Прилади, які застосовують на метеостанції:
Витяжні термометри - грунтовий термометр для вимірювання температури на глибинах. Такі термометри встановлюються серіями для вимірювання температур на глибинах 20 ,40, 80, 160 і 320 см. Складається з укладеного в металеву оправу ртутного термометра, насадженого на дерев'яну палицю. Для установки В. Т. бурять свердловину до заданої глибини і вводять в неї ебонітову трубку з металевим дном, в яку опускають В. Т. до щільного прилягання оправи до дна трубки. При спостереженнях спостерігач витягує термометри з ебонітових трубок і виробляє відліки.
Прилади, які вимірюють температуру грунту - розташовані на оголеній ділянці, занурюють на глибині 5,10,15,20 см і інформація одразу передається на комп’ютер.
Опадомір або плювіометр — метеорологічний прилад для виміру кількості опадів. Сладається з дощевимірювального відра (площа 200 см², висота 40 см), дощевимірювального стакана і спеціального захисту з 16 пластин (конструкція В. Д. Третякова). Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води. Задля постійної реєстрації (наприклад, у віддалених малодоступних місцях) використовують плювіографи, прилади безперервної реєстрації кількості опадів.
Психрометрична будка — жалюзійна будка особливої конструкції, розташована на метеорологічному майданчику. В ній встановлюють психрометр,волосяний гігрометр,максимальний і мінімальний термометри чи самописні прилади.
Мерзлотомір , який являє собою водонепроникну трубку, в яку вкладається гумова трубка, всередині якої проходить капроновий шнур з вузликами, які не дають можливості переміщуватись стовпчику льоду під час роботи з мерзлотоміром. Для утворення льоду при мінусових температурах у ґрунті гумову трубку повністю заливають дистильованою водою і з обох боків закривають капроновими пробками. За 2-3 тижні до настання морозів буром роблять свердловину, вставляють в неї захисну трубку, а проміжки між стіною свердловини і захисною трубкою щільно засипають землею. Після цього в захисну трубку вкладають гумову трубку з сантиметровими позначками, нульова поділка яких розміщується на рівні поверхні ґрунту. Відліки мерзлотоміром починаються з настанням мінусових температур і проводжують до певного розмерзання ґрунту. Для визначення глибини промерзання ґрунту гумову трубку витягують і пальцями прощупують її зверху до низу, установлюючи межі льодового стовпчика. За поділками визначають глибину промерзання ґрунту з точністю до 1 см.
Цікаво на метеостанції вимірюють видимість. Визначають її візуально. Для довжини до двох кілометрів мають щити-орієнтири. А от видимість у десять кілометрів визначають по горі в селі Дядьковичі. Якщо її не видно, значить видимість менша за 10 кілометрів. Тоді звертають увагу на інший орієнтир – будинок культури із зеленим дахом в Омеляні, який знаходиться на відстані п’ять кілометрів. Видимість у три кілометри визначають завдяки ряду дерев обабіч станції.
На метеомайданчику спостерігають за тою погодою, яка панує нині. А відповідно до зібраних даних, прогнозують її на майбутнє. Для цього складаємо спеціальні синоптичні карти. На них позначають хмарність, напрям та швидкість вітру, температуру, атмосферний тиск тощо. Для того, хто не вміє її розшифрувати, така карта може видатися абсолютно незрозумілою. А для метеоролога – це цілий світ.
По всьому світу вісім разів на добу в один і той же час ведуться спостереження і зводяться у спільну базу даних. Працюють за скоординованим міжнародним часом – за Грінвічем. Саме по синоптичних картах, враховуючи всі зібрані дані, синоптики і визначають, якою буде погода на певній території в найближчі дні. За словами Ніни Мороз, погода в інтернеті складається за допомогою спеціального програмного забезпечення, відповідно до математичних розрахунків. Але вона ніколи не буде настільки точною, як у метеорологів.