
- •Розділ 2. Метоики визначення деяких хімічних елементів в об’єктах навколишнього природного середовища
- •2.1 Методики визначення деяких хімічних елементів у грунтах
- •2.1.1 Іонометричний метод визначення нітратів
- •2.1.2 Визначення рухомих форм важких металів у грунтах прямим рентгенофлуоресцентним методом
- •2.1.2 Фотометричні методи визначення заліза у грунті
- •2.1.3 Визначення залишків пестицидів у грунті
- •2.1.4 Радіологічне дослідження грунтів
- •2.1.5 Санітарно-бактеріологічні показники в грунтах
- •Санітарно-показові бактерії грунту: кишкова паличка, ентерокок, Clostridium perfringens – показники фекального забруднення і термофільні мікроорганізми.
- •Колі індекс – кількість бактерій групи кишкової палички в 1 г грунту
- •Грунт вважається чистим, якщо його колі-індекс не перевищує 1000.
- •2.2 Методики визначення деяких хімічних елементів у сільськогосподарській продукції
- •2.2.1 Методика вимiрювання нiтратiв нiтратомiром н-405
- •2.2.2 Визначення важких металів у сільськогосподарській продукції
- •2.2.3 Визначення залишкової кількості пестицидів
- •2.2.4 Радіометричне дослідження сільськогосподарської продукції
- •2.3 Методики визначення деяких хімічних елементів у воді
- •2.3.1 Методика відбору проб води для лабораторних аналізів
- •2.3.2 Визначення нітратів у воді експрес методом
- •2.3.4 Вимірювання сумарної активності ізотопів урану у воді
- •2.3.5 Методи санітарно-бактеріологічного дослідження води та їх оцінка
- •Метод мембранних фільтрів використовується для визначення кількості санітарно-показових мікроорганізмів у матеріалах, що містять мало дисперсної фази
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •У відкритих водоймах проби беруть за допомогою батометра.
2.3 Методики визначення деяких хімічних елементів у воді
2.3.1 Методика відбору проб води для лабораторних аналізів
При відборі проб води з поверхневого водоймища, або шахтного колодязя вимірюють її температуру за допомогою спеціального термометра (мал.) або звичайного хімічного термометра, резервуар якого обернутий марлевим бинтом в декілька шарів. Температуру визначають безпосередньо в джерелі води. Термометр опускають у воду на 5-8 мин., потім швидко витягають і знімають показники температури води.
Мал. 2 Термометр для вимірювання температури води у водоймищах, колодязях (а), батометри для відбору проб води на аналіз (б).
Відбір проб води з поверхневих водоймищ і колодязів проводиться за допомогою батометрів різних конструкцій, які забезпечуються подвійним шпагатом: для опускання приладу до заданої глибини і для відкриття пробки судини на цій глибині (мал. 2).
Пробу води з водопровідного крана або обладнаного каптажа відбирають:
- для бактеріологічного аналізу, після попереднього обпалення вихідного отвору крана або каптажа спиртним факелом, спуски води з крана на протязі не менше 10 хвилин, в стерильну пляшку ємкістю 0,5 л, з ватяно-марлевою пробкою, обернуту зверху паперовим ковпаком. Щоб не замочити ватяно-марлеву пробку, пляшку заповнюють приблизно на три чверті з тим, щоб під пробкою залишилося 5-6 см повітряного простору. Посуд з ватяно-марлевою пробкою заздалегідь стерилізують в сушильній шафі при 1600 З протягом години;
- для короткого санітарно-хімічного аналізу (органолептичні показники, основні показники хімічного складу і показники забруднення води) відбирають до одного літра в хімічно-чистий посуд, заздалегідь сполоснувши її чистою водою (для повного санітарно-хімічного аналізу відбирають 3-5 л води).
Під час відбору проби складають супровідний лист, в якому відзначають: вигляд, найменування, місце знаходження, адреса джерела води (поверхневого водоймища, артезіанської бурової свердловини, шахтного колодязя, каптажа, водопровідного крана, водорозбірної колонки); його коротку характеристику; стан погоди під час відбору проби і впродовж попередніх 10 днів; причина і мета відбору проб (планове обстеження, несприятлива епідемічна ситуація, скарги населення на погіршення органолептичних властивостей води); лабораторія, куди прямує проба; наголошується необхідний об'єм досліджень (короткий, повний санітарно-хімічний аналіз, бактеріологічний аналіз, визначення патогенних мікроорганізмів); дату і час відбору проби; результати досліджень, виконаних під час відбору проби (температура); ким відібрана проба (прізвище, посада, установа); підпис посадової особи, що відібрала цю пробу.
Проби доставляються в лабораторію щонайшвидше. Бактеріологічні дослідження повинні бути початі впродовж 2 годин після відбору проби або за умови зберігання в холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин. Физико-хімічний аналіз проводять впродовж 4 годин після узяття проби або за умови зберігання в холодильнику при 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин. При неможливості проведення досліджень в зазначені терміни проби повинні бути законсервовані (окрім проб для физико-органолептических і бактеріологічних досліджень, а також визначення БПК, які обов'язково здійснюють в приведені вище терміни). Консервують проби 25 % розчином H2SO4 з розрахунку 2 мл на 1 л води або іншим способом залежно від показників, які визначатимуться.
До відібраної проби прикладають супровідний бланк, в якому указують адресу, вид джерела води, куди прямує проба, мету аналізу, дату і час відбору проби, підпис посадової особи, що відбирала цю пробу.