99.Сутність та класиікація. Валютно-фінансових методів зед.

. Види валютно-фінансових методів:

1)Валютний демпінг — продаж на зовнішньому ринку товару за заниженою ціною внаслідок значнішого падіння курсу національної валюти, ніж зменшення п купівельної спроможності всередині країни. Купуючи товари, сировину, комплектуючі або товари за низькими внутрішніми цінами, експортери реалізують їх на міжнародних ринках за демпінговими цінами, але за твердішу валюту, обмінюючи згодом останню на знецінену національну валюту та отримуючи внаслідок цього курсовий прибуток.

2)Валютний паритет — співвідношення валют різних країн, вимірюване співвідношенням їхнього золотого вмісту. Валютний паритет – це співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо. Валютні паритети знаходяться в основі валютних курсів, які інколи відхиляються від паритетів. Якщо при «золотому стандарті» валютні паритети визначалися шляхом співвідношення кількостей грошового металу, то з 1978 року валютні паритети встановлюються на базі спеціальних прав запозичень (СПЗ). СПЗ являють собою міжнародні резервні кошти, які призначаються для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів і розрахунків з Міжнародним валютним фондом. Валютний паритет є підставою для визначення валютного курсу.

3)Валютно-фінансові умови являють собою порядок визначення валюти й платежу, системи розрахунків, валютних застережень. Валюта ціни - валюта, використовувана для вираження ціни в контракті. Валюта платежу - це валюта, по якій здійснюється оплата товару, послуг з контракту. Валюта платежу може відрізнятися від валюти ціни, особливо, коли контрактні ціни встановлюються на біржах, аукціонах при проведенні операцій по клірингові або при фіксації ціни в якій-небудь рахунковій одиниці . При розбіжності з валютою платежу валюта ціни є формою страхування ризику зміни курсу валюти платежу. Умови розрахунків залежать від країн-учасників зовнішньоторговельного контракту, торговельних порядків, виду товару, кон'юнктури товарного ринку, наявності міжурядових угод, банківських традицій і т. д.

4)Валютна політика - це сукупність заходів, які здійснюються державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до поточних (тактичних) та довгострокових (стратегічних) цілей країни. Уряд і Національний банк України здійснюють валютну політику відповідно до принципів загальної економічної політики України. Основною метою валютної політики Національного банку України як складової монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.

5)Валютне регулювання - це регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій. Валютне регулювання з боку держави є об'єктивною економічною необхідністю, яка зумовлена міжнародною економічною інтеграцією України до світового співтовариства та пов'язана з міжнародною кооперацією виробництва і розширенням міжнародної торгівлі, що спричинило вихід процесу концентрації і централізації капіталу за межі національних кордонів.

6)Валютний контроль — це побудована на основі митних органів держави система контролю за валютними операціями, що здійснюються резидентами та нерезидентами у зв'язку з їх зовнішньоекономічною діяльністю.

7)Валютно-фінансова політика

8)Валютна війна

9)Валютні стабілізаційні фонди

10)Валютно-фінансові резерви

11)Валютно-фінансовий аналіз

12)Валютно-фінансове планування

13)Валютно-фінансовий контроль