58. Оплата праці керівників та спеціалістів підрозділів підприємств (форми, системи, розміри посадових окладів і кінцевих результатів

Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці.

Оплата праці керівників, службовців та спеціалістів. Основою організації оплати праці керівників, службовців і спеціалістів є система посадових окладів, які є різновидом погодинної оплати праці.

Посадовий оклад — це щомісячний розмір погодинної заробітної плати, установлений у централізованому порядку для певної посади управлінського персоналу, спеціалістів і службовців.

Посадові оклади як форма оплати праці застосовуються також у тих випадках, коли робітники протягом робочого часу виконують як фізичну роботу, так і функції службовців або спеціалістів. За цією формою оплачується, наприклад, праця роздавальників інструменту, комірників, ліфтерів вантажних ліфтів, водіїв автокар та ін.

Розмір заробітної плати за посадовими окладами регулюється затвердженою урядом схемою посадових окладів з урахуванням значення тієї чи іншої галузі, залежно від особливостей виробництва, умов праці, обсягу та складності роботи, рівня відповідальності, кваліфікації працівників тощо.

У схемах посадових окладів щодо кожної посади може передбачатись один рівень або вилка рівнів окладу (наприклад, мінімальний і максимальний розмір окладу).

Праця керівників, службовців і спеціалістів оплачується погодинно з урахуванням розміру визначеного їм посадового окладу та фактично відпрацьованого часу. Нарахування заробітної плати здійснюється за формулою:

Зп=(Пок/Мф)·t,

де Зп -розмір місячної заробітної плати відповідного працівника, праця якого оплачується за посадовим окладом, грн.

Пок — посадовий оклад працівника, грн.;

Мф -- номінальний місячний фонд робочого часу працівника, год.;

t-- фактично відпрацьовано часу працівником протягом місяця, год.

Водночас поряд з простою погодинною заробітною платою керівникам, службовцям і спеціалістам можуть нараховуватись преміальні доплати. Нарахування цих доплат здійснюється за умов виконання і перевиконання плану виробництва продукції установленої номенклатури й асортименту, зростання продуктивності праці на підприємстві, зменшення собівартості, виконання і перевиконання плану з поставок продукції тощо.

Працівники основних виробничих цехів (дільниць) можуть преміюватись за результатами роботи щомісячно, а працівники апарату управління - - за результатами роботи протягом кварталу або за рік.

56. Методика розрахунку розцінок оплати праці за одиницю продукції в галузі рослинництва

Сутність акордно-преміальної системи в тому, що основна оплата праці здійснюється за двома показниками:

• обсяг виконаних робіт (відпрацьований час);

• кількість і якість виробленої продукції.

Перша її частина (обсяг робіт, відпрацьований час) виступає у формі авансу, що може бути як відрядним - за обсяг виконаних робіт, так і погодинним - за відпрацьований час.

Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25-50 відсотків при визначенні розцінок оплати за продукцію (величина відсотка залежить від досягнутого рівня виробництва: чим він вищий, тим більший і відсоток збільшення тарифу).

Методика розрахунку розцінок оплати праці за продукцію ґрунтується на використанні показників оплати за тарифом та доплат за продукцію й вихід валової продукції; розраховується за формулою

де Р_о.п.- розцінка оплати за одиницю продукції, грн.;

Т - тарифний фонд оплати праці на виробництві певної продукції, грн.;

К_т - коефіцієнт збільшення тарифу (1,25-1,50);

В - валова продукція, ц, шт., грн.

Розрахована таким чином розцінка оплати праці за продукцію є акордною оплатою, яка встановлюється після отримання продукції як добуток від множення кількості одиниць продукції на її розцінку. Різниця між виплаченим протягом року авансом і розрахованою сумою за продукцію і є тією різницею, що виплачується за другий показник пропорційно до отриманого авансу.

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може бути розрахована за різними варіантами:

• за кожну культуру, яку вирощує внутрішньогосподарське формування;

• єдина розцінка за 1000 грн. Виробленої валової продукції;

• колективна акордна розцінка за одиницю продукції на виробництві (заготівлі), виконанні окремих комплексних видів робіт - заготівлі та внесенні добрив, збиранні врожаю та ін.

