81. Митні податки як засіб тарифного регулювання, їх види. Рівень митного оподаткування, ефективна ставка мита. Тарифна ескалація.

Митні податки — це непрямі податки, які нараховуються при переміщенні предметів та послуг через митний кордон: податок на додану вартість, акцизний збір, ввізне та вивізне мито. За формою взаємовідносин між платником і державою митні податки є непрямими, тобто вони справляються до бюджету держави за допомогою цінових механізмів, причому конкретні платники не завжди є їхніми носіями.

Види митних податків:

1) Адвалорне мито — податок, який розраховується як процент від вартості товару, що підлягає експорту/імпорту. Його особливості:

- існує два види адвалорного мита:

• максимальне - застосовується при імпортних операціях і передбачає захист вітчизняних виробників;

• мінімальне - застосовується при експортних операціях.

- ставка адвалорного мита є прогресивною, тобто із зростанням вартості товару відповідно зростає ставка адвалорного мита.

- розрахунок адвалорного мита: Ма=Ц×М×С×К (де Ма - розмір адвалорного мита; Ц - ціна одиниці товару в ВКВ; М - кількісні характеристики товару, його обсяг; С - ставка адвалорного мита; К - коефіцієнт розрахунку ВКВ у національну валюту. Митні податки стягуються в національній валюті.

2) Специфічне мито — тариф, тверда ставка, яка застосовується до переліку товарів, що піддягають експорту/імпорту із зазначеним проти кожного з них розміру митного податку у вигляді проценту або грошової суми від одиниці товару. Воно застосовується до таких кількісних параметрів товару, що підлягає експорту/імпорту: вага товару, об'єм товару, кількість товару, погонні метри товару.

3) Комбіноване мито — мито (податок) на товар, що підлягає експорту/імпорту, в якому поєднані принципи нарахування адвалорного та специфічного мита.

4) Сезонне мито — стягується з товару, що має сезонний характер.

5) Спеціальний митний податок — стягується з товарів, що підлягають експорту/імпорту та які виробляються згідно угод про міждержавну спеціалізацію та кооперацію виробництва.

6) Антидемпінговий митний податок — застосовується до тих суб'єктів ЗЕД, які порушують антидемпінгове законодавство. Основним критерієм для нарахування антидемпінгового мита є моніторинг індикативних цін - орієнтовних цін на товари, які реалізовуються на світовому ринку. Якщо ціни товарів, що реалізовуються, нижчі за індикативні ціни, то розмір антидемпінгового податку буде становити різницю між ними.

7) Компенсаційне мито — податок, який стягується зверху встановленого ввізного мита. Воно стягується з тих суб’єктів ЗЕД, які отримали субсидії для розвитку експортного виробництва.

Фактичний рівень захисного мита імпортних товарів розраховується, виходячи з розміру мита, яке застосовується стосовно імпорту комплектуючих. Розмір мита визначається як величина, на яку збільшується в результаті функціонування всієї тарифної системи створена в даній галузі додана вартість одиниці товару.

Реальний рівень захисту для галузі визначається як:

V_t – V_w / V_w

де V_w - додана вартість у галузі за умов вільної торгівлі;

V_t - додана вартість після застосування митного тарифу.

Реальний рівень захисту національної галузі, що конкурує з імпортом при використанні митного тарифу, розраховується за формулою:

V_t – V_w / V_w = t_A + P_c (t_A – t_C / Pд – P_c)

де Рд - світова ціна на товар, Рс - світова ціна на комплектуючі, tA - ставка адвалорного мита на товар, tc - ставка адвалорного мита на комплектуючі.

Ефективна ставка мита - реальний рівень митного обкладення кінцевих імпортних товарів, обчислений з урахуванням мита, що стягується з імпорту проміжних товарів.

Тарифна ескалація - підвищення рівня митного обкладання товарів у міру зростання ступеня їх обробки.

Чим вище відсоток ставки тарифу по мірі проходження від сировини до готової продукції, тим буде вище ступінь захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції.