольнити вимоги кредиторів та боржника, та подали акцептовані комітетом кредиторів і господарським судом пропозиції з санації неспроможного підприємства. За згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення претензій суд приймає рішення про проведення фінансової санації.

Також санація може проводитися з ініціативи фінансово-кредитної установи, заставодержателя цілісного майнового комплексу, державного органу з питань банкрутства, НБУ.

2.Охарактеризуйте сутність безготівкових розрахунків і окресліть сферу їх застосування.

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту. Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересами розвитку економіки. Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію та надані послуги, чим сприяти прискоренню обігу оборотних коштів у розрахунках. Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяє розгалуженна гілка банків, а також зацікавленність держави в їх розвитку. У сучасних умовах використовуються такі основні форми безготівоквих розрахунків:— платіжне доручення;— платіжні вимоги - доручення;— чеки;— акредитив;— платіжні вимоги;— векселя. Акредитив - це специфічна форма безготівкових розрахунків, при яких одна установа банку доручає іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги.

Вексель- цінний папір, який засвідчує безумовне грошове забов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя. Вексель є одночасно розрахунковим документом і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондовому ринку. Платіжна вимога - розрахунковий документ, за яким кошти списуються з рахунку без згоди його власника.

Білет № 24

1.Як впливає розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства?

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції.

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними і з найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважається відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покупців. Остання, у свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості щодо відвантаженої продукції.

Найменш ліквідними і з найбільшим ризиком вкладення є оборотні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх періодів; у виробничих запасах; у готовій продукції. Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Отже, ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів.