2.Класичні принципи та функції менеджменту.

Менеджмент - це процес планування, органі-зації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації. Систему управління належить створювати дотримуючись певних принципів, що є похідними від загальних законів і за цими принципами вона буде функціонувати і розвиватися. Основоположний та головний принцип менеджменту є - забезпечення прибутковості бізнесу, процвітання підприємництва та максимум добробуту персоналу фірми. Відомо, що принципи раціонального управління були сформульованими основоположниками наукового менеджменту - Ф. Тейлором, Г. Емерсоном, А. Файолем.

Центром вчення Тейлора стали чотири принципи управління індивідуальною працею працівника: --науковий підхід до виконання кожного елемента роботи;

- науковий підхід до підбору, навчання і тренування робітника;

- кооперація з робітниками;

- розподіл відповідальності за результати праці між менеджерами і працівниками.

Однак головними принципами менеджменту є чотирнадцять принципів Анрі Файоля:

1. Поділ праці - спеціалізація робіт за рахунок скорочення кількості цілей, на які має спрямовувати свою увагу і зусилля працівник;

2. Повноваження й відповідальність - кожному працюючому мають бути делеговані повноваження, достатні для того, щоб нести відповідальність за виконання роботи;

3. Дисципліна - робітники (працівники) повинні підкорятися умовам договору між ними і керівництвом, менеджери повинні застосовувати справедливі санкції до порушників порядку;

4. Єдиноначальність - працівник отримує вказівки і звітує лише перед одним безпосереднім начальником, що забезпечує ієрархію управління;

5. Підпорядкованість інтересів - інтереси організації превалюють над інтересами індивіда;

6. Єдність дій - усі дії, що мають єдину мету, повинні бути об'єднані в групи і здійснюватися за єдиним планом;

7. Винагорода персоналу - справедлива винагорода за добру працю;

8. Централізація - це єдиний порядок в організації, що має центр керування. Доцільна децентралізація шляхом делегування повноважень;

9 . Скалярний ланцюг - нерозривний ланцюг команд, по якому передаються всі розпорядження та здійснюються комунікації між всіма рівнями ієрархії (ланцюг начальників);

10. Порядок - робоче місце - для кожного працівника і кожний працівник на своєму місці;

11. Справедливість - реалізація встановлених правил і узгодження на всіх рівнях скалярного ланцюга;

12. Стабільність персоналу - установка працівникам на лояльність до організації і на довготривалу роботу. Плинність кадрів знижує роботу;

13. Ініціатива - заохочення незалежних суджень у працівників в межах делегованих їм повноважень і виконуваних робіт;

14. Корпоративний дух - гармонія інтересів персоналу і організації, єдність зусиль (в єдності - сила).

Ці принципи і сьогодні не втратили своєї актуальності і задача менеджера полягає в тому, щоб знайти їм розумне застосування, а головне - правильно співвіднести їх між собою, розглядаючи їх як цілісну систему.

Вся управлінська діяльність розпадається, завдяки горизонтальному і вертикальному поділу праці, на окремі спеціалізовані види робіт, що називаються функціями. Функції для наглядності подають у вигляді так званого “кола менеджменту”, а їх сукупність називають “циклом менеджменту”Хоча автори розглядають тільки чотири функції: планування, організування, мотивування і контролю.

Головними ознаками для класифікації функцій управління є:

- вид управлінської діяльності, що дозволяє спеціалізуватися в процесі поділу праці;

- спрямованість виду діяльності на керований об'єкт та фактори зовнішнього середовища.

За цими ознаками можна виділити загальні функції, які визначають лише вид управлінської діяльності незалежно від умов її проявлення. Наприклад, планування, його процес, незалежно чи цехове, чи дільниче, чи виробниче, чи підприємства, чи корпорації, що вже є конкретними функціями, бо потребують спеціальної кваліфікації.

Функція планування.

Функція планування припускає рішення про те, якими повинні бути мета організації і що повинні робити її члени, щоб досягти цих цілей. По суті це підготовка сьогодні до завтрашнього дня, визначення того, що потрібно і як цього домогтися. Планування як основна функція менеджменту являє собою вид діяльності по формуванню засобів впливу, що забезпечують єдиний напрямок зусиль усіх членів фірми на досягнення загальних цілей. Планування як процес управління включає розробку і реалізацію засобів впливу: концепцію, прогноз, програму, план. Кожне з засобів впливу має свою специфіку й умови використання.

Функція організації.

Функція організації складається у встановленні постійних і тимчасових взаємин між усіма підрозділами організації, визначення порядку й умові її функціонування. Це - процес об’єднання людей і засобів для досягнення поставлених організацією цілей.

Функція мотивації.

Поведінка людини завжди мотивована. Віна може працювати ретельно, з наснагою й ентузіазмом, а може ухилятися від роботи. Поведінка особистості може мати і будь-які інші прояви. В усіх випадках варто шукати мотив поведінка.

Мотивація - це процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення особистісних цілей і цілей організації. Традиційний підхід ґрунтується на вірі в те, що співробітники - усього лише ресурси, активи, якими повинні змусити ефективно працювати.

Функція контролю.

Контроль – це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці. Контроль є кінцевою функцією менеджменту. У самому загальному виді контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих результатів із запланованими.