
- •Розділ 2. Метоики визначення деяких хімічних елементів в об’єктах навколишнього природного середовища
- •2.1 Методики визначення деяких хімічних елементів у грунтах
- •2.1.1 Іонометричний метод визначення нітратів
- •2.1.2 Визначення рухомих форм важких металів у грунтах прямим рентгенофлуоресцентним методом
- •2.1.2 Фотометричні методи визначення заліза у грунті
- •2.1.3 Визначення залишків пестицидів у грунті
- •2.1.4 Радіологічне дослідження грунтів
- •2.1.5 Санітарно-бактеріологічні показники в грунтах
- •Санітарно-показові бактерії грунту: кишкова паличка, ентерокок, Clostridium perfringens – показники фекального забруднення і термофільні мікроорганізми.
- •Колі індекс – кількість бактерій групи кишкової палички в 1 г грунту
- •Грунт вважається чистим, якщо його колі-індекс не перевищує 1000.
- •2.2 Методики визначення деяких хімічних елементів у сільськогосподарській продукції
- •2.2.1 Методика вимiрювання нiтратiв нiтратомiром н-405
- •2.2.2 Визначення важких металів у сільськогосподарській продукції
- •2.2.3 Визначення залишкової кількості пестицидів
- •2.2.4 Радіометричне дослідження сільськогосподарської продукції
- •2.3 Методики визначення деяких хімічних елементів у воді
- •2.3.1 Методика відбору проб води для лабораторних аналізів
- •2.3.2 Визначення нітратів у воді експрес методом
- •2.3.4 Вимірювання сумарної активності ізотопів урану у воді
- •2.3.5 Методи санітарно-бактеріологічного дослідження води та їх оцінка
- •Метод мембранних фільтрів використовується для визначення кількості санітарно-показових мікроорганізмів у матеріалах, що містять мало дисперсної фази
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •У відкритих водоймах проби беруть за допомогою батометра.
2.1.3 Визначення залишків пестицидів у грунті
Розширення та поглиблення контролю за безпечним використанням пестицидів, дослідження екологічних наслідків їхнього використання, розробка засобів профілактики несприятливого впливу на організм людини та тварин потребують ефективних методик визначення залишкових кількостей пестицидів у різних середовищах. Складність розв'язання проблем екологічного та біологічного моніторингу пов'язана з необхідністю розробки нових і вдосконалення відомих методів ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у продуктах харчування, сільськогосподарській продукції, кормах, біологічному матеріалі і об'єктах довкілля.
До середини ХХ сторіччя історично склалася схема визначення пестицидів, яка має декілька основних етапів. Перший етап це вилучення та концентрування препаратів екстракцією органічними розчинниками при інтенсивному збовтуванні. Використовують для Цієї мети: ацетон, ацетонітрин, метанол, метиленхлорид, гексан, етиловий ефір та ін. Вибір розчинника визначається природою пестициду.
Відомі перспективні способи екстракції твердофазна, суперкритична флюїдна, твердофазна міні екстракція та водна екстракція- які сприяють полегшенню стадії очищення та зменшенню втрат на цьому етапі, а впровадження мас спектрометри з іонною пасткою як простого детектора, дає змогу ідентифікувати і кількісно визначати практично всі пестициди.
Дослідження у цьому напрямку спрямовані на подальше удосконалення відомих методів екстракції органічними розчинниками та розвиток методу суперкритичної флюїдної екстракції.
В останні роки для екстракції пестицидів із зразків рослинного походження широко застосовується метод Lure (1975 р.), який грунтується на екстракції пестицидів ацетоном та перерозподілом у дихлорметан і петролейний ефір. Після очищення екстракт аналізують методом газорідинної хроматографії (ГРХ). Основним недоліком методу є велика втрата органічних розчинників. Деякі з них є токсичні. Ця техніка дозволяє екстрагувати понад 300 пестицидів.
Загальновідомий метод Lure розвивається у напрямку збільшення числа та класів препаратів, що визначаються. В основу методології покладено пошук способів очищення екстрактів використано елемент- селективні детектори. Так метод Lure 1975 р. для визначення фосфорорганічних пестицидів (ФОП) передбачав використання NР детектора, а хлорорганічних пестицидів (ХОП) - електроне- захватного детектора. У модифікації 1981 р. замінено екстракційне- розподільну систему, стали використовувати кондуктометричний детектор для ХОП і полум"яного ( фотометричний для ФОП. Випробувана нова техніка екстракції на визначення азотовмісних пестицидів.
2.1.4 Радіологічне дослідження грунтів
Для визначення вмісту радіонуклідів в грунті використовують радіометри та дозиметри (методику див. 2.2.4).
Вимоги до відбору та підготовки проб ґрунту і вимірюванню в них активності радіонуклідів
При відборі проб ґрунту обстежувана територія повинна бути поділена на елементарні майданчики площею не більше 5 га, на кожному з яких проводиться незалежне обстеження.
Для точкової проби ґрунту площа пробовідбору повинна бути не менше 0.001 м2, для об'єднаної проби ґрунту – не менше 0.003 м2.
Інші вимоги до методики відбору, підготовки та вимірювання проб ґрунту, які не обговорені у даному стандарті, встановлюються за вимогами ДСТУ Б В.2.1-8 (ГОСТ 12071), ДСТУ ISO 11464, ДСТУ 4287, ГОСТ 17.4.3.01 та СОУ 74.14-37-425.