94. Основні аспекти демографічного розвитку (фази зміни відтворення населення, брутто, нетто-коефіцієнти відтворення населення.

Відтворення у своєму руслі послідовно проходить фази виробництва, розподілу, обміну і споживання. Стосовно трудових ресурсів як специфічного чинника виробництва процес відтворення складається з таких фаз: формування та відшкодування, розподілу й перерозподілу і оптимального використання.

Фаза формування та відшкодування людських ресурсів. Мета цієї фази – найповніше задоволення потреб суспільства у високоосвічених та кваліфікованих громадянах, які здатні забезпечити ефективне функціонування та розвиток усіх сфер організації соціального життя – політичного, економічного та духовного. Фаза включає відновлення населення, підготовку та перепідготовку кадрів, відшкодування фізичної та духовної здатності робітників. На даному етапі необхідними умовами ефективності політики в галузі людських ресурсів є пізнання системи об’єктивних законів народонаселення та активне використання їх в процесі розробки та реалізації демографічної політики; створення та впровадження концепції розвитку системи багаторівневої безупинної освіти та професійної орієнтації з урахуванням потреб та особливостей функціонування постсоціалістичного суспільства; розробка та реалізація основних напрямів діючої соціальної політики для вдосконалення умов життєдіяльності, поліпшення соціального забезпечення та використання вільного часу.

Фаза розподілу та перерозподілу людських ресурсів. Мета фази – забезпечення найефективнішої зайнятості працездатного населення, оптимального розподілу та перерозподілу кваліфікованої робочої сили між галузями суспільного виробництва, а також між галузями світового господарства та різними регіонами. Ефективна зайнятість населення забезпечується шляхом організації та вдосконалення робочих місць як в матеріальному виробництві, так і у невиробничій сфері, оптимізацією їх вдосконалення та збалансованості, розвитком мережі зайнятості населення як в державному, так і всесвітньому масштабах. 3. Фаза оптимального використання людських ресурсів є поточною в процесі відновлення, оскільки в ній реалізується здатність людини до творчої праці, виробляються духовні та матеріальні блага, забезпечуються збільшення виробництва та підвищення якості суспільної праці. А це перш за все залежить від розвитку високих технологій, підвищення продуктивності живої праці, запровадження наукової організації праці, вдосконалення соціального розвитку трудових колективів, використання ефективних форм та методів керування персоналом підприємств та організацій.

Сучасній демографічній ситуації притаманна тенденція до зменшення чисельності населення України, його економічно активної частини, що призводить до звуженого відтворення трудових ресурсів і якщо цей процес не регламентувати та не створювати умови для поліпшення демографічної ситуації в країні, то, згідно з розрахунками експертів ООН, протягом наступних 50 років населення України може зменшитися на 40%. Демографічний розвиток складається з тривалих періодів еволюції  щодо коротких якісних зсувів або періодів демографічного переходу і демографічних революцій. Під демографічним переходом розуміється зміна типів відтворювання населення. Він співпадає з трансформацією доіндустріальної системи продуктивних сил в індустріальну. Термін демографічна революція, або демографічний вибух, означає безпрецедентно високі темпи природного приросту населення, які перевищують темпи приросту попередніх десятиріч. За окремими оцінками до швидких темпів зростання відноситься щорічний приріст в 2% і вище, при якому населення подвоюється кожні 35 років, помірним — кожні 50 років, повільним — приблизно кожні 200 років. Демографічний вибух — слідство і прояв процесу модернізації традиційного типу відтворювання населення, при якому демографічна рівновага підтримується за рахунок гранично високої народжуваності і смертності. Характерною межею такого порядку є швидка зміна поколінь, тільки доживаючих до 40 років. Трансформація традиційного типу природного відтворювання почалася із зниження смертності. До середини XX ст. людство стало володіти ефективними і відносно дешевими засобами боротьби з масовими хворобами, що привело до різкого зниження смертності. Процес зниження смертності носив форсований характер в країнах, що розвивалися. За післявоєнний період коефіцієнт смертності там скоротився в 2,6 рази: з 23,3 в 1950—1955 рр. до 9,1 в 1990—1995 рр. Зростання населення країн Азії, Африки і Латинської Америки придбало вибуховий характер. Потужність протікаючого демографічного вибуху перевершує відому раніше. У зв'язку з тим, що сучасні украй високі темпи зростання чисельності населення земної кулі у вирішальному ступені визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, демографічний вибух цих країн перетворився в світовій.

В демографії був розроблений ряд показників відтворювання населення. Частіше за все використовуються брутто-коефіцієнт і нетто-коефіцієнт відтворювання населення, а також середня очікувана тривалість життя. Брутто-коефіцієнт представляє звичайно число дівчаток, яке народжує в середньому одна жінка за весь дітородний період життя (умовно з 15 до 50 років). Але цей коефіцієнт фактично характеризує лише інтенсивність народжуваності. Далеко не всі діти доживають до дорослого віку і беруть участь у відтворюванні населення. Щоб визначити, яке число дітей реально заміщає батьків, потрібно із загального числа народжуваних (в даному випадку дівчаток) виключити число не доживаючих до середнього віку їх матерів. Подібна обчищена від смертності характеристика називається нетто-коефіцієнтом відтворювання населення. Він показує, скільки в середньому дівчаток, народжених жінкою відповідного покоління за все життя, доживуть до віку, який мала жінка при народженні кожній з них. Для початкових фаз демографічного переходу характерний тимчасовий підйом нетто-коефіцієнта.