15. Конкурентоспроможність і якість продукції, їх місце в стратегії маркетингу. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції.

Якість – це сукупність споживчих властивостей товару, які здатні задовольнити існуючі потреби споживачів. Якість характеризується наступними параметрами : надійність, зручність у користуванні, економічна довговічність. Рівень якості оцінюють за допомогою системи показників : одиничні показники якості – характеризують одну з властивостей товару, групові – характеризують однорідність властивостей товару, технічні – відповідають стандартам, споживча корисність, економічні – ціна купівлі, ціна споживання, соціальні, ергономічні – комфортика використання, естетичні, гігієнічні. Конкурентоспроможність – сукупність споживчих властивостей і економічна характеристика товару, які забезпечують йому спроможність конкурувати з аналогами. Вона , крім якісних показників товару враховує витрати споживача на придбання і використання товару, а також витрати виробництва. Конкурентоспроможність може бути визначена лише шляхом порівняння із іншими товарами. У якості бази порівняння вибирають діючий стандарт або товари - конкурента – лідера на ринку. Параметри конкурентоспроможності можна поділити на 2 групи : 1. Технічні – характеризують технічний рівень товару і якість(нормативні, ергономічні, естетичні, конструктивні характеристики товару ) 2. Економічні – вартість придбання товарів споживачами товару. Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару кількісну оцінку конкурентоспроможності товару визначають за одиничними параметрами. Для цього спочатку потрібно визначити одиничний показник, що формує конкурентоспроможність і порівняти із базовим товаром j i = p I . Після цього розраховують груповий індекс конкурентоспроможності за формулою :I =Е(сума) k i*q I ; де k i – значення індивідуального індексу конкурентоспроможності, q i – вага цього індексу у забезпечені конкурентоспроможності товару. Узагальнюючий індекс конкурентоспроможності розраховується як відношення групового індексу за технічними параметрами до груп індексу за економічними параметрами. Найчастіше індекс за економічними параметрами розраховують як співвідношення ціни споживання товару, що досліджуються до ціни ціни споживання базового товару. Якщо К інт менше 1-ці, то досліджуваний товар поступається порівняно з базовим, К інт більше 1, тоді має вищу конкурентоспроможність.

16. Сутність концепції життєвого циклу товару, її практичне застосування.

ЖЦТ – час перебування товару на ринку. Він є коротшим від тривалості економічного циклу товару та стадію впровадження товару на ринку. Вперше розробив концепцію ЖЦТ Мітт у 1965 р. який обґрунтував, що вічних товарів не має. В різні періоди перебування на ринку можна спостерігати відмінні етапи, збуту та конкурентоспроможності.

1. Стадія впровадження на ринок - виробництво товарів здійснюється невеликими партіями при повному завантажені виробничих потужностей, підприємство є монополістом, але ринок ділить з обмеженим числом конкурентів, більшість байдужі до товару, покупцями є споживачі. У більшості випадків встановлюється висока ціна, іноді з метою виходу на ринок може призначатись низька ціна. Перший прибуток з’являється після завершення цієї стадії. Основна задача маркетингу – надання інформації через рекламу , формування каналів збуту, ринкове пристосування товару через незначне удосконалення. 2. Стадія росту – виробництво є крупно масштабним продукція доведена до досконалого рівня за якісними і функціональними параметрами, з’являється модифікація товару, зростає конкуренція, товар переходить з рангу “ новий ” до рангу “ традиційний ”, оскільки його починає купувати споживач із середнім рівнем доходу, ціни стабілізуються, підприємство починає одержувати прибуток. Основна задача маркетингу - розширення збуту і збільшення модифікації. Для цього використовують : проведення переконливої реклами : підтримка відносно високого рівня цін при своєчасному їх зниженні для залучення нових споживачів, проникнення на нові сегменти ринку, розробка модифікації товару. 3. Етап зрілості – продукція випускається великими партіями при незначному надлишку використаних потужностей, зростає число конкурентів. Ціни поступово знижуються, підприємство одержує прибуток за рахунок дії ефекту масштабності, реклама має нагадувальний характер. Основна задача маркетингу – посилення конкурентних переваг за допомогою підвищення якості надходження товару нових більш досконалих характеристик зниження ціни, посилення ФОПСТИЗУ, пошук нових ринків та залучення нових споживачів товару. 4. Стадія насичення – припинення росту обсягів продажу, одержання зростання прибутку, якщо виробник забезпечує істотне зниження виробничих витрат. Основні затрати підприємства пов’язані із посиленням заходів ФОПСТИЗУ, які орієнтовані на споживачів, які повільно визнають товар. 5. Стадія занепаду – підприємство працює при значному надлишку виробничих потужностей, багато конкурентів залишають ринок, підприємство скорочує витрати на маркетингові заходи, збут підтримується за рахунок низьких цін, які зумовлюють зниження обсягів прибутку, товари стають збитковими. На цій стадії підприємство може використовувати такі підходи : оживлення товару – продовження його ЖЦ через посилення ФОПСТИЗу, різкого зниження ціни, надання додаткових послуг до товарів, тимчасова відстрочка виходу на ринок – за рахунок залучення більш лояльних покупців, різкого зниження витрат виробництва та маркетингові витрати – зняття товару з виробництва , якщо товар не задовольняє споживачів цільового ринку те піддається модифікації, вимагає значних обсягів затрат на його оновлення, які доцільніше направити на виробництво іншого товару, що перебуває на ранніх стадіях ЖЦТ. За Берманом і Евансом можливі такі криві ЖЦТ :

Крива буму – характеризує товар, який має стабільні обсяги збуту впродовж тривалого періоду, тому характерним є для товарів, які мають високу корисність для споживача та мають близьких замінників.

Крива захоплення – характеризує товар який одержує швидке визнання споживачами і також швидке падіння конкурентності .

Крива тривалого захоплення – “ ріст - різке падіння - зрілість ” – характеризує товар, у якому спостерігається швидке зростання попиту, потім відбувається помітне скорочення продажу однак обсяги збуту залишились на рівні який складає незначну частину від попередніх обсягів збуту.

Крива сезонності – відноситься до товарів, які добре продаються впродовж певних періодів часу.

Крива відновлення – характеризує збут товару, який якби застарів , але знов одержує популярність.

Крива провалу – описує збут товару, який взагалі не має визнання на ринку.

Циклічна крива – складається із поступових рядів циклів, які виникають в наслідок відкриття нових характеристик товару, нових способів його використання, або нових споживачів.

Крива фетишу – особлива форма прояву моди, яка передбачає, що товар швидко набуває визнання споживачами, досягаючи ціну своєї популярності, після чого швидко залишає ринок.