90.Сутність, принципи функціонування та типи вільних економічних зон.

Вільна економічна зона являє собою частину національної території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства країни.

Основні принципи

1.будучи невід'ємною частиною території України, ВЕЗ залишається під повною юрисдикцією держави, дією її Конституції і законодавства, її створення не дає ніякого права на автаркію від системи загальнодержавної і регіональної влади.

2.встановлення особливого економічного режиму функціонування ВЕЗ не звільняє її від відповідної участі у формуванні фінансових і бюджетних ресурсів держави, області і місцевих органів влади.

3.ВЕЗ має всіляко сприяти не лише регіону свого розміщення, а й державі в цілому, виходу на зарубіжні ринки, розширенню експортно-імпортних можливостей і створенню конкурентоспроможного експортного потенціалу

4.ВЕЗ шляхом ініціювання розробки, прийняття і введення в дію відповідних законодавчих актів і виконавчих рішень, створює найбільш сприятливі і взаємовигідні умови для вільного зовнішнього товарообігу, переливу капіталів, новітніх технологій, науково-технічних розробок, широкої інвестиційної і інноваційної діяльності, розвитку виробничої і ринкової інфраструктури, сучасних засобів сполучень

5. передбачені законодавством пільгові умови податкової, митної, фінансово-кредитної, інвестиційної і цінової політики в межах ВЕЗ мають здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел доходів і нагромаджень від розвитку товаровиробництва і товарообігу, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

6.ефективне функціонування ВЕЗ неможливо без високорозвиненої банківської системи, функціонування на її території змішаних і іноземних банків, які б стимулювали приплив у зону зовнішніх капіталів та інвесторів

7.мотивація підприємницької діяльності і високопродуктивної праці, рівень і умови життя населення, різних його соціальних верств складатиметься в економічній зоні, як і в будь-яких інших регіонах країни, за результатами праці, одержання доходів, формування фондів нагромадження і споживання в кожній господарській структурі і в межах всієї зони.

Типи:

• вільні митні зони і порти

• експортні, транзитні зони

• митні склади

• технологічні парки

• технополіси

• комплексні виробничі зони

• туристично- рекреаційні

• сстрахові, банківські

91. Сот: мета, принципи функціонування,структура управління. Проблеми та перспективи участі України в сот

Мета створення СОТ - забезпечення функціонування системи світової торгівлі на основі єдиних правил таким чином, щоб ринки залишалися відкритими і щоб доступ на них не міг бути порушений введенням раптових і довільних обмежень на імпорт. У той же час країни-члени СОТ мають право на введення захисних антидемпінгових і компенсаційних мір для обмеження доступу на свій ринок. Уведення таких мір можливо в зв'язку з настанням кризової ситуації в тій чи іншій галузі чи в зв'язку з порушенням торговими партнерами принципів СОТ. Проте ділові співтовариства в багатьох країнах дотепер не до кінця інформовані про переваги торгової системи СОТ. Основна причина цього - величезна складність системи, що дотепер заважає діловим людям одержати від її вигоду й осмислити її положення і правила. У той же час маловідомо, що ця правова система не тільки комерційно вигідна виробникам і торговим підприємствам, але і надає їм великі права.

Штаб-квартира СОТ знаходиться у м. Женева (Швейцарія).

Правила СОТ засновані на трьох простих принципах:

- принципі найбільшого сприяння, що означає надання іноземним товарам і іноземним постачальникам послуг таких же умов на внутрішньому ринку держави-учасника, які надаються іноземним товарам і іноземним постачальникам послуг із третіх держав-учасників. Тобто, мова йде про недискримінацію між товарами (роботами, послугами) з різних країн-учасниць;

- принципі національного режиму, який припускає, що країнам-учасницям не слід застосовувати менш сприятливий режим у відношенні іноземних товарів і послуг, чим той, котрий застосовується у відношенні вітчизняних аналогічних товарів і послуг. У той же час у відношенні послуг можливо зробити визначені вилучення, що дадуть національним постачальникам послуг більш пільгові умови діяльності на ринку;

- принципі транспарентності, що є ключовим у юридичній системі СОТ. Хоча формально він закріплений тільки в Генеральній угоді по торгівлі послугами, цей принцип пронизує всю систему Угод у рамках СОТ. Він означає, що для забезпечення доведення до відома іноземних постачальників товарів (робіт, послуг) всієї інформації, що стосується торгівлі відповідними товарами (роботами, послугами) у даній країні, країни зобов'язані публікувати документи, які містять норми права, що регулюють дані правовідносини. Крім того, кожна країна зобов'язується створити інформаційний центр, де інші країни-члени можуть одержати інформацію про закони і постанови, що діють у відповідних секторах економіки. Принцип транспарентності є міжнародно-правовим вираженням принципу незастосування неопублікованих нормативних правових актів, на якому засновані правові системи всіх цивілізованих країн світу.