Тарифний фонд оплати праці визначається за даними технологічних карт з кожної культури з урахуванням змін, що відбуваються в тарифних розрядах, ставках та нормах виробітку. Коефіцієнт збільшення тарифу приймається загальними зборами в межах рекомендованих (1,25-1,50) і відображених у прийнятому в господарстві Положенні про оплату праці. Урожайність на плановий рік також приймається загальними зборами господарського формування. Вартість валової продукції розраховується за цінами, які існують на період складання виробничої програми і розрахунку розцінок.

При застосуванні колективної розцінки розподіл оплати праці між професійними групами здійснюється пропорційно до акордного фонду оплати праці, а всередині професійної групи - за відпрацьований час. За умов визначення розцінок оплати кожній професійній групі всередині групи для доярів встановлюється оплата за надоєне молоко кожним, тваринникам за молоко, надоєне від тих груп, які обслуговує той або інший тваринник, а решта категорій - від загально надоєного молока на фермі.

Система оплати праці від валового доходу найбільш доцільна в умовах, коли відшкодування всіх витрат виробництва, у тому числі і на заробітну плату здійснюється за рахунок власних коштів.

63. Аналіз фін. результатів. Оцінка прибутковості, рентабельності.

І) Оцінку майнового стану підприємства. Її можна одержати, визначивши:

а) суму господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (це підсумок (валюта) балансу);

в) вартість основних засобів (форма 1);

с) коефіцієнт зносу основних засобів — знос основних / вартість основних засобів 100%.

2. Оцінку фінансового стану підприємства. Його характеризують основні показники.

1. Сума власних засобів підприємств, що визначається:

власний капітал + довгострокові зобов’язання – основні засоби та інші позаоборотні активи.

2. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів. Він розраховується: залучений капітал / власний капітал.

3. Коефіцієнт покриття, який розраховується: поточні активи/ поточні зобов’язання.

4. Наявність в балансі «хворих» статей:

а) збитки (форма 1);

б) кредити і позики, не погашені вчасно (форма 1).

II. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності

1) Оцінка прибутковості:

а) прибуток (форма 2);

б) рентабельність продукції, % (прибуток від реалізації / виручка від реалізації 100%);

в) рентабельність основної діяльності, в % (прибуток від реалізації / затрати на виробництво продукції 100%).

2) Оцінка динамічності:

а) темпи зростання виручки (валового доходу) від реалізації, % (форма 2 в динаміці);

б) темпи зростання прибутку % (форма 2 в динаміці).

3) Оцінка ефективного використання економічного потенціалу:

а) рентабельність активів % (балансовий прибуток / середній власний капітал) 100%.

4) Оцінка ринкової та інвестиційної активності:

а) цінність акції (ринкова ціна акції / доход на акцію);

б) рентабельність акції (дивіденд, що виплачується по акції / ринкова ціна акції);

в) коефіцієнт котирування акції (ринкова ціна акції /книжна (облікова ціна акції).

Експрес-аналіз всіх перелічених показників здійснюється в динаміці, розраховуються і визначаються темпи зміни цих показників. Перелічені показники аналізуються також і при проведенні більш змістовного аналізу фінансового стану, методика якого розглядатиметься нижче. Експрес-аналіз може здійснюватися і за допомогою персональних комп’ютерів. Застосовується проста система аналітичних таблиць, що розміщуються на екрані дісплею, їх послідовний перегляд даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства. Це можуть бути:

1) господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);

2) основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних фондів, в т. ч. активної частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу і відновлення);

3) структура і динаміка оборотних коштів (підсумок розділу ІІ і ІІІ активів балансу).

4) основні результати господарської діяльності підприємства (даються в динаміці: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність, фондовіддача);

5) ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники % всього фінансових ресурсів, в т. ч. власних, залучених ресурсів, рентабельність власних фінансових ресурсів і т. ін.).

Основні результати експрес-аналізу бухгалтерського балансу і супутньої звітності можна оформити по-різному — у вигляді сукупності показників, короткого текстового звіту, серії аналітичних таблиць та інше.