Механізм функціонування СОТ: інституціональні засади функціонування СОТ викладено в Марракеській угоді про заснування СОТ. Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки. В інші періоди керування здійсню¬ється Генеральною Радою. Обидва органи складаються з пред¬ставників усіх країн-членів. Крім цього, у структурі є: Ради, Комітети (створюються Конференцією міністрів), органи з уре¬гулювання суперечок та огляду торговельної політики, Секрета¬ріат. Зазначена структура створена з метою виконання СОТ своїх функцій, серед яких пріоритетним є імплементування домовле¬ностей, що за сутністю являють собою самостійні правила СОТ і перебувають у Додатках до Марракеської Угоди про створення Світової організації торгівлі.

СОТ не має правотворчих функцій, отже СОТ не є наднаціональною організацією, як, наприклад ЄС. Функції СОТ:

1) СОТ є форумом багатосторонніх переговорів з питань міжнародної торгівлі;

2) забезпечує функціонування механізму по вирішенню міждержавних суперечок у сфері міжнародної торгівлі;

3) здійснює тлумачення міжнародних торгових договорів системи СОТ;

4) встановлює контроль за реалізацією міжнародних торгових договорів системи СОТ шляхом механізму оглядів торговельної політики.

Теоретично приєднання України до СОТ може створити для України низку нових можливостей.

Українські споживачі мають виграти від розширення внаслідок більш ефективної конкуренції на ринку асортименту та якості товарів і послуг, зниження їх ціни. Зниження цін стосуватиметься не лише готових імпортних товарів та послуг, а й вітчизняних, у виробництві яких використовуються імпортні компоненти. Водночас відбудуться відповідні зміни в обсягах і структурі споживання, яке наближатиметься до стандартів розвинених країн. Підвищення платоспроможного попиту позитивно позначатиметься на зростанні виробництва, свідчитиме про покращання соціально-економічного становища населення.

Для виробників потенційні вигоди будуть пов’язані з отриманням полегшеного доступу до світових ринків товарів, послуг, капіталів, міжнародно визнаних прав для захисту національних економічних інтересів на цих ринках. Відбудеться зниження комерційних ризиків — внаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, а також зменшення транспортних витрат — внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією країн-членів СОТ. Усе це загалом сприятиме зниженню собівартості української продукції і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності українських компаній.

Одним з найістотніших негативних чинників, дія якого активізується при вступі до СОТ, є те, що окремі вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої міжнародної конкуренції. Україна має сьогодні невисокий, за міжнародними критеріями, потенціал конкурентоспроможності.

Оцінюючи загалом проблему можливих негативних наслідків та ризиків, що випливають з приєднання до СОТ, слід зазначити, що дію несприятливих економічних чинників не слід абсолютизувати. Здебільшого потенційно можливі заходи щодо їх запобігання або мінімізації. І відповідні заходи мають бути передбачені в кінцевих домовленостях про умови приєднання та в програмі урядових заходів, пов’язаних з приєднанням України до СОТ.

У цілому приєднання України до СОТ відповідає її стратегічним інтересам. По суті, воно означатиме кардинальний поворот від практики довільного встановлення та застосування державою правил економічної поведінки до поступового впровадження правил, визнаних на багатосторонній міжнародній основі. Цей крок може стати вирішальним у процесі становлення цивілізованого ринкового господарства в нашій країні, здійснення більш радикальних адміністративної і структурної реформ, прискорення інтеграції України у світові та європейські економічні й політичні структури.

На сьогодні комплексної оцінки наслідків приєднання України до СОТ поки що не зроблено. Така оцінка являє собою дуже складне завдання оскільки, зокрема, припускає: оцінку наслідків для тисяч товарних груп, оцінку міжгалузевих ефектів, оцінку з урахуванням майбутніх змін законодавства, тарифів і методів регулювання зовнішньої торгівлі з урахуванням вимог СОТ.